"Металіст"-"Трабзонспор" - власними очима
Через 2 роки Ліга Європи знову завітала до міста Лева, до міста, яке має славну футбольну історію, але попри цю історію зараз львівський футбол, як і вся Україна в цілому, переживає не найкращі часи. А європейський футбол до столиці західної України привіз "Металіст".
Нагадаю, що харків'яни не отримали дозволу від УЄФА на поведення матчів Ліги Європи в Харкові через конфліктну ситуацію на сході України. Наслідком цієї ситуації стало, те що харків'яни так само, як дніпропетровці були змушені проводити свої єврокубкові матчі не на ОСК "Металіст" і не на "Дніпро-Арені", а у Львові і в Києві відповідно.
Варто визнати, що виступ не на рідному стадіоні дійсно важливий психологічний фактор для будь-якої команди, і можливо саме цей фактор зіграв не на руку українським командам в 1 турі Ліги Європи. Хоча на мій погляд, підтримка як в Києві так і у Львові була на хорошому рівні.
Ось як охарактиризував атмосферу на стадіоні головний тренер харківського "Металіста" Ігор Рахаєв:
"Дякую Львову, який прийняв нас. Спасибі уболівальникам, які прийшли сьогодні на стадіон. Атмосфера була, звичайно, не така як в Харкові, але вона була домашньою. Спасибі велике за це"
Попри те, що на матч прийшло тільки 6584 вболівальники (для прикладу на "Шахтар"-"Металіст" прийшло близько 18000 вболівальників), серед яких було близько сотні ультрас, які приїхали із Харкова - атмосфера на стадіоні, як зазначив головний тренер харків'ян була справді рідною для "Металіста", особливо завдяки цим хлопцям, вони не жаліючи свого горла кричали кричалки і співали пісні від самого старту поєдинку аж до фінального свистка, ні на секунду не замовкаючи.
Вже на перших хвилинах матчу сотня найактивніших фанатів "Металіста" почала співати гімн України і за ними усе це дійство підхопила вся "Арена Львів" - це було справді неймовірно. А ще дуже вразило перегукування між львів'янами і харків'янами, коли перші кричали Харків, а другі у відповідь Львів. Або я раніше такого не помічав або такого раніше просто не було. Ці на перший погляд досить звичайні вигуки, насправді є справжнім символом того, що Україна є цілісною і єдиною державою. Також слід зауважити, що гості з Харкова десь відсотків 70 своїх пісень і кричалок виконували на рідній українській мові і лише відсотків 30 - на російській, і за це хлопцям масивний респект, як мінімум від мене.
Про матч
Матч розпочався доволі стандарно - обидві команди почали з розвідки, але ця розвідка тривала не дуже довго. Що харків'яни, що гості з Туреччини почали стрімко бігати вперед, правда ні в харків'ян, ні в турків нічого конструктивного в атаках не виходило - зазвичай затягували момент ну дуже довго, коли просто було потрібно віддати пас або завдати удар по воротах.
Здавалося, що "Металіст" от-от дотисне і заб'є. Але сталося не так, як гадалося харків'яни пропустили зовсім необов'яковий гол після кутового. Під час стандарту не порозумілися Пшеничних і Гуйе, внаслідок чого Кевін Констант без будь-яких проблем переправив м'яч в сітку воріт Горяїнова.
"Металіст" швидко побіг відігруватися, але на жаль на завершальній стадії харків'янам чогось бракувало. На щастя, на 61 хвилині матчу нічого не завадило забити Олександру Гоменюку, котрий влучним ударом головою відправив мяч у ворота Киврака, рахунок став рівним 1:1.
Після цього голу здавлося, що зараз українці покажуть хто тут господар, але попри неймовірну кількість моментів: удари від Вільягри, небезпечний штрафний від Шавьєра...
На останніх секундах матчу відзначився "Трабзонспор" - це був справді шок. Можливо це справді якесь прокляття останніх секунд на "Арені Львів"?
показати приховати