Нове покоління "триколірних" їде за досвідом. ЧС-2014. Франція
"Футбол24" починає презентацію команд квартету "Е" на чемпіонаті світу-2014.
"Триколірні" - не найтитулованіша у світовому футболі команда, але вона встигла побувати на всіх щаблях п'єдесталу, а на вищий підійнялася в 1998 році, коли чемпіонат світу проводився на рідній землі. У фіналі французи розгромили непереможну Бразилію – 3:0. Так безцеремонно з пентакампеонами ніхто не обходився.
Представники УЄФА - Союзу європейський футбольних асоціацій
Стадіон - "Стад де Франс"
Рейтинг ФІФА - 16 позиція (станом на 15.05.2014)
Федерація футболу Франції є членом ФІФА з 1904 року, членом УЄФА - з 1954 року. Французи є одними із засновників цих обох організацій.
Призвисько - "триколірні" (похідне від прапору Франції), "сині" (похідне від ігрової форми команди)
Найбільші перемоги “гальські півні” здобули над збірними Азербайджану - 10:0 (06.09.95), Парагваю - 7:3 (08.06.58), Північної Ірландії - 4:0 (19.06.58) і Саудівською Аравією - 4:0 (18.06.98). Всього ж французька збірна зібрала досить значну колекцію виграшів з різницею в три і більше м'ячів - 10.
Найбільшу поразку потерпіли від Данії - 17:1 (19.10.1908) та бразильців - 2:5 (24.06.1958)
Найкращий бомбардир на чемпіонатах світу - Жюст Фонтен з 13 м'ячами, проведеними на заключному етапі ЧС-58, що є світовим рекордом: так багато в одному турнірі ніхто не забивав. Фонтен - єдиний у збірній Франції, кому вдалися хет-трик і "покер": тричі форвард забив Парагваю і чотири м'ячі відвантажив ФРН.
Найкращий бомбардир збірної - Тьєрі Анрі - 51 гол за національну команду
Найбільша кількість матчів за збірну - Ліліан Тюрам - 142 матчі
Легенди збірної. Рекорд ЧС в чужих бутсах, три "Золоті м'ячі" і Зідан
В історії французької збірної є немало яскравих гравців, які запам'ятались визначними досягненнями у європейському та світовому футболі. Але окремо все ж слід виділити трьох гравців, які грали в різні епохи і були головними зірками і ковалями успіхів збірної.
Жюст Фонтен. Футболіст марокано-іспанського походження, який є рекордсменом результативності збірної Франції на чемпіонатах світу.
- Фіналіст Кубка європейських чемпіонів: 1959
- Кращий бомбардир Кубка європейських чемпіонів: 1959
- Кращий бомбардир ЧС-1958: 13 голів
- Включений до списку ФІФА 100 (30 позиція у списку найкращих гравців століття)
- Нагороджений орденом Почесного легіону
В цілому Жюст провів на клубному рівні у французькому чемпіонаті рівно 200 матчів і забив 165 м'ячів, двічі стаючи кращим снайпером турніру. Він володів чудовим ударом з обох ніг, дуже добре грав головою, тому був небезпечний для воріт суперника практично в будь-якій точці штрафної зони.
Найбільшого визнання він добився якраз грою за збірну Франції, ставши рекордсменом по забитих голах під час одного окремо взятого турніру. У 1958 році на ЧС у Швеції зв'язка Фонтена, який грав на вістрі атаки та Раймона Копа, який виконував роль плеймейкера, наробила шуму, ставши найрезультативнішою на турнірі. Фонтен забив практично всі голи з передач Копа.
Цікавим фактом є те, що рекорд результативності чемпіонатів світу Фонтен поставив, граючи в чужих бутсах. Прибувши до Швеції на ЧС Фонтен помітив, що його бутси зникли і грати йому було ні в чому. Справа в тому, що в той час не було таких спонсорських контрактів, як нині, коли ти втрачаєш пару бутс, а тобі спонсор присилає в цей же день десять пар на зміну. В цій ситуації Фонтену довелось шукати взуття у своїх партнерів по збірній і, на щастя, йому віддав свої бутси Стефан Брюе, який був резервістом команди і обидва мали однаковий розмір ноги. Ця пара взуття і допомогла Фонтену встановити рекорд ЧС.
Цікаво, що по завершенні світової першості в Швеції рекордсмен ЧС став співати зі своїм старим товаришем і навіть записав дві платівки.
Мішель Платіні. Це справжня жива легенда світового і, зокрема, французького футболу. 58-річний Платіні нині є президентом УЄФА. Але цьому передувала блискуча спортивна кар'єра.
Платіні почав з "Нансі" та "Сент-Етьєна", де зробив собі ім'я і змусив усіх говорити про себе. Але найзірковішу свою частину кар'єри він провів у туринському "Ювентусі", граючи за який він три роки поспіль отримував найвищу індивідуальну нагороду - "Золотий м'яч".
Зі збірною Платіні виграв чемпіонат Європи і побив рекорд по кількості голів за збірну, який встановив Жюст Фонтен (30 голів) і тримався 24 роки. За збірну він всього забив 41 гол, з яких 2 хет-трики та 4 дублі.
Окрім того, Платіні будучи очільником УЄФА заслужим ім'я реформатора. Зокрема, сам він заснував турнір Ліга Європи, об'єднавши Кубок УЄФА та Кубок "Інтертото".
Цікаво, що Платіні провів один матч за збірну Кувейту. 23 листопада 1988 збірна Кувейту проводила в Ель-Кувейті товариський матч зі збірною СРСР. У місті він виявився проїздом, прямуючи в якості почесного гостя на відкриття Кубка Азії з футболу в Катарі, а взяти участь у матчі його попросив емір Кувейту. Платіні провів на полі близько 20 хвилин, а матч був визнаний ФІФА, як офіційний.
Досягнення у складі збірної Франції:
- Чемпіон Європи 1984 року
3-е місце на чемпіонаті світу 1986 року
4 -е місце на чемпіонаті світу 1982 року
"Ювентус", Італія (на міжнародній арені):
Переможець Кубка європейських чемпіонів 1985
Переможець Кубка володарів кубків 1984
Фіналіст Кубка Європейських чемпіонів 1983
Особисті досягнення:
Кращий футболіст світу 1984, 1985 років (за версією "World Soccer")
Володар "Золотого м'яча" кращого футболіста Європи 1983, 1984, 1985 років. (за версією журналу "France-Football")
Володар "Золотого м'яча" кращого футболіста Європи 1983, 1984, 1985 року. (за версією журналу "Onze Mondial")
Володар "Срібного м'яча" другого футболіста Європи 1977 року. (за версією журналу "Onze Mondial")
Володар "Бронзового м'яча" третього футболіста Європи 1977, 1980 років. (за версією журналу "France- Football")
Володар премії "Golden Foot" 2004 року. (серед легендарних гравців світу)
Рейтинги: 7-й футболіст світу в 20 столітті. (за версією IFFHS)
5-й футболіст Європи в 20 столітті. (за версією IFFHS)
Кращий футболіст Франції в 20 столітті (за версією IFFHS).
Зінедін Зідан. Хто найкращий футболіст в історії французького футболу - Зідан чи Платіні? На цим питанням досі сперечаються спеціалісти та експерти. Порівнювати можна багато досягнень футболістів, але основне досянення для всієї Франції приніс саме Зідан, який був безумовним лідером збірної, яка вперше виграла "золото" Чемпіонату світу.
Цікаво, що покоївкою Зінедіна Зідана була українка, Леся Іванків, яка наглядала и займалась вихованням й дітей легендарного француза.
Трохи затьмарила його неймовірну кар'єру подія у 2006 році. У фінальному матчі чемпіонату світу в Німеччині між збірними Італії та Франції. Зідан ударив гравця італійської збірної Марко Матерацці. Перед тим між футболістами на полі відбувся діалог. Найімовірніше Матерацці образив сестру Зідана. Француз був вилучений, не догравши фінальну зустріч до кінця, яку Франція врешті програла.
Зідан є двічі фіналістом Ліги чемпіонів УЄФА у складі "Юве" (1996/1997, 1997/1998), фіналістом Кубку УЄФА в складі "Бордо" (1995/1996), переможцем Ліги Чемпіонів з мадридським "Реалом" (2001/2002), переможцем Кубку "Інтертото" з "Бордо" (1995), володарем суперкубку УЄФА з "Юве" (1996), перемагав у двох Міжконтинентальних кубках (1996, 2002). У складі збірної є фіналістом ЧС-2006, та переможцем ЧС-1998 року, є чемпіоном Європи 2000-го року.
Особисті нагороди:
"Золотий м'яч" найкращому футболісту Європи за версією журналу "France Football" (1998)
"Золотий м'яч" FIFA найкращому футболісту світу (1998,2000,2003)
"Срібний м'яч" FIFA (2006)
"Бронзовий м'яч" FIFA (1997,2002)
Найкращий півзахисник Ліги Чемпіонів (1997/1998)
Найкращий гравець чемпіонату Європи (2000)
MVP Ліги Чемпіонів (2001/2002)
Найкращий гравець Європи за останні 50 років (опитування, присвячене ювілею УЄФА) (2004)
"Золотий м'яч" найкращому гравцю чемпіонату світу (2006)
Гравець символічної збірної світу за версією FIFPro (2005, 2006)
Гравець символічної збірної чемпіонату світу за версією FIFA (1998, 2006)
Гравець символічної збірної за версією УЄФА (2001, 2002, 2003)
Кавалер Ордену Почесного Легіону (1998)
Нагорода Принца Астурійського за вклад у розвиток спорту (2006)
Трофей шани від Федерації футболістів-професіоналів (2007)
Скандал
Збірна Франції постійно приносила якісь скандальні новини перед великими турнірами або прям під час них. Згадаймо лише інцидент, який стався на ЧС-2010, коли провідні гравці пересварились з тренером і між собою і з тріском вилетіли ще на груповому етапі. Гучним скандалом стала затяжна історія з головними зірками збірної - Рібері та Бензема, яких звинуватили у сексуальних зв'язках з неповнолітньою повією.Після розслідування гравців було дискваліфіковано на кілька матчів за збірну та оштрафовано на кругленьку суму.
Після цього у скандальну ситуацію потрапив досвідчений захисник Патріс Евра, який жрстко відреагував на критику екс-зірок збірної. За свої висловлювання, зокрема, на адресу Біксанта Лізаразю, Евра був викликаний на жорстку бесіду у федерацію футболу і міг поплатитись місцем в збірній.
Останнім же скандалом в стані "синіх" стала заявка Дешама на ЧС. В ній не виявилось практично завжди основного гравця збірної, вінгера "Ман Сіті" - Саміра Насрі. Тренер пояснив це тим, що він не може гарантувати Саміру місця в основі, а місцем не лаві гравець буде незадоволений, що може негативно вплинути на атмосферу в команді. Дівчина Насрі вже встигла висловитись на захист коханого і прокоментувати рішення Дешама, заявивши, що той "взагалі не розуміється на футболі".
Команда
У ході ЄВРО-2012 було яскраво помітно, що "центр ваги" у "триколірних" змістився з оборони в атаку. Якщо заглянути в історію, то можемо побачити, що ЧС-98 Франція виграла насамперед за рахунок потужної оборони: Тюрам - Десаї - Блан - Лізаразю. У семи матчах збірна пропустила тоді лише два м'ячі. Та й на ЧС-2006 , коли команда з Тюрамом, Галласом, Саньолем, Абідалем, Вієйра, Макелеле, а також, звичайно, Зіданом та Анрі дійшла до фіналу, певні проблеми спостерігалися з взяттям чужих воріт. Зате ззаду - був моноліт.
Тепер же попереду є Рібері та Бензема, який при Карло Анчелотті, нарешті, став у "Реалі" безумовним гравцем стартового складу. Захист же молодий і не має стабільного вигляду.
В середині поля все виглядає досить збалансовано. Тут досвідчені виконавці в самому розквіті плюс один мегаталановитий футболіст, гра якого просто зачаровує. Отже, невтомний Кабай зіграє в опорній зоні, Матюіді завжди готовий грати як в завершальній стадії, так і в обороні та Погба.
Хавбек "Юве" заслуговує окремого рядка в тексті. Молодий, але настільки майстровитий та мудрий гравець виконує роль диспетчера та конструктора атак на рівні з Пірло в клубі, а в збірній в свої 21 рік він вже став незамінною фігурою для півзахисту. Можливо поки він не має настільки гучного імені і авторитету, як Рібері, але роль Погба на полі абсолютно нічим не менша за його іменитих і старших зіркових партнерів.
У Києві восени в плей-офф проти України в обороні грали Косельні і Абідаль. Захисник "Арсеналу" "привіз" пенальті і заробив в кінцівці вилучення. Згодом він пропустив не тільки матч-відповідь, на який був дискваліфікований, а й товариську зустріч з Голландією. Абідаль взагалі не потрапив до заявки на ЧС. У Франції не повинні були забути, як з поваги "до сивини" брали на ЄВРО-2004 Десаї, а через чотири роки - Тюрама, і ветерани зіграли провально.
У Сен-Дені в матчі відповіді проти України вийшов тандем центральних захисників Варан - Сако, і останній відзначився дублем (ФІФА записала на його рахунок і автогол Гусєва ). Але за "Ліверпуль" Сако грає не завжди. У матчі з Голландією пару з Вараном склав уже Мангала.
Так чи інакше всі ці персонажі молоді: Сако - 24 роки, Мангала - 23, а Варану насьогодні виповнився тільки 21 рік. При всій своїй обдарованості і талантах цим футболістам не вистачає головного — досвіду. Тому виглядає так, що "трибарвним" є сенс більше атакувати і тим самим захищатися, за принципом - "накращий захист — це напад". Наприклад, як це було у стиковому відбірковому матчі з Україною.
Зірка
Важко назвати когось одного при такому складі, але все ж слід виділити Франка Рібері, Каріма Бензема та Поля Погба. Ці футболісти є лідерами атаки команди. Так, як нинішня Франція намагається грати у контроль м'яча і більшу частину часу проводити на чужій половині поля, то саме на цих гравців падає основна відповідальність.
Рібері має забезпечити гостру гру по всьому фронту нападу, Бензема є вістрям атак, а Погба є ідеологом і конструктором гри команди не лише в атаці, а й у оборонних діях.
Тренер
Тренером збірної є переможець "золотого" для Франції чемпіонату світу Дідьє Дешам, який змінив на цій посаді свого партнера по тодішній збірній Лорана Блана.
Дешам пройшов весь відбірковий цикл зі збірною у групі, де їх головним конкурентом була найкраща команда останніх років - збірна Іспанії. Дешам вже досить досвідчений тренер і працював з серйозними клубам, досягаючи з ними вершин. Так, він повернув "Юве" в Серію А, виграв з марсельським "Олімпіком" чемпіонство, Кубок та Суперкубок Франції. Але через конфлікт з керівництвом клубу залишив команду і отримав запрошення від федерації футболу.
З Дешамом збірна продовжує перебудовуватись у атакувальний стиль гри, який почав їй прищеплювати Блан. Не все було гладко у відбірному циклі, але Дешам все ж зміг в останній момент налаштувати своїх гравців на вирішальний матч і команда впевнено переграла Україну, що відкрило "триколірним" дорогу в Бразилію. Дешам хороший мотиватор і психолог, а його ігрові схеми сучасні та гнучкі, що було видно по матчах з іспанцями під час відбіркового циклу.
Дорога на ЧС
Франція грала у відбірковій групі "І" проти Іспанії, Фінляндії, Грузії та Білорусі. Програвши очне протистояння "червоній фурії", французи вимушені були виборювати собі дорогу на чемпіонат світу у матчах плей-офф проти збірної України.
Груповий етап
Фінляндія - Франція - 0:1 (Діабі,20)
Франція - Білорусь - 3:1 (Капу,49; Жалле,68; Рібері,80 - Путіло,72)
Іспанія - Франція - 1:1 (Рамос,25 - Жиру,90)
Франція - Грузія - 3:1 (Жиру,45; Вальбуена,47, Рібері, 61 - Кобахідзе,71)
Франція - Іспанія - 0:1 (Педро,58)
Грузія - Франція - 0:0
Білорусь - Франція - 2:4 (Філіпенко,32; Калачов,57 - Рібері,47, 64; Насрі, 70; Погба,73)
Франція - Фінляндія - 3:0 (Рібері,8; Тойвіо76 (аг); Бензема,87)
Плей-офф
Україна - Франція - 2:0 (Зозуля,61; Ярмоленко,82)
Франція - Україна - 3:0 (Сако,22,72; Бензема,34)
Прогноз
Франція потрапила до групи "Е" на ЧС, де її суперниками будуть збірні Швейцарії, Еквадору та Гондурасу. Враховуючи це, можна сміливо казати, що "триколірні" вийдуть з групи.
Далі їх суперниками можуть бути Аргентина, Нігерія, Іран або Боснія і Герцоговина. Тому французами необхідно займати першу позицію в групі аби не потрапити "під каток" аргентинців вже у 1/8. Якщо все піде, як має бути, то французи мають виходити до 1/4 фіналу, де скоріш за все на них чекатиме протистояння з Німеччиною. Та списувати команду Дешама не варто і в такій ситуації. При вдалому збігу обставин Франція може пробитись навіть до півфіналу.
Отже, збірна Франції на ЧС пройде до 1/4 фіналу. Максимальним досягненням цілком може виявитись півфінал турніру.
Марк Копич, Футбол 24
показати приховати