Підрізані крила
Команда, яка ще недавно безальтернативно займала третю сходинку в іспанській футбольній ієрархії, продовжує здавати здобуті раніше позиції та опускатися все нижче у табелі про ранги, видавши найгірший старт за останні 14 сезонів.
Перед четверговим поєдинком Ліги Європи проти несподіваних тріумфаторів Кубка англійської ліги «Суонсі» (не будемо сперечатися, наскільки парадоксальним є те, що Англію в єврокубку представляє колектив з іншої частини Сполученого Королівства – Уельсу), захисник/вінгер «Кажанів» Андрес Гуардадо говорив про те, що в наступних поєдинках команді необхідно продемонструвати свої… скажімо так, тестикули. Судячи з результату програного в одну калитку матчу з валлійцями (0:3), яке легендарний нападник «Валенсії» Маріо Кемпес охарактеризував як зневагу по відношенню до клубу з боку теперішніх його футболістів, заклики прудконогого мексиканця до «вольового ексгібіціонізму» залишилися непочутими його партнерами (та й сам Гуардадо не надто виблискував лідерськими якостями). А видання Superdeporte іронічно прикрасило свою першу шпальту зображенням двох яєць у збільшеному масштабі на фоні газону – мовляв, і де ж були ваші яйця у цій грі, сеньйори хугадори?
Четвергове фіаско стало для «Лос Чес» вже четвертим підряд, ознаменувавши клубний антирекорд. До того ж у всіх чотирьох поєдинках розбалансована захисна лінія валенсійців дозволяла супернику відвантажувати у ворота своїх бідолашних кіперів, будь то Дієго Алвеш в матчах Прімери чи Вісенте Гуаїта (вищезгадане побиття з боку «Суонсі»), цілих три голи. «Неможливо здобути перемогу, якщо давати опонентові фору аж у три м’ячі», - заявив наставник «Валенсії» Мірослав Джукіч, і в цих словах, безумовно, є значне раціональне зерно. Однак питання полягає в дещо іншій площині: чому команда, яка до недавніх пір вважалася головним претендентом на потрапляння в почесну трійку призерів чемпіонату (звісно, після мадридського та каталонського гегемонів), захопилася неприємним хобі колекціонувати одну невдачу за іншою?
Варто зазначити, що минулого літньо-осіннього періоду ми також спостерігали дещо подібне. Призначення колишнього захисника команди (з яким, до речі, встиг пограти теперішній керманич «Кажанів») Маурісіо Пеллегріно новим тренером «Валенсії» викликало більше запитань, аніж ейфоричних поривів, адже до цього «Ель Фляко» ще не займався самостійною тренерською діяльністю. Зрештою, правими виявилися саме песимісти: під управлінням Пеллегріно «Чес» видали непереконливий старт, опустившись у середину таблиці. Апофеозом діяльності Пеллегріно став домашній розгром від недавніх суперників «Шахтаря» - «Реал Сосьєдада» (2:5) що призвело до достровокового припинення відносин між тренером та клубом. «Фляко» відправився у багатомісячну творчу відпустку (аж доки у квітні не пристав на пропозицію аргентинського «Естудіантеса»), а «Валенсію» очолив досвідчений Ернесто Вальверде. Новому наставнику вдалося повернути «Кажанів» практично на ті самі позиції, які валенсійці займали раніше (хоча обігнати «Атлетіко» у заочно-очній боротьбі за неофіційне звання третьої сили на Піренеях було вже неможливим, беручи до уваги той рівень гри, яку демонстрували «Матрацники») та стабілізувати команду. Тим не менше, драматично програна «Реал Сосьєдаду» (і знову ці баски!) боротьба за останню путівку на лігочемпіонівський лайнер залишила дещо неприємний присмак і Вальверде відправився піднімати більбаїнський «Атлетік».
Хунта «Валенсії» недовго вагалася із кандидатурою нового наставника. Ним став ще один екс-захисник команди (своєрідне дежа-вю із літом 2012, чи не так?) Мірослав Джукіч. Серб, який захищав кольори «Чес» у той золотий період, коли «Кажани» двічі виходили у фінал Ліги чемпіонів та здобували золоті медалі Прімери, провів відмінну роботу у «Вальядоліді», повернувши фінансово скромний колектив в найсильніший іспанський дивізіон та зайнявши із ним пристойне 14-те місце. Та організація гри, яку Джукіч привив команді (а перед стартом минулого сезону «Вальядолід» записували у відверті аутсайдери усі, кому не лінь), викликала лише схвальні відгуки на Піренеях, тому у «Валенсії» зупинили свій вибір саме на сербському фахівцеві.
Тим не менше, можна констатувати, що Джукіч наразі далекий від закладення командно-ігрового фундаменту. Здобувши натяжну перемогу над кризовою «Малагою» на старті сезону, «Валенсія» відтоді програє усім підряд «Бетіс», «Еспаньол», «Барселона», «Суонсі»), видавши ту саму чотирьох матчеву програшну серію, про яку згадувалося вище. Зрозуміло, що таким станом речей не можуть бути задоволені ані самі футболісти, ані керівники клубу, ані вболівальники. Останні, до речі, влаштували гарячу зустріч своїм гравцям після програшу від «Суонсі», вигукуючи все, що думають про них. «Хіба вам не соромно?», Ви не заслуговуєте носити футболки «Валенсії», «Хочемо бачити у складі одинадцять Карбоні (відомий італійський захисник, який захищав кольори «Лос Чес» до 40 років – прим.)» - такі гасла лунали з вуст інчас тієї ночі. А як ще реагувати, коли улюблена команда у домашній грі виявляється на декілька голів нижчою за середняка іноземного чемпіонату? Красномовною є статистика того злощасного матчу, яка просто кричить про тотальне домінування валлійських «Лебедів» над гостинними «Кажанами»: володіння м’ячем – 70% на 30% (і це в гостьовому поєдинку!!!), удари – 19 проти 6, загальна кількість пасів – 805 проти 358, відсоток точності при передачах – 93% проти 76%. І вилучення Аділя Рамі вже на 10-ій хвилині гри не може бути переконливим виправданням.
Так що ж відбувається з клубом? Де приховано той корінь зла, що не дає валенсійцям демонструвати свій колишній рівень гри та боротися за найвищі місця у чемпіонаті? Джукіч наразі не дає чіткої відповіді на ці питання. Натомість сербський спеціаліст не поспішає посипати голову попелом, заявляючи, що поки нічого не втрачено. «Нам бракує впевненості у собі, - заявив ентренадор. – Одна перемога може все змінити. Тріумфом над прямим конкурентом ми відрегулюємо командний механізм та додамо оптимізму нашим прихильникам». Можливість відставки Джукіч навіть не розглядає, а натомість просить всіх інчас підтримати команду у теперішній ситуації.
Тим не менше, звинуватити у всіх негараздах тренера, який пропрацював з командою всього лише декілька місяців, не видається єдиноправильним підходом. За такий короткий проміжок часу дуже важко змайструвати новий механізм, який працюватиме безвідмовно. Хай навіть сам Джукіч намагається брати провину за невдалі результати виключно на себе, однак тягар поразок рівнозначною мірою лежить також на плечах і самих гравців, котрим поки що явно бракує як дисципліни, так і бажання. Евер Банега, аргентинський півзахисник, якому Джукіч відводить одну з ключових ролей у будівництві нового проекту «Валенсії», став на захист свого тренера, заявивши, що всі гравці підтримують наставника та задоволені співпрацею з ним. «Зараз ми переживаємо скрутні часи, - визнав Банега на прес-конференції. – На тренуваннях у нас виходить практично все, однак в офіційних матчах ми чомусь не можемо продемонструвати свої найкращі якості. Нам бракує характеру та ініціативи на полі. Будемо більше працювати, щоб досягати успіху».
На думку багатьох експертів, саме у психології гравців полягає основна причина невдач команди. Такі футболісти, як Аділь Рамі чи Жеремі Матьє, які минулого сезону вважалися одним з лідерів на полі, зараз є лише блідими тінями себе самих, оскільки чутки про трансфери у іменитіші клуби неабияк підірвали їхнє ставлення до тренувального процесу. А втрата харизматичного Давіда Альбельди, останнього з тієї команди, хто пам’ятає смак тріумфу з «Валенсією» (Кубок УЄФА-2004) позбавила колектив лідера роздягальні. Показовим моментом є два опитування, проведені авторитетними іспанськими сайтами. За версією користувачів Marca.com, саме гравці, а не тренер, винні у тому, що команда перебуває так низько в поточній турнірній таблиці:
Цю ж тезу підтверджують і ті, хто взяв участь в опитуванні на Superdeporte.es.
Та що б там не демонстрували різноманітні vox populi, тезу про те, що виграє команда, а програє тренер, ще ніхто не відміняв. Тому немає нічого дивного в тому, що над головою Джукіча збирається все більше й більше чорних хмар, а звідси - загроза дострокового звільнення, яка може дамокловим мечем нависнути над спеціалістом. І хоча чільник «Лос Чес» Амадео Сальво запевняє, що у клубі довіряють сербові та не вдаватимуться до кардинальних мір, видання AS стверджує діаметрально протилежне: у випадку невдачі в грі з «Севільєю» теперішній ентренадор «Кажанів» отримає у свою трудову книжку штамп «Звільнений через низькі спортивні результати», а клубна хунта вже підшукала змінника в особі Кіке Санчеса Флореса.
За іронією долі, спричинитися до гіпотетичної відставки Джукіча може фахівець, який ще не так давно дуже плідно потрудився у «Валенсії» - Унаї Емері. Баск тричі підряд приводив команду до бронзових медалей чемпіонату, що за умови тотального домінування на Піренеях «Барселони» та «Реала» мало б вважатися надзвичайно достойним результатом. Тим не менше, не знайшовши спільної мови з попереднім керівництвом клубу, Емері наважився на авантюрну пригоду із московським «Спартаком», а зараз із перемінним успіхом будує нову «Севілью».
Невідомо, що буде в майбутньому із самобутнім валенсійським колективом. Однак пересічному вболівальнику, ситому по горло постійними розбірками за іспанський трон між двома китами Прімери, так хочеться появи ще одного претендента на корону. І хтозна, можливо, через деякий час «Валенсія» (команда, яка посідає 4 позицію в загальній історичній класифікації всіх розіграшів іспанських першостей) нарешті позбудеться всіх своїх фінансових проблем та пригадає, як це воно – бути найсильнішими у чемпіонаті та грати у фіналі найпрестижнішого європейського турніру. Турніру, де поки що місця «Кажанам» немає…
показати приховати