Команда мрії – 2012. Обираємо найкращого лівого вінгера
Олег Гусєв практично не мав конкуренції на правому фланзі півзахисту, увійшовши у нашу символічну збірну останнього чемпіонату України. Тепер переходимо до чи не най конкурентнішої позиції - лівого вінгера.
До вашої уваги представлення кандидатів, а проголосувати за одного з них можна на сторінці нашого конкурсу «Команда мрії - 2012».
Тайсон
Колись володаря Золотого м’яча Ігоря Бєланова називали «Блискавкою». Якщо хтось із теперішніх гравців чемпіонату України найбільш достойний цього прізвиська, то це Тайсон.
Проти цього футболіста тренери команд суперниць частенько вимагають грати одразу двом футболістам: один протистоїть Тайсону безпосередньо, другий – страхує. Але це далеко не завжди допомагає. Бразилець з місця, прокинувши м’яч, може оббігти одразу двох суперників на 10 метрах випередивши їх удвічі. Причому робить це з неймовірним дріблингом і без шансів для суперників. Звичайно, це один з найяскравіших футболістів, які коли-небудь виступали у наших чемпіонатах.
За останній сезон Тайсон неймовірно виріс. Якщо у попередньому це було дитя, яке щойно приїхало з Бразилії, то тепер він з кожним матчем демонструє все зрілішу гру. Кількість нервових зривів, а з ними і жовтих та червоних карток у Тайсона звелася до мінімум – вочевидь Мирон Маркевич знайшов ключ до складного характеру цього мініатюрного технаря. Окрім того, Тайсон чим далі, тим більше виходить за межі функції крайнього форварда, допомагаючи організовувати атаки своїм центральним хавам.
Зверніть увагу, коли «Металіст» виграє, то Маркевич переважно знімав з гри Крістальдо або Девіча, залишаючи Тайсона єдиного на вістрі атаки. Як ви думаєте, тренер калібру Маркевича робив би так, якби не був достеменно впевнений у своєму підопічному? Думаю, що ні.
Боюся помилитися, але мені здається, що Тайсона люблять в усіх регіонах України – навіть у тих містах, з яких команди грають проти нього. Погодьтеся, цього добитися не так вже й легко.
Євген Коноплянка
Найкращий гравець України 2011 року цей сезон провів абсолютно не гірше. Просто від нього стали вимагати більшого, а подекуди просто неймовірного – аби він вже й одразу грав не гірше Мессі. Але зрозумійте, що вирости у Мессі можна далеко не в матчах української першості.
В «Дніпрі» був і залишається лідером команди, хоча є наймолодшим гравцем стартового складу. Можливо, знову претендував би на звання найкращого футболіста, але для цього потрібні хоча б якісь успіхи команди. Але в тому, що «Дніпро» провалив сезон винен хтось інший, але аж ніяк не Коноплянка.
Провів кілька просто-таки нереальних матчів за збірну. Один з них – проти Німеччини, мабуть, для Євгена є найкращим у кар’єрі. Не сумніваємося, що ПОКИ ЩО найкращим.
Вілліан
Колись усі сміялися, після того, як «Шахтар» виклав майже 20 мільйонів доларів за юного бразильця. А тепер коли йде мова про продаж у «Челсі», то суму в 30 мільйонів євро генеральний директор донецького клубу Сергій Палкін називає ексклюзивною пропозицією для лондонського клубу. Це означає, що для всіх інших буде дорожче.
Зі своїх конкурентів Вілліан нікому не поступається абсолютно ні в чому: ні в техніці, ні в обводці, ні тим паче в ударі. Але є одна річ, в якій він переважає інших: це комбінаційна гра. Ні Коноплянка, ні Тайсон, ні Ярмоленко так добре не почуваються в командній грі, як цей бразилець. Він не просто є невід’ємним гвинтиком командної гри донецької команди… Він і є втіленням цієї комбінаційної гри «Шахтаря». Практично усі атаки розпочинаються через нього, і ним же закінчуються. П’ять голів – хороший доробок для крайнього форварда… Але що ви тоді скажете про 14 асистів?!? Та це неймовірний, як для української ліги результат, тим паче, що найближчий конкурент у цьому рейтингу з 10-ма точними пасами… його одноклубник Фернандіньо.
Багато спеціалістів його вважають найсильнішим футболістом останнього чемпіонату України. І я особисто не маю жодного аргументу, аби з ними сперечатися.
Андрій Ярмоленко
Головна надія українського футболу. Провів неймовірний сезон, особливо на фоні того, що у попередніх двох з нього дико насміхалися усі – від вболівальників, до футбольних журналістів.
Довший час був поточним найкращим бомбардиром чемпіонату. Зумів стати головним лідером команди. В середині сезону київське «Динамо» відхилило офіційну пропозицію від «Наполі», але якщо вірити усьому, що пише преса, то таких пропозицій від інших клубів було море.
Його гра – це не лише результативність, але й краса. Деколи на своєму лівому фланзі Ярмоленко нагадував Кріштіану Роналду часів «Манчестер Юнайтед» - тоді, коли португалець ще був футбольним романтиком, а не безжалісним голеадором-вбивцею часів «Реалу».
Щоправда, є Ярмоленку й над чим працювати. Насамперед, це стабільність, а також емоційна стриманість.
показати приховати