Моурінью вивів у Лігу чемпіонів лише бюджет Роми, або Чому перший трофей за 14 років не міг завадити звільненню
Жозе Моурінью не відпрацював свій контракт з Ромою до кінця. Клуб вирішив звільнити дворазового переможця ЛЧ посеред сезону.
Паулу Фонсека працював у столиці Італії два сезони. За цей час Рома посідала п'яте і сьоме місця в Серії А та доходила до 1/8 й півфіналу Ліги Європи, де вилітала від Севільї та Манчестер Юнайтед відповідно. Цілком пристойні результати, але керівництво хотіло більшого. Для цього запросили, здавалося, відповідного тренера – Жозе Моурінью.
Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає, як португалець безрезультатно намагався вивести "джалороссі" у Лігу чемпіонів. Саме таке завдання ставили власники римського клубу, запускаючи цей амбітний проєкт. Терпіння вистачило на два з половиною сезони.
Моурінью офіційно покинув Рому
Перший коментар Моурінью у статусі головного тренера "вовків" був таким: "Після зустрічей з власниками і гендиректором Роми, я відразу зрозумів повноту амбіцій цього клубу. Це ті ж амбіції і прагнення, які завжди мотивували мене, і разом ми хочемо побудувати успішний проєкт у найближчі роки". Красиві слова, чи не так? Лишень ніхто чомусь не додумався зазирнути за ширму цієї красивої риторики.
Можливо, Жозе отримав не все, чого хотів, але точно більше, значно більше, ніж могли собі дозволити попередні наставники Роми. І тут вже ховається перший нюанс. Зі значно скромнішими ресурсами інші фахівці змогли продемонструвати кращі результати. Моурінью провів на чолі столичної команди 138 матчів. В середньому римляни під його керівництвом набирали 1,70 очка. А це вже найгірший результат за понад десять років.
Що отримала Рома
Звісно, поганим було не все. Інакше "Особливого" так довго не тримали б. Навіть зараз чимало уболівальників Роми залишилися на боці тренера. Мовляв, Моурінью просто не мав умов, щоб реалізувати усі задуми. Надто багато травм, складний календар, відсутність можливості активно працювати на трансферному ринку – це лише вершина списку з виправданнями.
Фанів можна зрозуміти. Це не та когорта людей, яка мислить критично чи бодай раціонально, коли йдеться про їхній улюблений клуб. Для тіфозі Роми – португалець справді зробив надзвичайно багато. Щоправда, це все переважно про емоції. Завдяки Моурінью "джалороссі" перестали бути провінційним клубом. До них знову було прикуто стільки уваги, як у найкращі часи. І майже нікого не хвилювало, що досягти цього вдалося зовсім не завдяки результатам на футбольному полі.
Уболівальники тішилися, що до них знову їдуть зіркові гравці. Бренд Моурінью тут справді був ключовим. Набагато легше переконати потенційного новачка, якщо твою команду тренує дворазовий переможець Ліги чемпіонів та й взагалі – один з найкращих тренерів в історії футболу. В такі моменти майже ніхто не замислюється, що всі здобутки залишилися в минулому, а зараз "Особливий" тримається виключно на іміджі та колишніх заслугах. Так на Стадіо Олімпіко з'явилися Таммі Абрахам, Ромелу Лукаку, чемпіони світу Пауло Дибала й Леандро Паредес, Джині Вейналдум та багато-багато інших. Для нинішньої Серії А – це надзвичайно гучні імена.
Головним здобутком Моурінью в Римі став трофей. Звісно, не варто переоцінювати перемогу в Лізі конференцій, але для "джалороссі" це справді непересічна подія. Ця команда протягом останніх 14 років взагалі нічого не вигравала (у 2008-му був Кубок Італії), а попередній успіх у єврокубках датований взагалі 1961-м. Постать тренера миттєво додала ваги. Жозе став першим і поки єдиним тренером, який виграв усі три клубні турніри Європи. Він навіть зробив собі татуювання з цими кубками.
Чому прощання було неминучим
Перемога в Лізі конференцій зробила Ромі "ведмежу послугу". Це один з головних козирів, який дозволяв Моурінью так довго зберігати роботу. Насправді ж цим титулом не слід аж так пишатися. ЛК – це єврокубок третього рангу, де рівень команд доволі низький. Вже точно не такий, щоб відповідати амбіціям клубу з метою потрапляння в груповий етап Ліги чемпіонів. До слова, Вінченцо Італьяно теж дістався фіналу ЛК, але Фіорентині це обійшлося в рази дешевше.
Звісно, в Роми ще був фінал Ліги Європи. Так, там команда крокувала слабшою частиною сітки, але суперники однаково були гідними. Втім, задля цього успіху наставник Роми повністю пожертвував внутрішніми турнірами. Моурінью не будував системи, зосередившись на стратегії гри на виліт. У цьому, слід визнати, від досі залишається сильним фахівцем.
Жозе цілком міг зробити такий вибір усвідомлено, адже отримував аргументи проти критики. Щоправда, для клубу це програшна стратегія. Проєкт Роми потребував Ліги чемпіонів, точніше її призових, як повітря. Навіть один груповий етап міг би перекрити все те, що принесли успіхи португальця в другорядних єврокубках. А фінанси потрібні, щоб задовольняти забаганки "Особливого". Клуб влаштував потужну першу трансферну кампанію (витратили понад 100 мільйонів), а далі потрібно було заробляти. З цим виникли проблеми, хоча й португалець любив наголошувати, що завдяки йому в Рому прийшли спонсори.
Враховуючи усі обмеження фінансових важелів, менеджери зробили для Моурінью надзвичайно багато. Більшість зірок підписали в оренду чи вільними агентами, але гроші на зарплату потрібно було знайти. Успіхи Дибали й Лукаку – це добре, але ж безпросвітні резервісти (як от Ауар, Санчеш чи Ндіка) теж отримують багато. За видатками на зарплату Рома – третя в Серії А. Ось де рівень Ліги чемпіонів! Тільки "джалороссі" там не грають. Зате грають Мілан і Лаціо, які платять своїм гравцям менше на 30 і 40 мільйонів відповідно.
Ми не дарма згадали саме цих конкурентів. Порівняння з ними – показове. Моурінью за шість матчів проти Стефано Піолі не зміг виграти жодного. За шість римських дербі Жозе зазнав чотирьох поразок, а виграв лише раз. І це тренер, який заробляє, як наставники Мілана й Лаціо сумарно. 7 мільйонів на рік – найвища зарплата в Серії А. Такий же рівень доходів у Макса Аллегрі, але Юве реально бореться за чемпіонство, а не бовтається на 9-му місці.
Невдачі проти згаданих Мілана і Лаціо не випадкові. З Моурінью Рома в принципі катастрофічно грала проти грандів. За 28 матчів проти п'яти найсильніших команд Італії (крім вже згаданих, це Інтер, Ювентус і Наполі) в активі Жозе лише три перемоги. У того ж Лаціо більше лишень над Ромою. І це також проблема. Вже колишній наставник "вовків" був безпорадним у головному протистоянні команди. Приміром, Мауріціо Саррі був би не проти вилетіти з Кубка Італії, але тільки не від Роми. "Найменше мене хвилювало завдання пройти далі. Однак у такій команді вам важливо виграти дербі для своїх уболівальників", – пояснював Саррі після перемоги Лаціо тиждень тому.
Як тут не згадати витівку фанів "орлів" невдовзі після призначення тренерів. Моурінью прибув у Рим яскраво, навіть епатажно. На стіні однієї з вулиць оперативно з'явився мурал, де він керував Веспою (модель скутера, надзвичайно популярна в Італії – прим.). Дуже швидко лаціале його "домалювали". В куточку з'явився Саррі, який затьмарив Моурінью клубком диму своїх улюблених сигарет. Тоді ніхто й уявити не міг, що це "пророцтво" має шанси справдитися.
Спадок "Особливого"
Терпіння керівництва Роми остаточно лопнуло 16 січня. Моурінью відправили у відставку через два дні після поразки від Мілана. Символічно, що свій останній матч на чолі команди він провів на трибунах. Скигління та сварки з арбітрами стали одним із символів його другого приходу в Серію А. А все почалося ще на перших зборах, де Жозе вилучили в спарингу з Бетісом. Далі це траплялося систематично. Зокрема на Сан-Сіро він пропустив чотири з дев'яти матчів, оскільки був дискваліфікований.
Впевнені, уболівальники Роми збережуть інші спогади про період Жозе. З часом причини звільнення зітруться з пам'яті. Залишаться трофей та почуття власної гідності, яке Моурінью зумів розворушити. Так, цей тренер не збудував фундамент для міцного спортивного проєкту, але він нагадав "джалороссі", що у них – великий клуб. Тож від наступника португальця вимагатимуть дуже багато.
Тепер головне знайти потрібного фахівця. Сумнівно, що це Даніеле Де Россі, якого вже призначили. Схоже, легенду покликали, щоб приглушити гнів тіфозі, не маючи планів щодо гідної заміни. Багатьом рішення керівництва не сподобалося. Та й текст новини про звільнення свідчить, що до такого не готувалися: "Ми дякуємо Жозе від імені всіх нас у Ромі за пристрасть і відданість, яку він продемонстрував з моменту свого приходу в "джалороссі". У нас завжди будуть чудові спогади про роботу під його керівництвом, але ми вважаємо, що в інтересах клубу необхідні негайні зміни".
Особисто для португальця це також трагедія. Він не планував, а головне, не хотів іти. Величезна сума компенсації зовсім не втішає. Якби Жозе справді жадав ще більше грошей, то влітку не відмовився б від переїзду в Саудівську Аравію. Навпаки, Моурінью відкрито заявив про бажання підписати новий контракт з "вовками". Дуже прагнув досягти успіху з Ромою. Проблема в тому, що не знав, як це зробити. Трагедія – що не розумів цього.
VIDEO https://t.co/VdiktdtZ9x | JOSÈ #MOURINHO ESCE DA TRIGORIA E SI FERMA CON I TIFOSI DELLA #ROMA!
— calciomercato.it (@calciomercatoit) January 16, 2024
IL MISTER EMOZIONATISSIMO SI BATTE IL CUORE️ pic.twitter.com/O2mpjxA8td
показати приховати