"Невизнане" дербі Кіто: боротьба за звичайність
Протистояння між гігантами еквадорського футболу «Ліга де Кіто» та «Депортіво Кіто» існує вже більше за пів століття, проте його значення різко зросло лише два десятиліття тому.
Звідси й назва — «нове столичне класико» (nuevo clásico capitalino).
А починалося все майже сто років тому, коли 1918 року студенти Центрального університету Еквадору заснували клуб під нехитрою назвою «Універсітаріо». Через дванадцять років клуб став професійним, отримавши помпезну назву «Ліґа Депортіва Універсітаріа де Кіто», чи просто «ЛДУ Кіто». Попри червоно-синю емблему, основна форма «студентів» білого кольору.
А от їхній майбутній суперник «Депортіво» має іноземне походження. 1940 року кілька аргентинців заснували клуб «Сосьєдад Депортіва Архентіна», обравши для нього біло-сині кольори. Втім, офіційним днем народження «Депортіво» вважають 27 лютого 1955, коли клуб підкоригував назву та замінив білий колір на червоний (адже синій і червоний — це кольори міста Кіто). Так і сталося те, що обидва клуби мають не лише схожі назви, а й подібне поєднання кольорів.
Офіційно "Архентіно" вважають окремим клубом, який зник 1955 року, коли було засновано "Депортіво". Втім фани команди, звісно, ведуть літочислення ще з 1940-их.
На щастя, футболки контрастували сильніше, завдяки чому команди можна з певністю розрізнити — «альбос» (білі) проти «асульґранас» (синьо-гранатових). Довгий час ані їхнє різне походження та географічна близькість, ані ідеї про боротьбу за «владу в місті» не робили це протистояння «справжнім класико».
Кажуть, що перші проблиски майбутнього принципового суперництва з’явилися ще 1964 року, коли долю золота визначали матчі плей-оф (одразу три команди посіли перше місце в чемпіонаті). «Депортіво» виграв обидва матчі, зокрема обігравши «ЛДУ» 1:0, і здобув перший свій національний титул.
1964, "Депортіво" — чемпіони Еквадору
Далі було тривале затишшя, що обірвалося у 1980-их, коли обоє щойно повернулися із Серії Б. Зокрема, один із матчів 1983 року завершився 4:4, а через п’ять років «ЛДУ» розбив суперника 5:3. Щось назрівало — і назріло у 90-их.
1969-ий ознаменував першу перемогу "ЛДУ" в національному чемпіонаті
Дві важливі гри відбулися 1990 року і завершилися на користь «ЛДУ» — перемогою 5:1 на виїзді та нічиєю 1:1 вдома. Останній із цих матчів був фактичним змаганням за путівку у Кубок Лібертадорес 1991; «ЛДУ» здобув цю путівку коштом «Депортіво».
П’єтро Марсетті, якому довелося пограти в обох командах, назвав це протистояння «справжнім класико»:
— В останні роки значення цих матчів зростає, адже інші столичні клуби підупали. Так, є й інші дербі, наприклад «ЛДУ» проти «Насьйоналя», але лише суперництво з «Депортіво» є справжнім класико.
Згодом слова Марсетті підтвердилися. 2008 року «Депортіво» вперше за 40 років здобув золото чемпіонату, а наступного року обірвав 17-матчеву безпрограшну серію «ЛДУ» домашньою перемогою 3:0. Той період був найбільшим піднесенням цього протистояння — перемога у ньому мала національне значення.
Фани "Депортіво". Схоже, дехто досі шанує пам'ять "батьків-засновників", приходячи на сектор у формі Аргентини.
2008 року "ЛДУ" підкорився Кубок Лібертадорес. Таким чином "студенти" стали першою (і на разі єдиною) еквадорською командою, що перемогла в цьому турнірі.
Чимало фанів «ЛДУ» не вважають суперництво з «Депортіво» важливим для свого клубу, а як доказ наводять статистику: їхній клуб 10 разів перемагав у чемпіонаті, вигравав Кубок Лібертадорес та ще кілька міжнародних турнірів, тоді як «Депортіво» має в активі лише 4 національні золота. І все ж дербі між цими командами лишається головним у Кіто, а перемога у них часто вирішує важливіші питання, ніж просто здобуття чергових трьох очок.
Сьогодні о 20-ій команди боротимуться за шанс — шанс лишитися повноцінним претендентом на золото, на яке поки що зазіхає лише «Емелек».
Марко Лютий
показати приховати