Перегони за гарматою
Тут немає Мессі та Роналду, але нудно тут не буває. Ніяких тужливих «Депортіво», «Ейбарів» і «К’єво», лише яскравий гостроатакуючий футбол. Бундесліга з середньою результативністю 2,83 гола за матч упевнено посідає за цим показником перше місце серед європейських ТОП-чемпіонатів. Я ж розкажу Вам про тих, хто цю результативність творить. Квінтет найкращих снайперів чемпіонату Німеччини…
5. Роберт Лєвандовскі («Баварія»). 11 голів у 22 матчах – 0,5 м’яча за гру.
Власне, п’яте місце Роберт ділить з одноклубником Томасом Мюллером. Однак поляк провів на 1 матч менше. Та ще й усі голи забив із гри, тоді як чемпіон світу тричі відзначився з пенальті.
Лідером «Баварії» Лєвандовскі так і не став і грає, можливо, не так яскраво, як у своїй попередній команді – «Боруссії». Та разом із тим Дортмунд нападник покинув вчасно, «джмелі» зараз – комахи низького польоту і там, маю підозру, Роберт краще б не виглядав. Чи стала заміна Манджукіча на Лєвандовскі підсиленням? Оце навряд. В ігровому плані. А от клімат у роздягальні безсумнівно покращився. То може саме це було й потрібно Пепові?
Лєвандовскі часто виходить один на один, непогано грає головою і є королем воротарського майданчика. Але забиває він і інші голи. От, до прикладу, красивий м’яч у ворота «Аугсбурга» з-поза меж карного майданчика.
4. Франко Ді Санто («Вердер»). 12 голів у 17 матчах – 0,71 м’яча за гру.
На четвертому місці – радість і втіха українця Віктора Скрипника. Коли аргентинцю було лиш 18, його підписав «Челсі». Пробитися в основу «синіх» Франко так і не зумів. Можливо справа в конкуренції – на той момент на «Стемфорді» були Шевченко, Дрогба, Анелька, Калу та Пісарро. Більш забобонні вкажуть на «прокляття дев’ятки» в «Челсі» – Креспо та Торрес збрехати не дадуть. Якби не було, але «Блекберн» та «Віган» були не найкращим продовженням кар’єри, хоч які красиві голи не забивав аргентинець.
У «Вердері» його талант розцвів по-новому. З вінгера його перекваліфікували в центрфорварда, і торба з голами ніби розв’язалася. Він дуже багато рухається, добре грає на другому поверсі і просто безжальний у завершальній стадії атаки. А головне – усмішка, яка не сходить із обличчя Ді Санто. Він отримує задоволення від гри, а це – чи не головне для футболіста.
Франко вийшов із бідної сім'ї. Форвард розповідає: «В мене була мрія – купити будинок своїм батькам, навіть якщо потім мені доведеться спати під мостом. І тепер я можу сказати, що я виконав свою роботу». Але як це – жити без мрії? Тепер Ді Санто мріє забити шість голів в одному матчі. Каже, якщо це станеться, то він купить пиво кожному вболівальнику на «Везерштадіоні». 40 тисяч кухлів, між іншим обійдуться форварду в 172 тисячі євро…
3. Бас Дост («Вольфсбург»). 13 голів у 13 матчах – 1 м'яч за гру!!!
«Херенвен» – не просто команда, «Херенвен» – це інкубатор суперфорвардів. Руд Ван Ністелрой, Клас-Ян Хунтелар, Георгіос Самарас, а тепер – Бас Дост. Голлландець вражає своєю результативністю, піднявшись так високо, що вище – лише боги…
«Вольфсбург» останніми роками тратить багато. 20 і навіть 30 мільйонів євро за футболіста – не проблема для «вовків». А от на форвардах, здавалося, вирішили зекономити. Бендтнер тепер здатен підсилити хіба що когось на батьківщині. Олічу, зважаючи на його вік, також будуть раді вдома. Ще 7 мільйонів витратили на незрозумілого голландця. І Дост і справді впродовж двох сезонів грав невідомо що. А потім, напевне, продав душу дияволу. В двометрового дуба він перетворився в граючого і, що головне, думаючого форварда. Тим, хто гадав «пощастило», хто думав «просто залетіло в дев'ятку», Бас уже давно закрив роти. «Я – номер один», без зайвої скромності каже зірка «Вольфсбурга», в відтепер іще й збірної Голландії. Хіддінк проігнорувати Доста права не мав. Пропоную Вашій увазі бенефіс нападника в матчі проти «Байєра» – чотири забиті м’ячі.
2. Ар'єн Роббен («Баварія»). 17 голів у 20 матчах – 0,85 м’яча за гру.
От Вам і кришталевий. Роббен усе ще регулярно ламається, але це не заважає йому бути справжнім лідером своєї команди. Я впевнений, що після завершення його славної кар’єри «Челсі» та «Реал» згадуватиме небагато людей. Можна лише порадіти за великого футболіста, який, попри всі негаразди таки зумів знайти СВОЮ команду. Найкращий бомбардир «Баварії» – 17 голів. Доплюсуймо сюди ще й 7 результативних передач. Пані та панове – Ар’єееееен Рооббееееееннннннн!!
1. Александр Майєр («Айнтрахт»). 18 голів у 23 матчах – 0,78 м’яча за гру.
Мій улюблений тип гравців. 10 років в одному клубі. В щасті та горі, в багатстві та бідності. Хоча яке там багатство в «Айнтрахті»? Найдивовижніше, що Майєр – четвертий бомбардир в історії клубу – є півзахисником. Ну гаразд, багато років був півзахисником, поки повної за відсутності форвардів, його не посунули трохи вперед. Він і досі зізнається, що воліє, аби перед ним, попереду грав ще хтось. Але забиває. В минулому сезоні він став найкращим бомбардиром другої бундесліги. Перейшов в еліту – те саме!
196-сантиметровий Майєр, попри прізвисько «Fußballgott» (футбольний бог) є надзвичайно тихим та скромним у житті і навіть замкненим. Однак саме спокій Майєра в будь-якій ситуації надихає партнерів по команді. Разом із тим він жива ікона клубу – фани його просто обожнюють, а універсальність футболіста не дозволила жодному з тренерів за цих 10 сезонів посадити його на лавку. «Яка там гармата? Все одно переможе хтось із «Баварії» – з притаманною йому сором'язливістю каже Майєр про бомбардирські перегони бундесліги. І забиває ще і ще. Наразі мюнхенцям залишається лиш ковтати пилюку.
показати приховати