"Костюк свій, його не пожаліють": Динамо охопила паніка, Полісся хоче золото і Кубок, ЛНЗ їде тихо

– Олеже Вікторовичу, першим матч-відповідь проводило Полісся. Команда конкурентна, на рівних намагається грати проти Шахтаря й Динамо. Копенгаген у порівнянні з тим же Шахтарем не сильніший, але житомиряни поступилися. У чому, на ваш погляд, причина?

– Полісся склало непогане враження, підготовлена команда. Діяли дуже агресивно, застосували багато техніко-тактичних дій. За виконаним об'ємом роботи питань немає. Але в деяких компонентах гри змусили дивуватися. Особливо в захисті. Чому, наприклад, грав Бущан, який не має ігрової практики? Футболісти захисної ланки не завжди відповідали нормам європейського рівня, тому що програвати один в один на ривку чи короткій дистанції, не бажано. Треба підстрахування, якого не було.

Здивував і Ротань, який в коментарях після гри говорив, що його команда намагалася більше контролювати м’яч, більше робити передач. А згадайте, коли виник найнебезпечніший момент біля воріт Копенгагена – після довгої передачі, і Краснопір протискував захисників.

Тобто очевидно, що суперник не дуже був готовий фізично і, мені здається, мала рацію гра на довгих передачах, на силовій манері. Можливо, треба було підняти темп гри. Загалом же з побаченого скажу, що Полісся може скласти конкуренцію Шахтарю в Прем’єр-лізі.

– Власник клубу Геннадій Буткевич так і сказав у роздягальні, що наступний етап – Кубок України й перемога в чемпіонаті.

– Таке завдання ставлять декілька клубів – Шахтар, Динамо, ЛНЗ, Харків. Якщо реально дивитися, то, гадаю, Поліссю, та й будь-якій іншій команді, складно буде виграти два титули. Чемпіонат у нас конкурентний, хоч і не такий якісний, яким був колись. Конкуренція висока, бо немає явних фаворитів. Крім Шахтаря, звісно, тому прогнозувати наразі складно.

– Один з ключових моментів матчу – помилка Брагару. Спочатку в штрафному суперників від нього м’яч відскочив наче від стінки, за кілька секунд віддав неточну передачу в центральній зоні, а ще за мить поступився в спринті нападнику, дозволивши йому вийти віч-на-віч з Бущаном. Що з Максимом, не готовий?

– Тоді піднявся темп гри, і, звісно, пульс у гравців підскочив до 200 ударів у хвилину. На цьому пульсі футболісти, які не готові до сезону, завжди роблять дитячі помилки. Це як у боксі в дванадцятому раунді – кліпнув очима й опинився на канвасі. Мабуть, трапилося закислення організму, втратилася координація. У тому епізоді не лише Брагару помилився. Там і капітан команди зіграв не найкращим чином, і в центрального захисника треба спитати, чому залишили нападника одного перед воротами.

Питань багато, проте коли команда не забиває, то шансів перемогти немає. Поганенько в Полісся з гольовими моментами.

– З іншого боку ЛНЗ – черкащани вкладають менше, але на цьому етапі єврокубків були найближче до проходу в третій раунд кваліфікації.

– Це заслуга тренера. Пономарьов сам себе зробив. Він готував юних футболістів, вів їх на молодіжному й дорослому рівнях. Він знає футбол, у нього є характер, він тримається за може трохи й консервативну в плані тактики гру, але це працює. І в Русі, де він раніше працював, і в ЛНЗ. Хвала тренеру за його послідовність і системність. Хотілося б бачити трохи більше розмаїття в тактичних побудовах, але, гадаю, він до цього дійде. З тренером ЛНЗ не помилився.

Мені імпонує в ньому, що він ніколи нічого не обіцяє, він просто робить свою справу й команда зростає. Може бракує видовищності, але з гравців вичавлюється все, що можна. Про Пономарьова красномовно висловився тренер Гента, який підкреслив, що ЛНЗ був сильнішим за його команду.

– Найбільше розчарувало Динамо, яке двічі поступилося ПАОКу, причому у грі-відповіді ми побачили наполовину інший склад киян, ніж у першому матчі. Про що свідчить заміна одразу шести футболістів в основній обоймі?

– Це, як на мене, паніка. Я припускаю, що через перевантаження, надмірну кількість ігор може бути ротація. А коли сезон тільки починається й робляться кардинальні кроки, коли умовні десять матчів проводить один склад, а потім повністю змінюється лінія захисту, то маємо справу з чимось оригінальним. У футболі це не працює. В ігрових видах спорту на першому місці стоїть зіграність. Тому коли ми бачимо Реал, Барселону, Манчестер Сіті, то практично завжди можемо вгадати основний склад.

У Валерія Лобановського вся країна знала, на якій хвилині він замінить Трошкіна, а на якій Буряка. Це говорить про стабільність, впевненість і зіграність. Іноді навіть не дуже підготовлений футболіст залишається в складі, зіграність – основне. Рішення тренера змінити пів команди дуже дивне. І, до речі, ми не побачили планів В та С. Був тільки А. Динамо грало дуже обережно. Не вистачало агресії. Коли ж пропустили, то запанікували, перестали розуміти один одного.

– Нервова гра пішла.

– Навіть Гент – ЛНЗ через гру Динамо було важко дивитися, заснути потім не міг. Кияни викликали багато негативних емоцій. Прикро. Навіть з’явилося відчуття через скорі зміни в тренерському штабі Динамо.

– Здивувала не тільки зміна захисної ланки. У воротах дебютував В’ячеслав Суркіс. Ви багато років працюєте тренером – чи варто так ризикувати, коли на кону стоїть вихід команди в наступне коло Ліги Європи?

– Якщо основний воротар здоровий, то, звісно, такого робити не можна. Була інформація, що ще перед першим матчем із ПАОКом Нещерет мав пошкодження. Мені не віриться, що Костюк зробив звичайну ротацію. Інакше, кидаючи воротаря в горнило вирішального матчу, йому можна зламати психіку. Ми пам’ятаємо такі приклади, коли людина вийшла в Лізі чемпіонів, пропустила й фактично завершила з футболом.

Суркіс не найгірший був на полі. Слава зіграв на трієчку з плюсом. Не виручив, але й не провалив гру. Трошки нервував.

– Але ж його нервозність захисникам передавалася.

– Я про це й говорю. Для захисників дуже важлива звична поведінка партнерів. Бо захисники завжди грають у цейтноті. Це як сапери на фронті, помилився – й ноги немає. Тому вони дуже напружені під час матчу. І, до речі, Сич мені сподобався. Як на мене, для дебютанта гру провів дуже добре.

– Про Михавка на іншому фланзі такого не скажеш.

– Проблеми Михавка треба шукати в області психології. Думаю, там присутня переоцінка своїх можливостей. Мессі собі не дозволяє за рахунку 0:2 йти в обіграш двох суперників на власній половині поля. Це якесь божевілля.

Динамо не вистачало емоцій. Ми бачили в турі Ліги Європи й Ліги конференцій матчі, коли команди рятувалися після поразок з великим рахунком, 0:3, 1:4, у перших матчах. Перебудовувалися й проходили далі. Мені колись батько казав: якщо битися, то з сильним. Бо коли поб’єш – ти король, якщо поступишся, то всі поважатимуть за сміливість. Тобто не програєш у будь-якому випадку. Якщо б Динамо з першої хвилини пресингувало, ризикувало, ніхто б ні слова не сказав. Але так обережно грати, боязко, і поступитися – мені це незрозуміло.

– У Динамо, здається, деякі гравці переоцінюють свою важливість. Волошин, коли нам забивали м’яч, повторив безвідповідальний вчинок Тьєррі Анрі, коли той поправляв гетри, а в цей час на збірну Франції йшла гольова атака.

– Волошин, здається, забув, що він футболіст основного складу. Він грав, як на мене, так, щоб з ним розірвали контракт і відпустили в іншу команду. Гол на його совісті – виключився з боротьби. Та й попереду загострення від нього не було. У Редушка зліва хоч емоції були, грав на максимумі. Якби таких у складі Динамо більшість футболістів грало серцем, то б здолали ПАОК. Якби так, як вони грають, ми воювали на фронті, то давно би поступилися.

– Олеже Вікторовичу, попереду Карабах. Останній раз бачив їх у матчі з Дніпром у Баку. Дуже непроста команда.

– На всіх команд із колишнього СРСР ще діє бренд Динамо. Тому суперники будуть дуже мотивовані, в тому числі фінансово. Кажуть, що хворого лева не чіпають, але в нашому випадку вони спробують нас добити. Матчі з Карабахом будуть ще складніші, хоча грецький клуб і не був у найкращій формі. Це було помітно. Але вони мають футболіста, який коштує 25 мільйонів євро, і він зробив різницю. А в нас гравці на папері коштують дорого, а на полі не коштують майже нічого. Вони переоцінені. Це стосується й Пономаренка.

– Він намагався встигнути всюди. А його фінт біля центральної лінії, коли втік від двох суперників, додав йому вартості.

– Нападник має ефективно діяти в штрафному суперників. У футбол уже зайшло поняття фристайл. Фінти – це добре, але форварду треба забивати. Холанд не фінтить, він просто забиває. Кейн взагалі полем пішки ходить, а забиває по 50-60 м’ячів за сезон. Фінти корисні біля воріт суперника. А в нас біля них їх дуже мало.

– Для Костюка двобої з Карабахом можуть стати доленосними?

– Зазвичай чекають п’ятої гри в чемпіонаті. З Костюком інше, свого жаліти не будуть. Не хотілося б, адже знаю його з дитячого футболу. Я тоді якраз у Локомотиві працював. Він забив Динамо тричі в одному матчі, і його обміняли в співвідношенні один до трьох.

– То це ваш вихованець?

– Ні, не зовсім. Він вихованець Валерія Іванова. Я був на тій грі, після якої його забрала команда Андрія Шевченка. Тож він для мене не чужий.

– Усе в його руках: проходьте Карабах і готуйтеся до наступного матчу.

– Для тренера важливо бути системним. Я чому похвалив Пономарьова – бо він системний. Про це ще Олег Базилевич у своїй однойменній книзі писав. Система, підхід до справи – тоді футболісти розуміють, що від них хочуть, і це дає результат.