Матч, про який я так і не напишу
Шкода, але в українській мові, здається, немає слова, яким це можна було б описати. Про таке справді важко писати. Але ще важче мовчати. Я накатав сторінку тексту. Емоційно, як і хотів. Перечитав. Вирішив добавити аргументації. Вийшло дуже велике і розмите. Стер усе. Переписав знову і ще раз стер. Я не буду писати блог про цю гру.
Інколи мені не вдається висловити свої думки. Б’єшся-мордуєшся над текстом, а результату катма. А сьогодні я подумав: агов, Ромку, а чи не доріс ти врешті до мікроблогу, до місця де, коли нема можливості написати більшого матеріалу, можна висловлювати думки стисло, тезово? Тих, хто ходив до мене в гості сюди, пропоную не минати й твіттер, в якому я щойно зареєструвався:
https://twitter.com/RYavorskyi
Також усім, хто вже довше прожив у цій мережі, скидати мені посилання на мікроблоги футболістів, спортсменів у інших видах та просто цікавих людей.
показати приховати