Наші в єврокубках: ТОП-5 найголовніших висновків
«Футбол 24» розставляє акценти, обурюється політикою УЄФА і сподівається на продовження бенкету.
Відгриміли перші битви українських клубів у чвертьфіналі Ліги Європи. Зараз же по гарячих слідах пробіжимося по ключових подіях четвергових євродуелей, в яких приймали безпосередню участь колективи з України.
22:05. 4 гри. Де логіка?
Одне із найбільших розчарувань цієї стадії ЛЄ – те, що всі чотири поєдинки починаються в один час. Для кого грають? Питання риторичне. Так, у Лізі Чемпіонів всі матчі стартують чітко о 21.45 (окрім росіян, але там перенос цілковито об’єктивний), це вже свого роду фішка, до якої звик світ, ось і Лігу Європи хочуть привчити до подібного. Але ж ЛЄ мала собі дві затверджені години початку, 20.00 і 22.05 – то ж навіщо, поясніть мені, вигадувати велосипед, проводячи ігри чвертьфінальної стадії о тільки десятій?
Так, УЄФА має чітку аргументацію цієї позиції. Але якщо абстрагуватися від офіційної лінії, постає інше питання: чим зашкодить розведення матчів по часу, як це було дотепер? Чому ми маємо дивитися поєдинки за участі «Динамо» і «Дніпра» паралельно? Дуже жалкував і плювався від того, що мусив переглядати українські дуелі одночасно: одну гру по телевізору, іншу - налаштувавши «сопку». Добре я, але у багатьох співвітчизників немає фізичної можливості охопити два матчі. Доводиться обирати, фактично розриваючись...
Дивитися футбол одночасно – як займатися коханням з двома запальними кобітами: як би ти не старався, як би не зосереджувався, все одно розділити увагу не вдасться – хтось одна / щось одне обов’язково буде в пріоритеті. Так і живемо. Для чого створювати штучні бар’єри? Навіщо, врешті-решт, втрачати гроші? Адже якби між поєдинками були стандартні дві години різниці, то на трансляції канали заробили би якщо не вдвічі більше, то точно – в півтора рази!
«Динамо»: синдром останніх хвилин
Матч «динамівців» чудово ілюструє те, наскільки ж величезна прірва між 1:0 і 1:1. Втримай кияни мінімальну перевагу – і поєдинок у Флоренції будували би за своїм сценарієм, по можливості без нервів і атакувальної гарячки. Тепер від пічки не пограєш: у будь-якому разі потрібно забивати, оголювати тили, лізти вперед у пошуках щастя – і молитися, аби швидка й затята «Фіорентина» не наказала нас в обороні. Мало того, що в захисті у нас перманентно виникають проблеми, за що суперники в міру сил і можливостей карають «біло-синіх» (Бабакар! Концентрація… Хоча голи в додатковий час не рахуються, якщо вірити одному відомому колишньому футболісту), так ще й зверху до цього всього додалося головного болю: Антунеш підвернув ногу і майже стовідсотково не зможе допомогти своїй команді на виїзді, Драговіч перебрав жовтих! «Динамівці» хоч на один матч зможуть зібрати всіх потенційно основних гравців, уникнувши травм (як до, так і під час гри) і дискваліфікацій?
Артем Франков:
«Можна скільки завгодно сумувати за тим, що не здійснилося. Але я не можу назвати результат матчу незаслуженим. Другий тайм гості просто висіли на воротах».
Справедливі слова. А ще повністю згоден з Ігорем Суркісом, що ніякої трагедії, в принципі, немає: перед матчем-відповіддю рахунок доволі пристойний. Але відчуття внутрішньої недомовленості подіти нікуди не вдається. Ніби тримав у руці омріяний шматочок щастя, відвернувся на мить – і поцупили…
Тішить одне: не такий страшний звір, як його малюють. З «Фіорентиною», як, власне, і з «Брюгге» запросто можна (і треба!) грати у свій футбол, адже особливих сюрпризів вони не продемонстрували. Сильно? Так. Прогнозовано? Так! Посипати голову попелом забороняється, але й оцінювати власні шанси слід тверезо: на цій стадії допущена мінімальна помилка коштуватиме місця у півфіналі. Банально? А ви посперечайтеся. Ставки дуже високі – включаємо режим стальних нервів і стоїмо на смерть. Ви можете, друзі! Віримо.
Модульне майже-шоу
Окремим абзацом – про потенційно феєричне дійство, яке ми всі так очікували побачити. Як повідомляють мої колеги, що були присутні на матчі, заплановане грандіозне модульне шоу на «Олімпійському» вдалося, але - з невеликою натяжкою.
Причина цієї «натяжки» - непунктуальність вболівальників, які проігнорували прохання «Динамо» зайняти власні місця за 20 хвилин до початку гри. Ось і вийшло, що з синіх і білих модулів заповітне слово на букву «Д» хоч і зібрали, але «дякуючи» відсутнім картинка вийшла неповною і дещо облупленою. Нічого не поробиш, запізнюватися на футбол – в крові… Так вони ще й потім кидалися цими кольоровими прямокутниками з верхніх ярусів, намагаючись поцілити у голову вболівальникам, які розмістилися нижче.
«Дніпро»: найгірший результат з найкращих
Безсумнівно, «Дніпру» слід поаплодувати за змістовну гру і пристойний (з огляду на фактор виїзного матчу) результат. І так було зрозуміло, що все вирішуватиметься на «Олімпійському» у другому поєдинку, тож фінальні 0:0 тільки підтвердили цю аксіому.
Мирон Маркевич:
«Команда проявила характер. Моментами ми могли і краще зіграти, особливо в атаці. Суперник давав можливість це робити. У той же час, зіграли достатньо надійно в обороні. Особливих претензій немає. Цей результат краще, ніж ми б програли. Але ліпше, якщо б була результативна нічия».
В принципі, додати до слів Мирона Богдановича особливо нічого. «Дніпряни» повністю переграли опонента за кількістю ударів (18 проти 9 у «Брюгге»), щоправда, точність раз-по-раз підводила - 5 наших пострілів в отвір проти 3 у суперника. Витиснути бодай гол не вдалося – і тут вже претензії до нападу, де після травми Зозулі суттєво поменшало альтернатив. Ще й Ротань псує момент за моментом – в Іспанії почав, вчора продовжив…
В цілому – награли на «четвірочку». Не знаю як у вас, але я маю сильну впевненість у тому, що «Дніпро» подолає бельгійський бар’єр і зробить крок у півфінал ЛЄ. Їм це до снаги, mission is not impossible, команда до цього повністю готова. Піду плюну, аби не наврочити.
…І про календар
Обидва представники України зараз стикнуться з проблемою, звичною для європейців, але з якою наші команди за десятиліття так і не змирилися – мова про горезвісну гру «два дні на третій». Скільки відмазок про втому і брак часу на відновлення ми чули від тренерів і гравців, скільки ця тема розсмоктувалася в ЗМІ – не злічити. Все одно спливає кожного разу, неодмінно підніматимуть її і найближчими тижнями.
«Динамо» проходитиме такий собі траверс: 19 травня відбудеться непроста гра з «Волинню» на виїзді, 23-го – матч-відповідь у Флоренції, 26 квітня чекає «Класичне» у Львові, 29-го – кубкова дуель з «Олімпіком», а 2 травня (базовий день) – домашній поєдинок з «Говерлою»! Шалений графік, але нічого не поробиш – треба звикати, якщо декларуєш претензії на найвищі досягнення. Заодно і молодь отримає свій черговий шанс, адже без ротації не обійдуться аж ніяк.
У «Дніпра» ситуація анітрохи не легша. Дати зустрічей такі ж, як і у «Динамо», різниться тільки послідовність імен суперників: спочатку на «синьо-біло-блакитних» чекатиме «Олімпік», потім вони прийматимуть «Брюгге», далі «Іллічівець», «Шахтар» у Кубку і на десерт - «Чорноморець». Словом, грати що тим, що іншим п’ять матчів за 14 днів – важко, але терпимо.
Зберіться, хлопці. І дайте бій. Як востаннє!
Роман КЛИМЕНКО
показати приховати