Реал на виїзді мінімально переміг Аталанту, граючи у більшості весь матч – Маліновський отримав вісім хвилин
В рамках першого матчу 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА Аталанта зазнала домашньої поразки від мадридського Реала.
Аталанта у минулому році дійшла до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, а у поточному сезоні цілком могла повторити досягнення – і це попри номінально важкий жереб, який звів команду з Реалом. Мадридці нині дуже нестабільні, але ще більшою проблемою колективу стали травми. Через них у Бергамо "вершкові" відправились без дев'яти футболістів основи – Зінедін Зідан не міг розраховувати на Рамоса, Марсело, Карвахаля, Вальверде, Одріосолу, Мілітао, Родріго, Азара та Бензема.
Аталанта – Реал Мадрид – 0:1 – відео гола та огляд матчу
Джан П'єро Гасперіні на цю зустріч вирішив приберегти Маліновського в запасі, довірившись Пессіні. Не тільки він міг скаржитись на долю – на лавці також залишився і лідер Ілічіч. Крім того, через травму гру пропускав Хатебур, якого замінив Меле. На всіх інших позиціях вийшли основні виконавці.
У перші 15 хвилин матчу на полі було відверто нудно. Команди демонстрували посередній темп і почергово володіли м'ячем без загострення. Ніхто не хотів ризикувати. На такому тлі досить іронічно виглядав епізод на 18-й хвилині, коли всі несподівано відмовились від обережності: Реал розкатав шикарну атаку з потенційним виходом Менді 2-в-1, а Фройлер у спробі вибити м'яч зрізав француза (а той встиг прокинути сферу перед контактом) – це був не пенальті, але пряма червона! Аталанта залишилась у меншості. За 12 хвилин відсутність Ремо компенсував вихід Пашаліча замість Сапати.
Реал не одразу скористався чисельною більшістю. Той же перспективний штрафний після фолу Фройлера завершився ударом Іско в стінку та добиванням Васкеса по горобцях. На 25-й хвилині хороший прохід лівим флангом аж у карний майданчик вдався Начо – центрбек пробив у дальню дев'ятку, але вийшло неточно. От, власне, і все, щоб створили команди до завершальної частини першого тайму. Його середина виявилась катастрофічно повільною та нудною.
В принципі, і на останніх хвилинах тайму чогось неймовірного вболівальники не побачили. В основний час явно гольових моментів не виникло, але команди розкрились і почали стріляти по воротах. Так, на 37-й Іско з розвороту завдав удару метрів з 11-ти – м'яч повільно пройшов повз ліву стійку. На 39-й він же помітив у вільній зоні перед карним майданчиком Вінісіуса, а той одразу ж пробив – вище воріт. Аталанта огризнулася пострілом Муріеля на 41-й з лінії півкола, однак Луїс поспішив – сфера пролетіла у метрі від лівого кута.
Найкращий шанс відкрити рахунок мав Реал. Це сталося вже у компенсований до першого тайму час: Вінісіус красиво обіграв Толоі та отримав по ногах, арбітр призначив штрафний, а подачу Крооса з нього Варан замкнув ударом головою метрів з шести – Голліні парирував грудьми! Зрештою, відпочивати команди відправились за нулів на табло.
В другому таймі Реал явно зробив спробу реалізувати свою перевагу в кількості. Мадридці одразу затиснули Аталанту на її третині й почали створювати моменти: так, вже на 48-й хвилині Модріч мав відкривати рахунок ударом метрів з 15-ти після пасу від Асенсіо – втім, м'яч пройшов у сантиметрах від лівої стійки! На 53-й же забивати повинен був Вінісіус, який прийняв подачу з лівого флангу на лінію воротарського й вистрілив другим дотиком – сфера пролетіла над поперечкою! Крім того, у "вершкових" пройшло кілька хороших атак без завершення. Господарі ж навіть до м'яча не торкалися.
Джан П'єро Гасперіні спробував освіжити команду, випустивши на 56-й хвилині Ілічіча, а Зінедін Зідан вже на 57-й кинув у бій Маріано. Здавалося, що тепер гра розкриється, але вийшло навпаки – Реал продовжив володіти ініціативою й розкатувати атаки, але Аталанта якісно закрилася на власній третині. Як наслідок, до 85-ї хвилини вболівальники побачили тільки кволий удар Модріча зовнішнім боком стопи, постріл Асенсіо зі штрафного в руки Голліні та удар Крооса з дистанції повз дальню дев'ятку.
Зінедін Зідан розумів ідейну кризу своїх підопічних, але посилити гру було вже ніким. Головний тренер "вершкових" змушений був кидати у бій молодих Дуро та Аррібаса, а Джан П'єро Гасперіні на 86-й відповів виходом Паломіно та Маліновського – причому Руслан замінив свіжого Ілічіча. Не встигли новачки зробити перший дотик до м'яча, як Реал несподівано відкрив рахунок: Менді отримав передачу від Модріча й метрів з 24-х завдав красивого обвідного удару в правий нижній кут – 0:1!
У компенсований час Аталанта не змогла провести хоча б якийсь удар по воротах, а от Мадрид міг ще й подвоїти перевагу. На жаль для гостей, постріл Каземіро з відскоку метрів з шести встигли заблокувати. Зрештою, фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу Реала.
Арбітр прийняв правильне рішення, але зламав гру
Ключовим епізодом поєдинку стало вилучення Фройлера, після якого Аталанта перейшла до максимально обережної гри на 0:0. Одразу пішли розмови про Флорентіно Переса та ручних арбітрів – переконати фанатів з такою точкою зору важко. Втім, епізод і правда виглядає неоднозначно.
Очевидно, Тобіас Штілер керувався правилом явного позбавлення можливості забити. Варто зацитувати його повністю:
Гравець, запасний або замінений гравець має бути вилучений з поля, якщо перешкоджає взяттю воріт або очевидній можливості забити м’яч супернику, рух якого в цілому спрямовано до воріт команди порушника, порушенням, яке карається штрафним/ вільним ударом
Тобто, всі розмови щодо того, під яким кутом Менді виходив до воріт, як міг зіграти воротар та останній захисник (у ситуації 2-в-1 при перекладеному Ферланом на ліву ногу м'ячі) просто не мають сенсу. Менді рухався до воріт через вільний штрафний, вилітав 2-в-1, а воротар був у напівпозиції. Фройлер не влучив по м'ячу. Це – фол останньої надії. Пряма червона.
Також критики говорять, що необхідно було переглянути VAR, але який в цьому був сенс? Арбітр перебував прямо за спинами Менді та Фройлера, все бачив, а асистенти не помітили помилки. Одна з головних претензій до VAR базується на тому, що він вбиває темп гри (а хтось взагалі вважає, що помилки арбітрів – це магічна частина футболу) – ось Тобіас і вирішив не йти до монітору. В даному випадку рішення виглядало виправданим.
Інша справа, що фол не був грубим (Фройлер намагався працювати в м'яч), а саме вилучення на 20-й хвилині явно ламало хід зустрічі. Між тим, основна задача арбітра – не заважати грі. Вилучення – це крайня міра. Штілер вирішив не зважати на "дух гри", прочитавши епізод по букві закону, але по букві закону можна ставити пенальті при кожному стандарті. Власне, таке вже траплялося у 90-ті в українському футболі – ветерани досі переказують байку про ангажованого рефері та пенальті після стандарту, промотивоване епічною фразою: "Я не повірю, що у штрафному ніхто нікого не штовхав".
З іншого боку, маємо класичне протистояння поглядів на футбол. Одним з них є погляд на арбітраж – не всюди є популярним правило "арбітр лише обслуга". Існує велика група суддів, які вважають, що вони теж є частиною гри. Крім того, існують різні стилі арбітражу – Штілер вирішив триматися жорсткого, не тільки вилучивши Фройлера, а і всадивши Каземіро на жовту картку після другого ж його фолу.
Щоправда, досить швидко він пом'якшив свою позицію, не показавши жовту Муріелю після того, як Луїс наступив на ногу Начо, та не показавши другу жовту Каземіро за симуляцію (хоча руку на спину йому дійсно поклали – тоді, за буквою закону, мав бути пенальті). А де червона для Голліні у цьому епізоді?
¡INCREÍBLE LA EXPULSIÓN DE FREULER!
— Miled De Mayo (@MiledDeMayo) February 24, 2021
¿Cómo se puede permitir esto?
Ya está el Madrid robando de nuevo... pic.twitter.com/LQwBaJb6XF
Ці епізоди заслуговують на більшу критику, адже Штілер відступив від початкової лінії.
Якщо заглибитись у проблему фолу Фройлера, то можна констатувати – правилам потрібні кардинальні зміни. Вже давно визріла ідея помаранчевих карток, та і тимчасове вилучення у футболі могло б "зайти" на ура. Все ж, за 90 хвилин на полі виникає аж занадто багато епізодів, де жовтої замало, а червона – це, як мінімум, неоднозначне рішення. Можливо, вилучення Фройлера наблизить нас до історичних змін?
Реал досі крутий
Вилучення, звісно, сильно ламає баланс у матчі плей-офф Ліги чемпіонів, але такі повороти подій часто йдуть на користь постраждалих. Червона картка мобілізує команду, вона глибше сідає в оборону й рідше розкривається – а у Аталанти дуже класна оборона.
Між тим, Реал нинішнього зразка катастрофічно слабкий у розкритті "автобусів". Стихія мадридців – відкритий позиційний футбол та гра від суперника. Таким чином, "вершковим" було не менш важко, ніж бергамаскам.
Тут варто згадати, що Реал підійшов до матчу в страшно ослабленому складі, який неможливо було посилити по ходу зустрічі. Ні Бензема, ні Рамоса, ні Азара, ні Карвахаля, ні Марсело – в сумі Зінедін Зідан не міг розраховувати аж на дев'ятьох виконавців, а освіжити гру в середині другого тайму вийшли два представники Кастільї з нулем матчів за першу команду. В той же час, Джан П'єро Гасперіні міг собі дозволити зворотню заміну Ілічіча. І хто ще грав у меншості?
Хай там як, а Реал знову можна відзначити за чемпіонський характер та вияв топ-класу у важкий момент. Взагалі, у поточному сезоні впевнені звитяги в критичній ситуації стали фішкою мадридців – так, вони впевнено винесли Інтер у Мадриді та Мілані, легко прибили Борусію М (і врятувалися з 0:2 у Ґладбаху) й винесли у ключових матчах Барсу з Атлетіко.
Таке враження, ніби Реал може демонструвати свій рівень тільки тоді, коли суперник максимально складний. Ось і Аталанта стала жертвою вольових якостей "вершкових".
Гостей можна відзначити і за стартовий відрізок. Власне, перед фолом Фройлера мадридці красиво розірвали персональний пресинг бергамасків завдяки трикутнику Менді з Іско та Вінісіусом. Все мало завершитись виходом 2-в-1 і голом, але Ремо збив Ферлана. Втім, цей епізод показовий тільки для перших 17 хвилин, коли "вершкові" грали у відкритий футбол, маніпулюючи переміщеннями Аталанти завдяки ролі фальшивої дев'ятки у виконанні Іско.
Непопулярное (и непроверяемое) мнение: стартовый план Зидана вчера был прекрасен. Победили бы и без удаления – возможно, более уверенно и точно собрав больше комплиментов.
— Вадим Лукомский (@vadimlukomski) February 25, 2021
Коли ж Аталанта сіла в глуху оборону, Реал зміг розкатувати м'яч досхочу, але саме цей сценарій Зінедін Зідан хотів би уникнути. Розкрити такий міцний блок "королівському клубу" без лідерів було дуже важко, однак команда все одно знаходила моменти.
З явних пригадуються замикання Варана, удар Модріча повз ліву стійку та постріл Менді з шести метрів над поперечиною, з менш очевидних нагод – удар Вінісіуса над поперечкою з лінії штрафного (класно відкрився між захисниками) та прохід Начо (використали зброю Аталанти). Команда награла на гол у вкрай скрутних умовах.
Зрештою, гол і прилетів дальнім ударом з дистанції. Це – фартовий постріл, але при наявності виконавців з хорошим ударом така зброя теж працює. Дивно, чому Аталанта взагалі не використала її. Навіть при закритому стилі та грі у меншості завжди виникають чотири-п'ять можливостей бахнути з дистанції, але господарі за весь матч пробили всього три рази. Одного разу Муріель практично влучив.
Звісно, нахвалювати Реал за перемогу в грі 11 на 10 не комільфо, але нахвалювати можна за демонстрацію характеру на довгій дистанції. Мадрид у катастрофічно несприятливих умовах бере перемогу в топ-матчі шостий раз за сезон, маючи в активі 41 травму у 20 футболістів.
"Бланкос" кожного разу доводиться терпіти й стрибати вище голови, але вони досі залишаються у когорті грандів. Звісно, на перемогу в ЛЧ такий футбол не претендує, але дотиснути Аталанту їм ще до снаги.
Манчестер Сіті впевнено здолав Борусію М і впритул наблизився до чвертьфіналу Ліги чемпіонів
показати приховати