Оглядаючись назад. Історія протистояння чвертьфіналістів ЛЧ - 14/15
Як грали між собою учасники сьогоднішніх і завтрашніх протистоянь.
Цей турнір взагалі казковий. Найкращі з найкращих ламають списи на потіху мільйонів і прохідних поєдинків тут обмаль – не дозволяє турнір. А що вже говорити про чвертьфінали, коли ціна помилки й узагалі стає вражаючою. Впевнений, що вболівальники, не потребуючи зайвих заохочень, вже затамували подих в очікуванні матчів. Та все ж спробую підкинути дровенят до ватри і ще раз нагадаю про матчі 1/4 фіналу Ліги Чемпіонів. В контексті історії. Адже в кожного з чотирьох протистоянь є своя історія.
Звісно, найбагатша вона в мадридського дербі. Більше двох сотень матчів, понад шість сотень голів. Навіть не намагатимусь якось це все підсумувати. Всі ж пам’ятають останній фінал Ліги Чемпіонів? Так, «Реал» переміг і оформив свою «дециму». Але після того – жодної перемоги в шести зустрічах. Буде весело.
Інші ж суперники поміж собою грали не так часто. А відтак можна про ці протистояння розказати детальніше. Отож «Ювентус» і «Монако» зустрічалися між собою в єврокубках раз – у сезоні 1997/1998. Тоді в чвертьфіналі італійці опустили на землю українських уболівальників. Після виїзної нічиєї 1:1 «Динамо» (а це був сезон 7:0 із «Барсою») мало всі підстави сподіватися на успіх. Всі надії вщент розибив своїм київським хет-триком Філіппо Індзагі.
В півфіналі хет-трик вдалося оформити іншому нападнику «Юве» - Алессандро Дель П’єро. Він спочатку бличкуче виконав штрафний удар, а потім реалізував два пенальті. Рахунок 3:1 нібито залишав «монегаскам» іще деякі шанси. Але на 87-ій хвилині своє слово сказав Зінедін Зідан. Зізу з лінії карного майданчика переграв Бартеза. Через три місяці ці хлопці пліч-о-пліч тріумфуватимуть на домашньому для Франції чемпіонаті світу.
У матчі-відповіді «Монако» билося, як могло. Гол 20-річного Тьєрі Анрі на початку другого тайму вивів господарів уперед – 2:1, до екстратайму – два голи і близько 45-ти хвилин. От тільки все той же Дель П’єро, найкращий бомбардир ЛЧ-98/99, забив свій 10-ий гол у турнірі, перетворившись на злого генія команди з князівства. Гол Анрі, втім, не пропав надаремно. Юний француз таки вразив своєю грою босів «Ювентуса» і ось-ось переїде до Турина…
«Порту» та «Баварія» у Лізі Чемпіонів зустрічалися між собою тричі. Два рази, як і цьогоріч – на чвертьфінальній стадії. Мюнхенці завжди підходили до протистояння в статусі фаворитів, однак жодного разу легкого життя не мали. В сезон 1990/1991 «Баварія» домашню гру звела внічию, та ще й дозволила суперникам забити гол на чужому полі – 1:1, чим поставила себе в доволі складне становище. Команда в португальців на той час була непоганою. Зокрема відзначу Вітора Байю, та Фернанду Коуту, в яких попереду – виступи за «Барселону». Втім на власному полі «дракони» капітулювали 0:2. Голи в активі Ціґе та Бендера. Особливо відзначу забіг останнього, підсумований влучним ударом.
Наступна зустріч команд – у 2000-му. Перший чвертьфінал знову завершився з рахунком 1:1, цього разу на полі «Порту». «Біло-сині» створили команді Хітцфельда чимало проблем, рівновагу німці відновили за 10 хвилин до фінального свистка. Якщо бути точним – зробив це бразилець Паулу Серхіу. Він же забив гол у Мюнхені. Повторний матч запам’ятався дивовижною розв’язкою. Португальці зрівняли рахунок на 90-ій хвилині і вже готувалися до додаткового часу, коли центральний захисник Томас Лінке, на третій компансованій хвилині організував для гостей крижаний душ – 2:1.
Утім найзнаменитішим у цьому протистоянні був фінал 1987-го року. Саме тоді «Порту» вперше завоювали європейський трофей, сааме тоді «дракони» стали найсильнішою командою Європи. Поступаючись «Баварії» 0:1, португальці блискавично поставили все з ніг на голову, забивши два голи поспіль – на 79-ій та 81-ій хвилинах. Перший – від алжирця Маджера – ще й був забитий п'ятою!
У протистоянні ПСЖ та «Барселони» найбільш пам'ятними для мене є матчі сезону 1994/1995. Тодішній «Сен-Жермен» є найкращим в історії паризького клубу. Хоча би тому, що ТА команда пробилася до півфіналу Кубка Чемпіонів, здолавши на своєму шляху «Барсу». А ЦЯ – ще ні.
Перша гра на «Ноу Камп» завершилася внічию 1:1, за «синьо-гранатових» відзначився Корнєєв, за гостей – Джордж Веа. Ліберієць тогоріч грав фантастично і цілком логічно отримав «Золотий м'яч». Повторна гра – одна з тих, про які ми, тоді ще зовсім шмаркачі, розповідали ледь переводячи подих, ковтаючи слова і з отакеееннними очима! За рахунку 0:0 парижани 4 рази поцілили в каркас воріт (!!!!)… а тоді пропустили. Потім м'яч влучив у каркас уп'яте. Здавалося, каталонці справді використовують якусь магію. Але ні – Раї та Герен принесли ПСЖ перемогу, довзоливши паризькому клубові сягнути півфіналу Ліги Чемпіонів. Це звершення не вдалося повторити й до сьогодні.
Минуло 18 років і суперники зустрілися ще раз. Знову в чвертьфіналі. 2:2 в Парижі і 1:1 в Барселоні (при тому, що ПСЖ був у другому матчі попереду). Голи Мессі, Хаві, Педро, Ібрагімовіча, Матюїді, Пасторе. Більшість з Вас пам’ятає ці поєдинки, в яких команда з Іспанії пройшла завдяки голам на виїзді. Повторити фокус 1995-го Париж не зумів.
Останні поєдинки – вже в цьому сезоні. Знову Мессі забивав у ворота ПСЖ. Знову Ібра та Матюїді забивали у ворота «Барселони». Парижани виграли на власному полі 3:2, каталонці ще впевненіше на «Ноу Камп» - 3:1. А головне, що обидві команди пішли далі. Пішли, щоби зустрітися ще раз тепер, коли ціна кожного голу, кожного пасу, кожного кроку незрівнянно вища.
показати приховати