На матчі їздили у кузові ЗІЛа: тіктокер знімає сільський футбол на 29 млн переглядів – як і за скільки грають у глибинці![fire](https://football24.ua/images/emoji/fire.svg?v=12929)
Історія про те, як простий уболівальник популяризує команди свого краю – і робить це напрочуд ефективно!
![Олег Бабій Олег Бабій](https://football24.ua/resources/photos/tags/76x76_DIR/201604/57304.jpg?v=202406051935&a=top)
Його звати Роман Хоп’як, хоча більшість знає цього чоловіка під псевдонімом Рамон. Рамон регулярно знімає поєдинки аматорських команд Львівщини, демонструючи наочно у ТікТок, що так званий сільський футбол – це ціла екосистема зі своїми чемпіонами та аутсайдерами, вправними віртуозами та розкішними голами, романтикою, шаленими емоціями і болючими драмами.
Окремі ролики нашого сьогоднішнього гостя вже стали хітами соцмереж, а позаздрити такій статистиці переглядів можуть цілі піар-агенції клубів УПЛ. Натомість Рамон створює контент самотужки – за допомогою одного лише старенького смартфона.
"Ультрасом я так і не став"
– Романе, давайте знайомитися! Як казав один тележурналіст: "Хто ви є і що тут сталося?"
– Мені зараз 35, але у сільському футболі я з шести років. Коли ще Газовик Комарно грав у Другій лізі чемпіонату України. Я відвідував дитячі тренування при цьому клубі – нами займалися два тренери-близнюки Михайло та Іван Лопушинські. У нашому краї футбол тримався на цих людях. Потім, на жаль, команда розлетілась – утворився стрийський Газовик-Скала.
– До скількох років ви грали у футбол і яких успіхів досягли?
– Бігав на позиції лівого хава. Ми грали на чемпіонат області, зокрема – проти львівських Карпат. Закінчилось те все для мене приблизно в 15-річному віці. Клуб переїхав у Стрий, припинилось фінансування, футбол у Комарні пішов на спад, а я подався на навчання в училище.
– Ви родом з Комарна?
– Ні, я зі села Бучали, яке розташоване неподалік. Наша місцева команда, до речі, грала на область. Ми з товаришем придумали таку історію, нам допомогли зробити стадіон. Але велика війна стала на заваді. Керівництво команди не впоралось. Мрію, що колись відродимо цю команду.
– На тих відео, які я переглянув, ви справляєте враження класичного ультраса львівських Карпат із шістнадцятого сектора…
– Коли я навчався в училищі, то мав друга Віталіка, який був реальним ультрасом. Він почав мене підтягувати на стадіон. Ультрасом я так і не став, бо ходив лише на домашні матчі Карпат. А без виїздів те все – неповноцінне. Вважаю себе простим уболівальником. Карпати люблю дуже сильно.
"Як і чому саме це відео набрало 29 мільйонів, я досі не розумію"
– Звідки з’явилася ідея регулярно знімати матчі в глибинці?
– У моєму житті стався нещасний випадок, маю інвалідність. Грати у футбол мені не можна. Але без футболу не уявляю свого життя, тому їжджу на всі матчі. Що робити у неділю? Футбол для мене, як для когось риболовля. З телефончика одне відео опублікував, потім друге. Пацанам сподобалося. Тим паче, стількох матчів немає на відео! Шкода, щоб таке добро пропадало.
– Ви ще й колоритно коментуєте події під час зйомки.
– У мене вистачає матюків, нецензурної лексики. Отримую багато зауважень від глядачів. Але я це бачу по-своєму. Футбол такий, яким він дійсно є. Тим паче, у будь-яких питаннях будуть люди, які "за" і "проти". Це мій канал. Якщо комусь не подобається, то може не дивитись. Правильно?
– Хто з українських коментаторів вам подобається?
– Віктор Вацко, на мою думку, найбільш правильно та фахово оцінює футбол. А загалом на нашому телебаченні мало хороших коментаторів. Вони не передають гру. Подивіться італійський чемпіонат або іспанський – кричать у студії, ледь стіл не перекидають. У нас така манера коментування відсутня в принципі. Йде матч, є моменти, а вони розповідають, якого футболіста в Африці купили. Натомість ТікТок дозволяє імпровізувати і робити це від душі.
– Яке з ваших відео "залетіло" найкраще? Який рекорд переглядів маєте?
– 29,5 мільйонів переглядів! Знімав так, як завжди з усіма відео. Грали Лани з Пустомитівського краю і Никонковичі. Останню команду знаю дуже добре, бо вони свого часу взяли до себе в склад трьох пацанів з Бучал. Як правило, я знімаю цілий матч, а потім вибираю найцікавіші моменти. Фрагмент, який "вистрелив" – звичайна подача кутового. Як і чому саме це відео набрало 29 мільйонів, я досі не розумію (Усміхається). У мене є багато цікавіших відосів.
– Яку глобальну мету ставите перед собою, наповнюючи ТікТок?
– Це починалось, як хобі. Зараз, дивлюся, потихеньку набирає оберти, що дуже приємно. Неділя, футбольчик, контент, туди-сюди (Усміхається). Апаратури серйозної у мене немає. Простий телефон, Sony Ericsson, 2017 рік.
"Навіть сільський футбол повинен мати мінімальний комфорт"
– Яка у вас географія поїздок на зйомки?
– Якщо немає матчу у Комарні, вибираю якусь ближню локацію, або вирішальну гру, фінал Кубка. Навіть якщо команда не має серйозних футболістів, на фінал вона привозить своїх вихованців, які вже десь пограли. То бувають досить солідні гравці, які виступали за збірну Львівської області, наприклад. Або представники Прем’єр-ліги приїжджають – допомагають своєму селу. Ось Комарно – тут багато пацанів, які грали у Першій та Другій лігах області. Чи ті, кому вже 40 років, вони закінчують кар’єру, але на район ще досить непогано виступають.
@khopiakramon #цьогодня #рамонсільскийфутбол #fifa #fcbarcelona #рамонфутбол #fifa ♬ dźwięk oryginalny - ♪★Eminem★♪
– Часто трапляється, що приїжджаєте на анонсовану гру, а нічого немає?
– У мене таке було лише один раз. Переглянув розклад матчів, бачу є гра на 12:30. Саджу в машину донечку, яку часто беру з собою, – і вперед! Приїжджаємо на локацію у селі Черляни, стадіон "Авіатор", а нікого немає. На щастя, того ж дня планувався фінал районного турніру на красені-стадіоні у сусідньому селі Братковичі. На жаль, зараз у наших краях немає жодного клубу, який виступав би на область. Найближча обласна команда – городоцький Колос.
@khopiakramon #рамонсільскийфутбол #football #football #сільскийфутбол #Рамон ♬ оригинальный звук - euro_soiuz
– Колись у Комарні починав Андрій Гусін, грали Вірт, Мазяр, Швед-старший. Сюди приїжджало навіть київське Динамо – на матч Кубка України. Зараз стадіон занепадає? Чи є ще люди, які підтримують арену в належному стані?
– Звичайно. Між собою пацани скидаються грошима, вони реально люблять футбол. Такі ентузіасти є в кожному селі – на них все і тримається. Футбол – це час і витрати. Колись було інакше: насипав розмітку тирсою, зібралися, побігали. Зараз так не працює. Усі хочуть покошених газонів, акуратної розмітки, сітки на воротах. Навіть сільський футбол повинен мати мінімальний комфорт.
"Мені часто пишуть коментарі: "Що за футбол?", "Чому не воюють?"
– Назвете топ-трійку талантів із району, які не загубилися б навіть у команді професіоналів?
– Їх багато, топ-трієчкою не обмежишся. Я просто не хочу нікого образити, бо когось точно забуду. Якщо трохи поїздити, то можна в кожному селі по 2-3 таланти відібрати. Є і воротарі хороші, і бомбардири.
– Який мінімальний бюджет потрібен команді, щоб провести сезон у чемпіонаті області?
– Якщо в команді є хоча б шість своїх гравців, так званий кістяк – то вже можна щось починати. За гру потрібно дати кожному футболісту якісь гроші. У випадку травми – допомогти з лікуванням. Далі – виїзд чи доїзд на гру. Їсти, пити – це все коштує. Тим паче, це область – в один кінець їхати доведеться до 100 кілометрів. Дизель чи бензин – це гроші. А після футболу люди хочуть відпочити – банально пива випити. За сезон можна витратити і 200 тисяч гривень, і 600 тисяч, і навіть мільйон. Залежно, які завдання ставите перед командою.
– А збереглася ще традиція, коли представник команди під час матчу обходить вболівальників "із шапкою", в яку ті кидають гроші, роблячи пожертву?
– Звичайно. Це святе! (Усміхається). Останнім часом на сільських футболах багато коштів збирали на ЗСУ. Інтереси команди відійшли на задній план. Під моїми відео часто пишуть коментарі: "Що за футбол?", "Чому не воюють?". Хоча грають багато хлопців, які вже з війни повернулись.
– Між іншим, футболісти і вболівальники не остерігаються рейдів ТЦК прямо на стадіон?
– Хто може грати – той грає. Хто не може – не грає. Бояться чи ні, але матчі відбуваються – з благодійною ціллю. Є ж футболісти, які навіть не досягнули 20-річного віку.
@khopiakramon #сільскийфутбол #Рамон #fifa #Фінал #football #рамонсільскийфутбол #рамонфутбол ♬ оригінальний звук - Рамон
– Наскільки справедливе суддівство у матчах чемпіонату району?
– На районному рівні суддя як собі придумає – так і буде (Сміється). Є арбітри, які розуміють футбол, а є й такі, які не розуміють, чи, може, спеціально так судять. Бувають моменти, коли підходжу і показую їм відео…
– О, то ви ще й ВАРом підпрацьовуєте?
– "Суто випадково" показую їм відос: "Ну як тут не було?" Але це вже після гри. Федерація на помилки феміди не звертає уваги. Матч відбувся, рішення прийняте, до побачення.
– Бачив у вас відео, де рефері показав футболісту пряму червону за симуляцію, якщо я правильно зрозумів…
– О, то такий емоційний матч! Тут суддя трактував правильно – у гравця вже була одна жовта, а підкріплення у вигляді ще одного "гірчичника" сталося в районі 90-ї хвилини. Якби поставив пенальті, це вирішило б долю матчу, адже на кону стояв Кубок. То грали Керниця і Долиняни – в основний час 2:2, по пенальті Керниця виграла. Гарні голи залітали. До речі, такий феномен помітив: практично в кожному матчі є гарні голи. Ось вам і контент для ТікТок.
@khopiakramon #рамонсільскийфутбол #сільскийфутбол #football #Рамон #fifa ♬ оригінальний звук - Рамон
"Їдеш, а назустріч тобі команда сусіднього села – теж на кузові вантажівки"
– Сільський футбол – цікавіший, видовищніший і душевніший, ніж матчі УПЛ?
– Я впевнений у цьому! Ви ж самі бачите – в УПЛ цікаво хіба тоді, коли між собою грають лідери або ж якесь дербі. В Україні мало цікавих матчів. Ситуація трохи покращиться у новому сезоні. З нетерпінням очікую серйозного дербі Карпати – Рух. Нарешті це сталось!
– Найкрасивіший гол, який ви бачили на рівні аматорів?
– Одразу спадає на думку футболіст Баглай із Комарна. Дуже добре приклався з льоту, перебуваючи на лінії штрафного майданчика. Як дав – наче Ібрагімовіч! Я іноді присвоюю їм зіркові прізвиська. Ще мій друг Назар Гримнак забив якось ефектний штрафний.
– Скільки футболіст може заробити за одну гру на сільському рівні?
– Суми бувають різні, залежно від класу гравця. Є пацани, які грають за серйозні клуби, але просто приїжджають до своїх друзів – побігати, а після футболу посидіти, поспілкуватися. А є "заробітчани", як я їх називаю – вони їздять по командах, хоча результат їм не настільки важливий. Близько 800 гривень за гру підвищеної відповідальності можна отримати.
– Коли я ще малим бігав на матчі районного чемпіонату, конфлікти і бійки були нормою. Перепадало, як правило, арбітрам та гостьовій команді. Зараз рівень агресії трохи менший?
– Випадки бувають, звичайно, але їх в рази менше. Я кілька таких відео маю, але не публікую принципово.
– А як щодо курйозів?
– Із задоволенням пригадую той час, коли ще сам грав у футбол. Треба їхати на виїзд, а декого з гравців немає – шукали, видзвонювали. У гості вирушали не автобусом, а ЗІЛом з бортами. Їдеш, а назустріч тобі команда сусіднього села – теж на кузові вантажівки (Усміхається). Бутсів не вистачало на всю команду. Хто що мав – у тому й бігав. Зараз матеріальна база суттєво покращилась, звичайно.
показати приховати