Латиноамериканські хроніки: Бразилія
![Латиноамериканські хроніки: Бразилія](https://football24.ua/resources/photos/news/201312/187456.jpg?v=201603005046&w=1200&h=675&q=10)
У своєму новому матеріалі український коментатор Дмитро Джулай розповідає про футбольну революцію на території майбутнього Мундіалю, а також іронізує з "престижного" опитування журналу World Soccer.
Bom Senso FC
Замість того, щоб виконати перший удар по м’ячу футболіст сідає на газон. Те саме роблять його партнери, те саме роблять і суперники. Глядачі, не обурюються такою нахабною поведінкою, а навпаки аплодують гравцям «Васку» та «Крузейру». Важко уявити більш сюрреалістичний початок футбольного матчу. Але саме так все сталося.
Упродовж кількох секунд на полі не було ані «Васку», ані «Крузейру». Футболісти у цю мить «грали» за одну команду. Команду, що ніколи не вийде на поле, але вже впливає на місцеву Федерацію.
Почалася ця історія коли керівництво бразильського футболу затвердило календар наступного сезону. Влітку Бразилія приймає Мундіаль, тож чиновники вирішили, що традиційну програму першої половини року — чемпіонати штатів, перші тури чемпіонату країни — можна упхнути у меншу кількість тижнів. Гравців при цьому позбавляли мінімум тижня відпустки, а потім ще й пропонували досить напружений графік.
Ось тоді й з’явився у Бразилії новий футбольний клуб. Обурені таким ставленням з боку Федерації гравці створили Bom Senso FC (ФК «Здоровий Глузд») й почали акції протесту. Свідками однієї з них якраз були глядачі матчу «Васку» - «Крузейру».
Бразильський футбольний календар вже не вперше дає приводи для нарікань. Необхідність віддати перші п’ять місяців року під чемпіонати штатів дратує багатьох. Та ніхто особливо не наважувався щось змінити. Британський журналіст Тім Вікері, який вже давно мешкає у Південній Америці, у багатьох публікаціях неодноразово розтлумачував «логіку» бразильської Федерації. Обирають президента представники штатів, якщо залишити регіональні турніри без провідних клубів, ніхто ніколи не проголосує за президента, що позбавить місцеві федерації їхнього скромного «шматочка». Тому й починається Серія А у останній тиждень травня, а не у березні чи бодай квітні.
Тож і наступного року чемпіонати штатів будуть. Щоправда, завдяки протестам Bom Senso FC вдалося скоротити кількість матчів у цих турнірах. Коли стало зрозуміло, що це вже неминуче Федерація спробувала прикритися контрактами з телевізійниками. Вони, мовляв, чекають певної кількості матчів, та ще й прямому ефірі, й обов’язково за участі провідних клубів. Домовилися і з телебаченням. Тоді й почалося найцікавіше.
Федерація футболу кожного штату мала розробити формат турніру так, щоб ніби й щось скоротити, але й не занадто. У штаті Сан-Паулу вигадали найбільш ієзуїтську формулу. Двадцять команд буде розбито на чотири групи. Гратимуть вони виключно з командами трьох інших груп. Таким чином, замість традиційних 19 матчів, кожен учасник проведе на першому етапі 15 зустрічей. Дві найкращих команди кожної групи виходять до чвертьфіналу. На цій стадії, як і у півфіналі, усе вирішуватиметься у одному матчі. У фіналі буде два поєдинки. Таким був формат плей-офф і минулого року, тож реальне скорочення відбулося лише у груповому турнірі.
У штаті Ріу-де-Жанейру у першому дивізіоні всього 16 команд, на 5 груп їх не поділити, тому тут вирішили нічого не вигадувати й провести повноцінне коло з 15 турів. Чотири найкращих команди вийдуть до півфіналів (один матч), переможці яких теж у одному матчу розіграють титул. Традиційно чемпіонат Каріока складається з двох турнірів — Таса Ґуанабара й Таса Ріу, переможці яких визначають чемпіона штату. Загалом учасники вирішальних матчів грають 20-21 раз. Цього року буде 17 поєдинків. Те саме скорочення у чотири матчі, що й у штаті Сан-Паулу.
У штаті Ріу-Гранде-ду-Сул вирішили все ж розбити свої 16 команд на дві групи. Але гратимуть все одно кожен з кожним, потім плей-офф (чвертьфінал, півфінал, фінал). Найуспішніша команда зіграє, таким чином, 18 матчів. На три менше, аніж торік.
Зрозуміло, що без втручання Bom Senso FC не було б і цих, мінімальних, але скорочень. Скостенілу систему, яку можна було б змінити значно ефективніше, намагатимуться «модернізовувати». Поки кожна федерація футболу штату вимагатиме участі грандів у місцевих змаганнях, й ці примхи задовольнятимуть, справжня перлина — чемпіонат Бразилії — потерпатиме від цієї містечковості.
World Player of the Year
Журнал World Soccer щороку проводить опитування, визначає найкращого футболіста року у «світі». Все чудово, усі задоволені. Адже кандидатів називають не довільно. Слід скласти символічну збірну, з найкращим на кожній позиції. Цього року проголосувала 121 людина. Серед них двоє аргентинців, один парагваєць, один бразилець.
Скільки серез згаданих у анкетах, футболістів «Крузейру», чемпіона Бразилії? Жодного, звичайно. Чи хтось з «Ботафоґу», однієї з найяскравіших команд року? Знову ні. Проскочили до списку лише Роналдінью (за Кубок Лібертадорес) та Фред, який у останньому чемпіонаті зіграв 9 матчів й забив тричі.
Але ж він забив цілих 5 на супертурнірі! Кубку Блаттера! Як же не згадати за таке досягнення. Але якщо достатньо трьох матчів, чому ніхто не згадує Ігнасіо Скокко? Макнеллі Торреса?
Може краще назвати цей приз: «Найкращий гравець чемпіонатів/турнірів, які дивляться наші опитувані»? Довше, але буде значно ближче до суті.
показати приховати