"Думали, що вже грають з поляками... Вийшли, стали і стояли": Воробей певен – навіть Ярмоленко і Ко нічого б не змінили
"Футбол 24" обговорив півфінальний матч відбору ЧС-2026 Україна – Швеція (1:3) із екс-форвардом нашої збірної Андрієм Воробеєм.
Андрій Воробей оцінив збірну / Колаж Футбол 24
– Пропоную розпочати з емоцій. Розкажіть, що відчували після фінального свистка і як почуваєтеся зараз, коли вже з’явився простір для переосмислення гри?
– Та ну як… Як і в усіх вболівальників – розчарування дуже велике. Усі очікували багато від нашої збірної, адже в нас непогані футболісти, сильні особистості, які виступають у хороших клубах. Чесно, сподівався на більше, а те, що я вчора побачив… розчарувався. Тому щось говорити зараз... Можна багато чого наговорити, але я вважаю, що ми провалили цю гру.
– До матчу вважалося, що шанси приблизно рівні, але збірна Швеції, без перебільшення, просто з’їла нашу команду. Чого, на вашу думку, не вистачило хлопцям?
– Насправді я очікував від збірної Швеції такої гри і не вважав їх гіршими за наших футболістів. Ви маєте рацію, що команди рівні, і шанси були 50 на 50. Чого не вистачило? Мабуть, бажання якогось, завзяття. Я не знаю, наші футболісти, таке відчуття, вийшли просто постояти на полі. Я не побачив бажання перемогти, не побачив бажання пройти далі, не побачив бажання якось себе показати на міжнародному рівні. Я цього не побачив. Дуже все повільно: вийшли, стали і стояли. У принципі, такий і результат вийшов.
– Після гри багато збірників говорили про беззубість і "мертву" атмосферу в роздягальні, пов’язану з відсутністю досвідчених лідерів на кшталт Ярмоленка та Степаненка. Як вважаєте, додали б вони команді впевненості?
– Звісно, досвідчені футболісти дали б якийсь ефект. Але я думаю, що навіть Ярмоленко чи Степаненко не допомогли б усе одно. У цілому всі футболісти вийшли й думали, що от ми такі хороші гравці, ми українці, ми готуємося на збірну Польщі й так далі. Вони думали, що вже грають із поляками – так не робиться.
Не знаю, у мене купа емоцій, я не можу передати, але думаю, що ми програли ще до гри. І ці досвідчені футболісти – Ярмоленко, Степаненко, Маліновський чи ще хтось – не допомогли б у цій ситуації. Гадаю, що потрібно розбиратися набагато вище, і це з голови потрібно починати. Не від гравців, а потрібно копати набагато глибше.
– Перемогу Швеції приніс хет-трик Віктора Дьокереша. Зіграла індивідуальна майстерність форварда, чи це радше наслідок абсолютної безпорадності нашої оборони?
– Ну, Дьокереш – це як наконечник був у Швеції, він завершував атаки. А в цілому суперник продемонстрував хороший, добротний футбол, вони були дуже дисципліновані, грали у свою гру, мали тактику і дотримувалися її протягом усього матчу. Ось вони й добилися такого результату. А Дьокереш – це як належне, він завершував атаки і так далі. У цілому я хотів би відзначити командні дії та тренерський сенс у цій грі. Гадаю, що Грем Поттер повністю переграв Сергія Реброва.
– Перший гол у дебютному матчі за національну команду забив Матвій Пономаренко, продовживши свою яскраву тенденцію. Чи можна назвати його майбутнім лідером збірної України?
– Давайте не будемо співати великі дифірамби цьому молодому футболісту. Хочеться відзначити, що зараз він перебуває у дуже хорошій формі, показує якісний футбол. Перш за все, я, як нападник, бачу, що в нього є гольове чуття. Він знайшов свого тренера Ігоря Костюка і ось виходить, забиває. А у вчорашній грі, можливо, потрібно було його трохи раніше випустити, дати більше часу. Помітно, що людина зараз прогресує, перебуває у хорошій формі і має гольове чуття. Якщо різні фактори не вплинуть на нього, то це буде дуже сильний футболіст.
– Ребров після матчу зазначив, що має ще чинний контракт і готовий розглянути пропозицію продовження, якщо її нададуть. Як ви бачите цю ситуацію?
– Ви вибачте мене, я до Сергія ставлюсь із великою повагою – як до футболіста, тренера і так далі. Але якщо людина не виконала жодного поставленого завдання, то як ви думаєте, чи повинна вона продовжувати працювати? Мені здається, що ні. Будь-яка людина, яка себе поважає, повинна піти.
У принципі, тут потрібно розбиратися не лише в тренері національної збірної – думаю, слід розібратися загалом у Федерації футболу України. Тому що люди повинні займатися футболом, а не іншими видами спорту. На мою думку, варто глобально все міняти і глобально перебудовувати. Але оскільки Сергій не добився нічого, маю на увазі в цьому розіграші, то логічним був би його відхід.
– А в разі відставки Сергія Станіславовича, кого ви бачите на посаді головного тренера збірної?
– Не готовий вам відповісти. Це дуже складне питання.
– У мережі говорять про Унаї Мельгосу та Руслана Ротаня…
– Ні, тільки не перший варіант – це однозначно не іспанець. Можливо, Ротань зможе поєднувати дві посади, і, в принципі, можна подумати, але я б ще розглянув інші варіанти. А перший варіант із Мельгосою – я проти.
– Кого б ви виділили не як найкращого, а як, скажімо, найпомітнішого українця у вчорашньому матчі?
– Я б нікого не виділив. Єдине, всі говорять про Пономаренка, але в нього було дуже мало часу – він вийшов, забив, і видно, що це молодий гравець, який перспективний, прогресує, і в нього велике майбутнє, можливо. А більше я ніяких позитивних дій не побачив. Я не побачив, у першу чергу, бажання футболістів виграти цю гру – все. Когось звинувачувати теж не хочу, дуже багато бруду вилилося на наших гравців. Мені здається, потрібно розбиратися десь у клубах, УАФ, а потім уже… Так, гравці – вони, знаєте, як актори в театрі: зіграли погано – і всі їх звинуватили. Мені здається, наша проблема буде набагато глибшою.
– Ви були в складі збірної України 2006 року, яка дійшла до чвертьфіналу чемпіонату світу. Чого бракує команді Реброва порівняно з тим поколінням?
– Ми хотіли грати, ми бігли, ми грали. У нас було бажання, в першу чергу. Так, ми не мали такої майстерності, як у нинішніх футболістів. У них усе є, а в нас цього не було. Але в нас було величезне бажання, і це нас об’єднало. Хоча нас і підігрівали – Динамо, Шахтар, Дніпро, інші клуби і так далі, десь намагалися внести якісь розбіжності в колектив, але не вийшло. Ми були одним цілим. Тому ми добилися таких великих… не сказати дуже великих, але все ж дійшли до чвертьфіналу, а інші не змогли.
– Які системні зміни має пройти український футбол, щоб ми знову бачили збірну, яка бореться на рівних із найсильнішими?
– Я думаю, ми повинні провести повне перезавантаження нашого футбольного світу – почати з федерації, з дитячих тренерів, із професійних команд і так далі. Коли це перезавантаження відбудеться, наш футбол буде рости. Так, можна сказати, що зараз воєнний час і так далі, але нам потрібне перезавантаження. У першу чергу – з самих верхів. Я вважаю, що нинішнє керівництво не працює для українського футболу, скажімо так.
