Італія – Уругвай. Фатальне зіткнення
Група, яку після жеребкування охрестили смертельною, підтверджує свій статус.
Коста-Рика вразила суперників у саме серце і щасливо покрокувала далі – у плей-офф – махаючи на прощання тим, кого називали фаворитами. Ключове слово – щасливо. Виявляється, за результатами досліджень 80% жителів цієї маленької, але чарівної країни з неймовірно красивою природою дали ствердну відповідь на запитання «Чи вважаєте ви себе щасливими?» Не порівняти з сумними насупленими європейцями ери austerity, які розучилися радіти життю. А костариканці як живуть – так і грають: у своє задоволення. Але не всім це подобається, зокрема ФІФА.
Англія уже їде додому. Залишились Італія та Уругвай, щоб між собою вирішити, хто достойніший: одному дістанеться усе, іншому – нічого.
Табареc, що логічно, не збирається змінювати команду, яка здобула перемогу над англійцями. Отже, 4-3-1-2, вириті окопи, контратаки, дальні передачі з розрахунком на помилки італійців та Суареса.
Пранделлі схиляється до старого-нового варіанту 3-5-2 з зіграним захистом «Ювентуса» в три, щоб забезпечити числельну перевагу в обороні проти супер-нападу, та з двома форвардами попереду – крім Балотеллі, шанс стати героєм нації з перших хвилин отримає найкращий бомбардир Серії А Іммобіле.
У матчу є передісторія. 24 роки тому Італія та Уругвай зустрілися у 1/8 фіналу чемпіонату світу 1990 року на «Стадіо Олімпіко» у Римі. Більше того, на тренерській лаві «Селесте» знаходився саме Табарес – то було його перше пришестя у збірну. Але ні він, ні неймовірний Енцо Франческолі не допомогли уникнути поразки – бо то була, справді, неймовірна Італія з Баджо, Барезі, Мальдіні, яка, мабуть, досягла менше, ніж могла. Щодо Уругваю, то після тієї гри розпочалася кампанія проти виклику легіонерів у збірну (які на той час у своїй більшості як раз і представляли Серії А) та довгий період занепаду…
Сьогодні пишеться нова історія – і у кожного є свої переваги.
За Італію:
1. Нічия. З одного боку, грати простіше, коли є варіанти успіху без обов’язку перемагати, особливо команді, у якої катеначчо закарбоване на підсвідомому рівні. Метою Пранделлі, однак, є таку підсвідомість зламати, що добре для «Скуадри» – відвертий розрахунок на нічию дуже часто призводить до фіаско.
2. Пірло. Час іде без упину, а без цього діда Італія обійтися не може. Він може взагалі не бігати, але одним пасом знайти таку шпаринку, що навіть дроворуб не схибить. Зусилля уругвайських пітбулів як раз і будуть сконцентровані на тому, аби нейтралізувати найнебезпечнішого плеймейкера Італії. Але це, у свою чергу, може розв’язати ноги Бонуччі чи Верратті…
За Уругвай:
1. Гарра чарруа. Чим складніші умови, тим більше уругвайці готові вмерти за кожен м’яч. Суперників також ніхто жалкувати не збирається.
2. Суарес та Кавані. Одні з найсильніших нападників світу дивним чином походять з одного невеликого міста – Сальто: так ніби футбольних Бог 1987 року завітав туди на пікнік. Той, що талановитіший, вирішує, незважаючи на швидке відновлення після травми, той, що талановитий, – не тягне ковдру на себе, а, знаходячись у прекрасній фізичній формі, бігає по 10 кілометрів та забезпечує чисельну перевагу на усіх клаптиках поля.
Окремий фактор – клімат. Існують цікаві теорії про те, що команди були розподілені по стадіонам та по часу не випадково, а з огляду на кліматичні особливості, які або сприяють збереженню сил футболістів, або навпаки витягують останні краплі енергії. Ось, наприклад, Італії після виснажливо вологого Манауса довелося переїхати у пічку Ресіфе о першій годині дня, де вони згоріли. У Наталі з Уругваєм буде ще одна пічка о першій годині – жодної можливості перевести подих для «Адзуррі». «Селесте», принаймні, разок побували на порівняно прохолодному півдні у Сан-Паулу – і добре побували! Взагалі, найкращий кліматично-часовий шлях у таких команд як Аргентина Грандони та Франція Платіні. Не тільки у групі, але й далі у плей-офф, тому можна очікувати їх у фіналі – от і подивимося, наскільки обґрунтованими є подібні теорії змови.
Не буду приховувати: вболіваю за Уругвай. Так склалися обставини, а, крім того, небесна команда мені симпатичніша своєю щирістю. Проте хто б сьогодні не переміг, очікується, справді, напружений поэдинок, який, якщо жар його не погасить, може стати прикрасою усього турніру. Навіть шкода, що доля звела цих суперників так рано.
показати приховати