"Обери Команду Мрії!" Атакувальний півзахисник
Після того, як учасники нашого конкурсу практично одноголосно обрали найкращим опорним півзахисником Анатолія Тимощука (хоча на нашу особисту думку, в Тімо у цій номінації було більше, ніж достатньо конкурентів), ми переходимо до позиції атакувального півзахисника. Одразу хотілося б зазначити, що атакувальний півзахисник - це поняття досить широке.
Це може бути і своєрідний плеймейкер - такий, яким був, наприклад, Юрій Калітвінцев. Також це може бути такий гравець, як Олександр Алієв - півзахисник, у функції якого начебто входить зв'язувати дії у нападі, але який більше робить ставку на індивідуальні проходи, удари та голи.
В будь-якому випадку, вибір за вами, шановні наші учасники. Отож, представляємо претендентів на звання найкращого атакувального півзахисника.
Сергій Ковалець
В кінці епохи радянського футболу його в "Динамо" запросив Валерій Лобановський. Ковалець одразу почав виправдовувати покладені на нього надії, зумівши стати своїм у ще поки що зірковому "Динамо" 90-го. Приклався у 1990 році до здобуття "дублю" - тоді "Динамо" у Кубок СРСР поклало золоті нагороди національної першості.
Загалом "Динамо" віддав 5 сезонів, в яких був незамінним гравцем. Інтелигент на полі і поза ним, Сергій Ковалець вирізнявся своїми організаторськими здібностями: був своєрідним конструктором атак у всіх клубах, у яких встиг пограти. Окрім динамівської футболки, Ковалець одягав форму "Дніпра", запорізького "Металурга", "Карпат", голландського "Твенте", "Волині", "Оболоні" та "Борисфену". Сьогодні Ковалець є представником наймолодшого покоління тренерського цеху України.
Юрій Калітвінцев
Більшість спеціалістів сходяться на думці, що Калітвінцев був останнім великим українським плеймейкером. Заради справедливості варто зазначити, що Юрій за походженням росіянин. Проте якщо зважити на той факт, що в першій половині 90-х у напрямку Україна - Росія пішли десятки гравців, а у зворотньому - одиниці, то перехід Калітвінцева під знамена жовто-синього прапору, це хоч якась частина компенсації за ціле втрачене Україною футбольне покоління.
Практично у перший же свій сезон Калітвінцев став найкращим гравцем року в Україні за версією газети "Український футбол". До нього на деякий час навіть перейшла капітанська пов'язка "Динамо" від Олега Лужного.
Головні козирі гри "Динамо" - це швидкий перехід з оборони в атаку. Калітвінцев міг організувати цю справу, як ніхто інший. Коротка, середня, дальня передача - для Юрія відстань не мала значення, оскільки м'яч переважно летів рівно туди, куди було потрібно. Окрім всього іншого, Калітвінцев відрізнявся потужним і точним ударом з дальньої відстані. Усі стандарти у "Динамо" та збірній України виконував саме "Калітка".
На межі свого 30-річчя став програвати конкуренції в "Динамо" Валентину Белькевичу. Лобановський не став втримувати гравця, який стільки зробив для становлення "Динамо", і відпустив його у турецький "Бешикташ". За деякими даними, сума трансферу склала 4 мільйони доларів.
Після завершення кар'єри став тренером. У 2009 році привів до перемоги українську збірну U-19 на чемпіонаті Європи. Деякий час працював в.о. наставника національної збірної.
Валентин Белькевич
Білорусу знадобилося кілька років, аби знайти себе у "Динамо". Прийшовши у команду ще за часів Сабо, Валентин пограв практично на всіх позиціях у півзахисті, поки у 1998 році Лобановський не відрядив на позицію у самому центрі поля, де Белькевич й нажив собі слави як одного з найкращих плеймейкерів в історії українських чемпіонатів.
Це був один з найрозумніших і найвитонченіших гравців, які коли-небудь грали на полях України. Белькевич зумів дещо освіжити динамівський стиль гри: у ньому з'явилося більше коротких і середніх пасів, збільшилася комбінаційна складова.
Кілька років був капітаном і безсумнівним лідером "Динамо". Один з найрезультативніших легіонерів в історії українських чемпіонатів.
Матузалем
Скандальну втечу Матузалема з донецького "Шахтаря" обговорюють й досі. Це певною мірою затьмарило те, яким футболістом був Мату.
Уже з першого його матчу у помаранчево-чорній футболці стало зрозуміло, що рекордні на той час для українського чемпіонату 14 мільйонів доларів - це цілком адекватна сума, зважаючи на якість гри бразильського плеймейкера.
Матузалем одразу став харизматичним лідером "Шахтаря". Надзвичайно важлива фігура в становленні теперішнього стилю і концепції гри донецького клубу. Міг організувати атаку, а міг і сам забити. Причому багато його голів були просто-таки шедевральними.
Зараз виступає за римський "Лаціо". А його колишній клуб "Сарагоса", в яку він власне й втік з "Шахтаря" зараз має великі проблеми власне через цю справу.
Олександр Рикун
Футболіст від Бога, який реалізував лише дещицю свого неймовірного таланту. Особливо нагадувати, що саме завадило стати Рикуну гравцем світового рівня, мабуть, не варто. Хоча і так встиг стати улюбленим гравцем багатьох українських вболівальників.
Вдало пограв у трьох клубах: "Дніпрі", "Іллічівці" та "Металісті". Мабуть, мав найкращий останній пас з усіх гравців, які колись грали у чемпіонатах України. Деякі його передачі були на межі геніальності. Не дарма ж його називали "Українським Зіданом".
В останні роки кар'єри у харківському "Металісті" практично уже не бігав, але все одно віддавав купу результативних передач на своїх партнерів.
Сергій Назаренко
У цьому році вперше у своїй кар'єрі змінив клуб, перебравшись з "Дніпра" у "Таврію". Але під час матчу його нової команди у Дніпропетровську місцеві вболівальники зустріли Сергія величезним банером "Справжній Дніпрянин". Воно й не дивно, адже Сергій встиг стати у Дніпропетровську культовим гравцем.
Він є автором найважливіших рекордів "Дніпра" у чемпіонатах України: в першу чергу за кількістю матчів та кількістю забитих голів. Але полюбили його вболівальники насамперед за його гру - фірмові передачі та красиві голи. На відміну від багатьох теперішніх "зірок", Назаренко ніколи не цурався чорнової роботи.
Сергій на даний момент є третім бомбардиром у складі національної збірної після Шевченка та Реброва. Практично усі його точні удари у складі нашої збірної - це дальні потріли. Згадайте хоча б його голи у ворота Швеції, Німеччини та Англії.
Олександр Алієв
На даний момент один з лідерів "Динамо" та збірної України. Минулий сезон провів у складі московського "Локомотива", ставши найрезультативнішим гравцем російського чемпіонату за системою "гол + пас".
Є доволі результативним, як для гравця центру поля. Володіє, можливо, найпотужнішим ударом з усіх гравців, які колись грали в чемпіонатах України. Забив багато голів зі стандартів.
Жадсон
Виступаючи на позиції півзахисника, Жадсон уже забив у складі "Шахтаря" 64 голи в офіційних матчах. А це 11-й результат в історії донецького клубу. Саме Жадсон став заміною Матузалему, який втік з "Шахтаря" у "Сарагосу". І з того часу бразилець є чи не найкращим плеймейкером в українських першостях.
Донецький "Шахтар" у своєму складі має багато бразильців. Але серед них, мабуть, одного Жадсона замінити наразі практично неможливо. Оскільки ніхто в донецькому клубі не вміє настільки швидко і настільки класно організувати та розігнати атаку. Коли бразилець не в формі, це одразу позначається на грі команди.
Жадсон - автор переможного голу у фіналі Кубку УЄФА у 2009 році. Його результативність, велика кількість матчів у складі донецької команди, а також важливість для клубу роблять бразильця одним з найважливіших футболістів команди за всю історію.
Проголосувати за одного з кандидатів ви можете на сторінці нашого конкурсу "Обери Команду Мрії!"
показати приховати