Чому "Реал" не зіграє в фіналі Ліги чемпіонів
Інколи в футболі трапляються речі, які важко пояснити. Логіка тут безсила, розумієш ти. Ти кажеш – так не буває. Не буває проклять, через які 100 років не можна виграти єврокубка. Але минулого року в фіналі Ліги Європи я ставив проти «Бенфіки», на «Севілью». А позаминулого на «Челсі», проти «Бенфіки». І обидва рази виграв, адже на «орлах», кажуть, прокляття.Я не знаю що сталося з мадридським «Реалом» і не чув відповідної легенди, але вболівальники «Ювентуса» ще тиждень тому могли відкорковувати пляшку Caluso. Адже «Реал» ще ніколи не виходив до фіналу Кубка європейських чемпіонів, якщо програвав перший матч. Два, три рази – ще можна говорити про співпадіння. Але сім із семи (!) – це вже справжня дивина…
Що ж, давайте по порядку. Історія ця розпочалася майже півстоліття тому…
1. «Манчестер Юнайтед» (1968) – 0:1, 3:3.
Той сезон був вершиною кар’єри легендарного тренера «Юнайтед» Мета Басбі. Він очолював «дияволів із 1945-го року, пережив авіакатастрофу і створив команду заново. У 1968-му вона замахнулася на європейський трон. У першій грі – мінімальна перемога МЮ 1:0, голом відзначився незрівнянний Джордж Бест. Як не старався «Реал» відігратися – а «королі» були попереду і 2:0, і 3:1 – англійці заклали початок сумній традиції «вершкових». Самі ж манчестерці виграли Кубок Чемпіонів, дозволивши Басбі вже через рік зі спокійним серцем піти на пенсію.
![](https://football24.ua/resources/photos/news/201505/261767_1431519019147.jpg&q=10&w=40&h=25)
2. «Аякс» (1973) – 1:2, 0:1.
На той момент голландський клуб був беззаперечним гегемоном у європейському футболі. В сезоні 1972/1973 «Аякс» ішов уже за третім поспіль Кубком Чемпіонів. І в амстердамської команди був Кройф – геній, який почав пити реалівську кров задовго до переходу до «Барселони» і перетворення на символ каталонського футболу.
Амстердамці цілеспрямовано розхитували оборону «Реала» - гості тримались стіною. Але два стандарти наприкінці зустрічі завершилися голами Хюльсхофа та Крола.
«Реал» також реалізував штрафний, скоротивши відставання. Однак вдома мадридці програли знову. «Аякс» у підсумку здолав у фіналі сьогоднішніх суперників «королівського клубу» - «Ювентус».
3. «Баварія» (1987) – 1:4, 1:0.
Сезон 1986/87 – наша наступна зупинка. Поки в паралельному півфіналі київське «Динамо» билося з «Порту», «Баварія» нищила «Реал». Два голи з гри, ще два – з пенальті від Лотара Маттеуса. 11-метрові, до слова, чисті. За перше порушення в нас час показали б іще й червону.
В повторному поєдинку «Реал» рятувало лиш диво. З трьох потрібних голів мадридці забили лиш один.
4. «Баварія» (2001) – 0:1, 1:2.
На зламі століть «Реал» і «Баварія» зустрічалися в півфіналі двічі поспіль. У 2000-му мадридці, вигравши першу гру, пробилися до фіналу. Через рік мюнхенці взяли реванш. Героєм матчів проти Мадрида став супербомбардир «Баварії» тих часів Джованні Елбер. Його гра затьмарила і Рауля, і Фігу, і Макманамана. А чого вартий його удар на «Сантьяго Бернабео»! М’яч так пострибав по газону, що в Касільяса не було ані шансу.
У повторному матчі Елбер забив уже на 8-ій хвилині зустрічі, ще більше ускладнивши завдання «Реалу». Одним словом, Ви вже зрозуміли, чим усе закінчилося, чи не так?
5. «Барселона» (2011) – 0:2, 1:1.
Напевне найболючіша в нашому списку поразка для «Реала», зважаючи на принциповість суперника. Гра дещо нагадувала перший цьогорічний півфінал «Барси» - проти «Баварії». До пори – до часу ніщо не віщувало біди. А потім Мессі легко та невимушено розправився з інтригою протистояння. І якщо в першому голі відзначу асист Афеллая, то другий – геніальність у її чистому вигляді.
6. «Баварія» (2012) – 1:2, 2:1, пен. 1-3.
Утретє тут мюнхенська команда. Схоже, німці до того моменту «просікли» секрет. Цим і зумовлений штурм воріт Касільяса на останніх хвилинах першої гри. Маріо Гомес забив, чим і вирішив долю протистояння – відігруватися в другій грі «Реал» не здатен ;)
Хоча цього разу здавалося, що «королям» усе вдасться. Дубль Роналду перевів матч в екстратайм, далі пенальті, а це ж лотерея? Тільки не в нашому випадку. «Реал» знову програв, а особисто мені то протистояння запам’яталося осміяним Серхіо Рамосом, який виконав свій удар дуже неточно, в небеса. Серія мемів, якою відреагував інтернет, була шикарною
![](https://football24.ua/resources/photos/news/201505/261767_1431519168724.jpg&q=10&w=40)
![](https://football24.ua/resources/photos/news/201505/261767_1431519202929.jpg&q=10&w=40)
![](https://football24.ua/resources/photos/news/201505/261767_1431519237674.jpg&q=10&w=40)
Всьоме і втретє поспіль (!) на ті ж граблі «Реал» наступив позаминулого року. Матч у Дортмунді став справжнім бенефісом Роберта Левандовскі. Не кожного дня забиваєш чотири голи за матч. Та ще й у півфіналі Ліги Чемпіонів. Та ще й у ворота мадридського «Реала». Підозрюю для поляка це був найвеличніший поєдинок у всій його професійній кар’єрі. В повторній грі «Реалові» забракло одного гола, однак насправді інтрига жила недовго, адже забивати «вершкові» почали після 80-ої хвилини.
8. «Ювентус» (2015) – 2:1, …
Ця історія триває вже 47 років. І якщо сьогодні «Реал» таки пройде «Юве», то це буде вражаюче досягнення. Не тому, що Мадрид зіграє у фіналі. Зрештою, він там був уже 13 разів. А тому, що перерве вражаючу традицію. Є щось жахливо неприроднє в поєднанні звання найтитулованішої команди Європи та півстолітній серії абсолютної півфінальної безхарактерності.
показати приховати