"Класичне". Післямова
"Футбол 24" по гарячих слідах підсумовує наслідки недільного протистояння між "Шахтарем" і "Динамо", виділяючи основні аспекти та зосереджуючись на ключових подіях "Класичного".
Події, які відбулися теплого квітневого вечора на «Арені Львів», невдовзі забудуться, залишивши по собі фінальний нічийний рахунок і усвідомлення того факту, що «гірники» власними руками і ногами втратили останні надії на чемпіонство. Допоки жевріє попелище цього двобою – пробіжімося по топових коментарях і найголовніших наслідках. «Пост-Класичний» блог – вашій увазі.
Аспект №1. Ауфідерзейн, чемпіонство «Шахтаря»
Найголовніша відповідь, яку дав звітний поєдинок – шанси «гірників» на золоті медалі, які і до того розцінювалися як доволі мізерні, розтанули, ніби перший сніг під променями сонця. Бажання і цілеспрямованості номінальним господарям не займати, але реалізація «підгуляла»: чи то в силу міцності «динамівського» захисту, чи то через власну атакуючу імпотенцію, чи то виною брак фарту (згадаймо дзвін поперечки воріт Шовковського після пострілу Луіса Адріано – як зізнається СаШо, він м’яча не торкнувся, тож сейву не було) – не так вже й важливо, по суті. Будь-які відмазки чи жалібні аргументи – лірика, яка розбивається об сувору реальність. Ця реальність – нуль в графі «забиті м’ячі» і збереження 5-очкового відставання. Факт залишається фактом: «Динамо» поклало усі сили задля того, аби зберегти «чемпіонську перевагу», у той час як «шахтарі» по дорозі відстали на декілька кроків. Відстань, яку можна охрестити безнадійною.
Хто винен? Шукати причини слід лише в собі. Нажаль, замість цього основний наголос було і ще буде зроблено на нечесності щодо донецького клубу, нерівних умовах чемпіонських перегонів, кишеньковому КДК (після матчу такий аргумент озвучений не був, але раніше він активно використовувався у баталіях між двома таборами), змові масонів і згубному впливі озонових дірок. До чого дійде інформаційна війна і наскільки великими будуть наслідки від скандальної хвилі, яка накриє усе навкруги – залежить тільки від «Шахтаря». Будемо сподіватися, що мудрість у підсумку здолає бажання знайти винних деінде, переклавши всі біди на чужі плечі.
Аспект №2. Львів – місто «Динамо»
Першою несподіванкою по дорозі на «Арену Львів» стала неймовірна кількість гостьових фанатів і просто прихильників київського клубу. «Динамівці» були скрізь, просто всюди: створилося стійке враження, що я прямую на НСК «Олімпійський», настільки багато виднілося синього кольору навкруги. Якщо символіка «Шахтаря» і була помічена на поодиноких вболівальниках, то частіше це були або матчеві двосторонні «рози», або ж шалики, придбані по шаленій акції у клубному фан-шопі «гірників» (комплект з 4 різних шарфів, випущених до домашніх матчів «помаранчево-чорних» в Лізі Чемпіонів, коштував…усього 49 гривень! При цьому, кожен з цих «нашийних атрибутів» раніше продавався по 100 гривень за штуку). Втішені школярі, придбавши акційний набір, обвішувалися трьома-чотирма шаликами одночасно, аби не нести в руках, та так й ішли на трибуни – кумедне видовище =).
Також за півтори години до початку на віп-паркінг прибув один автобус з вболівальниками «гірників» (переважна маса – віком близько 30 років, скоріше за все – переселенці зі Сходу, але можу помилятися), які гучно підтримували донецький клуб, безупинно скандуючи гасла на кшталт «Шахтар» - чемпіон!», і мали на собі багацько клубної амуніції. Дивилося гарно, але на фоні «динамівського» моря вони разом з кількома сотнями ультрас «Шахтаря» просто розчинилися.
В свою чергу, фани «Динамо» повністю викупили гостьову квоту і зайняли три сектори на верхньому ярусі «Арени». Вони вболівали настільки затято і яскраво – чесно, по тілі наввипередки частенько починали бігати мурашки. Більше того, гостьовий фан-сектор виступав у ролі каталізатора для решти 30 тисяч вболівальників, які відвідали «Арену»: заряди знаходили свою постійну підтримку, а коли затягнули «Ми з тобою, «Динамо» Київ!», весь стадіон зірвався з місця і почав стрибати і скандувати в унісон з фанами «біло-синіх». Неперевершене видовище!
Тайсон:
«Відзначу: умовно це був наш домашній стадіон, але трибуни підтримували не нас. Всі знають: наша рідна арена - в Донецьку! Тому сьогодні нам довелося грати ще й проти глядачів, які масово вболівали за «Динамо».
Андрій Ярмоленко:
«Атмосфера на «Арені Львів» була просто супер, спасибі уболівальникам. Ніби грали в Києві і нікуди не виїжджали!».
Аспект №3. Ополоник дьогтю до вболівальницької теми
Підтримка у «Динамо» була воістину шаленою, але деколи поведінка фанатів переходила загальноприйняті рамки. На 62-й хвилині головний арбітр поєдинку Анатолій Жабченко вимушений був призупинити матч через те, що внаслідок загоряння на гостьовому секторі декількох десятків фаєрів чашу стадіону затягнуло густим їдким димом. Більше того, з київської фан-трибуни вниз на голови рядовим уболівальникам постійно летіли різноманітні предмети включно з запаленою піротехнікою і невідомими рідинами. Не відставали від своїх колег по вболівальницькій темі й ультрас «Шахтаря», які окрім фаєрів використовували ще й ядрені «димовухи». Словом, вже цього тижня очікуємо як мінімум на багатотисячні штрафи для обох команд. Чи будуть шукати «фаєрометальників» або ж звично спустять діло на гальмах? Схиляємося до другого варіанту.
Аспект №4. Не завжди довіряйте передматчевим новинам
Готуючи анонс до поєдинку, зокрема, збирав інформацію по кадровій ситуації в обох клубах. Якщо у Мірчі Луческу жодних проблем з комплектацією не було (не згадувати ж травму Азеведо, врешті-решт), то у Реброва головного болю вистачало добряче: дискваліфікація Даніло Сілви; пошкодження Велозу, а з ним і Антунеша (відновився до матчу-відповіді з «фіалками», але однаково не було гарантії, що він буде стовідсотково готовим і на «Класичне») разом з Кравцем (проблеми з м’язами не дозволили йому навіть потрапити до заявки на гру проти «Фіорентини»).
Більше того, повідомлялося, що уродженець ДР Конго Мбокані залишився в Києві і буде дивитися «Класичне» хіба що по телевізору – проблеми з коліном нібито не дозволили форварду провести повноцінну підготовку до гри з «Шахтарем». Уявіть, яким було здивування, коли Мбокані…опинився у заявці на звітний поєдинок! При цьому місце на вістрі з перших хвилин зайняв Кравець, а єдиний до останнього часу здоровий нападник Теодорчик навіть до 18-ки не потрапив (як стане відомо пізніше, поляка вибив із ладу мікронадрив м’яза)! І кому можна вірити?
Аспект №5. Проти цілого світу
Чесно кажучи, деякі висловлювання пана Луческу навіть коментувати не хочеться. З вашого дозволу, наведу основні цитати із післяматчевого спічу Домнула Мірчі. Пенальті, суддівство, незадоволення місцевою публікою – тут ви знайдете все. І нехай кожен зробить свої висновки – так буде по-чесному.
Мірча Луческу:
«Швидше за все, я прийму рішення не проводити матчі з «Динамо» у Львові. Можливо, наступного разу зіграємо в Києві на НСК «Олімпійський». Те ж саме було в Кубку, коли ми зустрічалися з «Карпатами», які тоді виступали у Першій лізі. Була велика агресія по відношенню до нас».
«Гірко усвідомлювати, що вся публіка вболівала проти нас. Краще б цю гру проводили в Києві!».
«Не думаю, що чемпіонство залежало від сьогоднішнього поєдинку. Навіть якщо ми перемагаємо, то шансів виграти чемпіонат немає, адже «Динамо» всі свої матчі проводить вдома, а ми - на виїзді».
«Не дуже-то приємно і мені, і моїм футболістам грати у присутності 500-1000 уболівальників. Проводити тільки дві гри в році з «Динамо», щоб заповнити стадіон, і на цьому все? Якось несолідно».
«Говорив ще в червні минулого року, що напевно перемоги будуть визначатися суддівством. У першому матчі, коли грали в Києві, було несправедливе видалення Шевчука. І сьогодні - незрозуміло, чому не був призначений пенальті на Рибалці, який зіграв рукою. Ситуація підказує, що був чистий пенальті».
«Динамо», напевно, переможе у боротьбі за чемпіонство. Хочу привітати їх. Вони використали ту складну ситуацію, в якій опинився «Шахтар» у цьому сезоні».
«Граємо проти всіх: наших суперників, трибун, які вболівають проти нас. Напевно, нас не дуже люблять. Раніше більше любили».
…У кожного – своя правда, найбільш правдива з усіх правд, єдино правильна і неповторна. Що ж, при своєму і залишимося. Краще перемкнутися на інше. Попереду на нас чекає захоплююча боротьба за другу сходинку (ще й кубкові півфінали на порозі!), яка дає право поборотися у кваліфікації Ліги Чемпіонів. Серце підказує: буде дуже й дуже гаряче.
А «Динамо», стерши товстий шар пилюки з чемпіонської полички, може дозволити собі побути в ролі вершителя долі: програй вони у битві з «Дніпром» - і «Шахтар» матиме великі шанси взагалі залишитися за бортом ЛЧ у наступному сезоні… Спокусливо? Ще б пак!
Роман КЛИМЕНКО
показати приховати