В рамках матчу-відповіді 3-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи точний удар Назарія Русина на останніх хвилинах допоміг Зорі перемогти ЦСКА Софія.
Перший матч завершився результативною нічиєю (1:1), яка була вигідна луганцям, однак все одно виглядала слизько. Болгари одразу показали за рахунок чого вони будуть битися із Зорею – вже на 2-й хвилині після удару ліктем Абу Ханну винесли з поля на ношах. Крім того, вони активно пресингували, намагаючись скористатися численними помилками господарів на власній половині поля, але на старті зустрічі нічого гострішого за два слабеньких удари з дистанції ЦСКА Софія так і не створила.
Зоря – ЦСКА Софія – 1:0 – відео гола і огляд матчу
Зоря – ЦСКА Софія: онлайн-відеотрансляція матчу-відповіді кваліфікації Ліги Європи – як це було
Поступового почали вмикатися і "мужики". На 15-й хвилині вони заробили стандарт на лівому фланзі (Туріцов сфолив на жовту картку), а Юрченко виконав подачу-удар з відскоком від газону – точно в руки голкіперу Черняускусу. На 17-й же дитяча обрізка софійців перед своїм штрафним завершилась перехопленням Будківського та скидкою під удар Юрченку – втім, Владлен пробив слабенько. Зі схожої дистанції на 19-й стріляв Малінов, але Шевченко також спокійно забрав м'яч до рук.
Загалом, поєдинок проходив рівно, швидкості були невисокими, а моменти простими. Все могло змінитися на 22-й хвилині, коли ЦСКА Софія спочатку ледь не вийшла вперед, а за кільканадцять секунд залишилась у меншості. Спочатку стався простріл Сова з лівого флангу, який Шевченко парирував прямо на Малінова – Крістіан тут же вистрілив метрів з 13-ти, однак влучив у Михайліченка. Зоря одразу вискочила у швидку контратаку, яку Туріцову довелося зривати фолом у центрі поля. Це йому вдалося, однак у винагороду він отримав другу жовту картку. Зоря тепер мала перевагу в одного футболіста.
Здавалося, що тепер ЦСКА Софії не поздоровиться, однак не все сталося, як гадалося. Зоря прогнозовано захопила контроль над м'ячем та ініціативою, але жодного зиску з цього не мала. "Мужики" різко пригальмовували в останній третині поля, подовгу катаючи м'яч взад і поперед, а єдиним виходом з глухого кута були лише кроси на Михайліченка – втім, нічого гострого з них не прийшло. Більше того: на 28-й хвилині болгари могли відкрити рахунок після прориву Занєва по лівому флангу та прострілу, який у польоті ударом в дотик замкнув Евандро – Шевченко витягнув сферу з дальнього кута!
Втім, наприкінці першого тайму луганці наблизились до взяття воріт. На 41-й хвилині Будківський ударом головою під поперечку замкнув класну передачу з глибини – втім, голкіпер парирував, а рефері помітив офсайд. На 42-й же Михайліченко відкрився зліва, отримав передачу, увійшов у штрафний та пробив по центру, однак і тут Черняускас зіграв надійно. Зрештою, Русин у компенсований час вистрілив з-за меж карного майданчика, але м'яч пройшов поруч зі стійкою.
По перерві Віктор Скрипник зняв з гри Юрченка, кинувши у бій Лєднєва. Ніякого загострення на старті другого тайму це не принесло: в перші 15 хвилин у луганців було лише кілька подач без завершення та удар Михайліченка з-за меж карного майданчика значно вище воріт. Ну, і володіння м'ячем, яка аж ніяк не лякало ЦСКА Софію. Відсиджуючись в обороні більшу частину часу, болгари ледь не вийшли вперед у контратаці на 57-й хвилині: Сов зачепився за м'яч перед штрафним, віддав вліво на вільного Жеферсона і сам же замкнув його навіс головою – точно в руки Шевченку! На 66-й Сову знову дали пробити з дистанції, але нападнику і тут забракло сили удару.
Після цього гра почала розкриватися. Зоря розізлилася, пішла уперед і створила класний момент на 67-й хвилині – це Лєднєв потужно вистрілив з-за меж карного майданчика по центру воріт, однак Черняускас парирував! За дві хвилини Кочергін розігнав контратаку пасом вправо на Русина, а той підхопив м'яч та прострілив на ближню стійку – Будківський намагався замкнути, але його накрили! На 72-й же Лєднєв заробив штрафний в метрах 30-ти від воріт, але сам же з нього пробив у небо.
ЦСКА Софія одразу могла покарати Зорю за марнотратство. На 73-й хвилині Малінов прорвався на дриблінгу на лівий край штрафного та завдав обвідного удару в дальній кут – Шевченко врятував Зорю! В наступній же атаці Тимчик невдало виніс подачу гостей з правого флангу точно на Міткова, який пробив з близької відстані – на щастя, удар заблокували! Крім того, "армійці" заробили кілька стандартів та відносно довго тримали м'яч в останні третині поля. Зоря почала втрачати ініціативу.
Тренер софійського ЦСКА Петровіч: Лобановський був найкращим тренером, багато чому навчився в нього
Втім, на 80-й хвилині все могло завершитись саме голом підопічних Скрипника. Спочатку Русин біля воріт ЦСКА отримав передачу від Кочергіна, однак занадто довга обробка м'яча дозволила захиснику накрити подальший удар Назарія. Після цього пройшов дальній постріл по воротах, але він не став серйозною загрозою для Черняускаса – як і постріл Іванісені на 84-й хвилині, коли сферу відправили кудись за межі стадіона. ЦСКА Софія розпоряджалася атаками набагато краще, що ледь не привзело до голу на 86-й: Мітков наважився на удар з правого флангу в ближній кут під саму стійку, але Шевчнеко знову врятував Зорю!
Останні хвилини проходили дуже нервово – особливо для ЦСКА Софії, який відкрив тили й почав ковтати контратаки Зорі. Два випади "мужиків" завершилися дальніми ударами Хомченовського та Кочергіна вище воріт, а на 89-й стався зірковий час Русина.
Назарій отримав передачу на правий край штрафного, обійшов голкіпера та пробив у майже порожні ворота, однак Альбентоса виніс сферу із самої лінії воріт – втім, форвард підхопив відскок і пробив ще! Цього разу ніхто болгарів не врятував – 1:0! Щоправда, Русин примудрився отримати другу жовту за зняту футболку, однак гості вже не відігралися.
Фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу Зорі, яка за сумою двох матчів пройшла ЦСКА Софію та вийшла у плей-офф кваліфікації Ліги Європи. Найімовірніше, суперником "мужиків" на цій стадії стане Еспаньйол, який у першому матчі переграв Люцерн з рахунком 3:0.
Футбол Скрипника поки не працює
Це вже сьомий матч під керівництвом нового головного тренера Зорі – Віктора Скрипника. Спеціаліст, який приходив у команду під знаменами німецького менталітету та атакувального футболу, своєю метою ставив організацію агресивної гри у короткий пас, що для середняків УПЛ в новинку. Втім, у Зорі, вкомплектованої доволі цікавими виконавцями з регулярним підсиленням, така ідея мала право на існування, однак реалізувати її екс-наставнику Вердера поки не вдається.
Проблеми, з якими зіткнулися "мужики" в домашньому поєдинку проти ЦСКА Софія, також були характерними для попередніх шести матчів. Їх можна описати трьома словами: "Гальмування позиційних атак". Концепція нового футболу Зорі передбачає контроль м'яча та швидкі атаки низом в кілька дотиків, однак і у матчах з Будучностю, і в УПЛ, і з ЦСКА Софією такий підхід не працював від слова "взагалі".
Елементарний приклад: Вернидуб віддає передачу Тимчику на фланг, а Хомченовський і Лєднєв перебувають у ситуації, коли вигідно потягати за собою захисників і центрхавів – так можна або забігти за спину під вірогідний пас на хід, або просто звільнити зону партнерам. Хомченовський вирішив обігратися з Олександром та потягнути за собою опікуна, відкривши простір у центрі – там стояв абсолютно вільний Іванісеня. Тимчик прийняв м'яч від Дмитра, а потім віддав передачу назад, на Вернидуба.
А так розвиває практично ідентичну атаку амстердамський Аякс:
У Зорі все зводилося до однієї й тієї ж самої схеми: луганці виходять у атаку, стикаються з блоком у останній третині поля й починають довго катати м'яч взад або поперек – зрештою, все завершується пасом центрбеку, кросом з флангу або дальнім ударом. Це спостерігалося і з Будучностю при грі 11 на 9, і з ЦСКА Софією при грі 11 на 10 – для підопічних Віктора Скрипника перевага навіть у два футболіста нічого не означає, адже розламати блок команда просто не в змозі. Це не прагматизм і не гра по рахунку. Це ватокат.
У цієї проблеми декілька причин. По-перше, слабко виглядають вершини ромбу в центрі поля – Івнісеня поки не еталонний "півот" а-ля Фред і не хвилеріз а-ля Баргфреде, якого Скрипник тренував у Вердері. З опорної зони передачі часто йдуть з браком або затримкою, навіть якщо вони прямують в бік своїх воріт. Втім, не можна сказати, що Іванісеня не розуміє гру – просто потрібно бути швидшим і уважнішим.
Друга проблема – позиція під нападниками, в якій Юрченко катастрофічно регулярно розчиняється. Лєднєв же, при всій своїй яскравості, є футболістом нестабільним, а головне – не так заточеним під обіграші з партнерами. Це яскравий індивідуаліст з хорошим ударом та високою швидкістю, однак придбання Юрченка натякало на те, що Скрипнику потрібен на цій позиції інтелектуал-інтелектуал. Його поки немає. І не тільки на цій позиції – Тимчик також дуже слабкий у креативі.
Як наслідок, нападники часто опиняються відрізаними й займаються лише замиканням кросів. Саме тому в Зорі так мало влучань у площину, хоча конкретно з ЦСКА Софією статистика вражаюча – 18 ударів, 5 в рамку (до цього в площину били в районі двох разів). Це не дуже репрезентативно, адже більша частина пострілів пройшла з дистанції, а моментів в межах штрафного не виникало аж до голу Русина. Болгари легко витискали луганців на дальні підступи, звідки й дозволяли пробивати.
Втім, Зоря не дуже то і старається нагнітати попереду. Про це можна судити з післяматчевих прес-конференцій, на яких Віктор Скрипник всіляко нагадує про своє прагматичне бачення футболу. Все б нічого, але він суперечить своїм же принципам:
Проблеми футболу Зорі поки можна списати на шалений календар і початок сезону – пішов лише четвертий його тиждень. За такий час просто неможливо вибудувати потужний комбінативно-атакувальний колектив, тож нинішні мінуси нормальні. Занепокоєння викликає демонстративність відходу Скрипника від своїх принципів і аж занадто великий акцент на досягненні результату. Тренер виправдовує вкрай беззубий/обережний футбол проти дворових команд, навіть коли його команда грає у більшості за семи тисяч вболівальників на трибунах. Свято влаштовувати ніхто не збирається, хоча в Європі саме на цьому все і побудовано.
Поки що Зоря має результат, а тому Віктор Скрипник може дивитися на хейтерів, як на недалеких дурників. Втім, він сам визнає, що луганцям дико щастить, що у його підопічних не вдається комбінаційний атакувальний стиль і що ніхто не збирається влаштовувати погроми дворовим колективам – хоча саме задоволення від футболу спеціаліст із Бремена всім і анонсував.
Що ж, час покаже, яким боком все повернеться, але прямо зараз "мужики" більше схожі на "пацанів", а "європейський менталітет" вкривається плямами рідного пострадянського світогляду з результатом понад усе. Команди ж грають для президентів, чи не так?
Михайліченко та Русин – найпомітніші у матчі, але проблемні
В складі Зорі важко виділити когось, крім Михайліченка та Русина. Ні, не тому, що всі інші грали гірше – партнери Богдана та Назарія продемонстрували приблизно той же рівень. Луганці не виглядали погано в індивідуальному плані, але на фоні загальнокомандної кризи просування м'яча виділитись було важко. Михайліченку вдалося, але лише через вищу активність.
Взагалі, лівий фулбек Зорі виростає у одну з найбільш помітних фігур луганського колективу. Він став ще агресивнішим у атаці й непоступливішим в єдиноборствах, а також додав до свого арсеналу регулярні вмикання у напівфланги та удари з різних дистанцій. Як показує досвід літніх поєдинків, Михайліченко вміє це робити, однак у матчі з ЦСКА Софією його неймовірна активність навіть гнівала фанатів.
Більшість дій Богдана була страшним шаблоном, який не грав ніякої загострюючої ролі. Михайліченко раз за разом подавав у штрафний, відправляючи м'яч у молоко або в руки голкіперу – він просто не знав, що ще можна з ним зробити. Футболіста можна зрозуміти концептуально (ніхто ж не відкривався), але таку банальщину підводило ще і виконання. З гарних моментів можна виділити лише удар з лівого краю штрафного в першому таймі та кілька кросів, але на цьому все. Для молодого фулбека, який міг би виступати на найвищому рівні, старанності та налаштованості замало.
З Русиним інша історія. Він заробив червону картку для Туріцова і забив переможний гол, а також кілька разів пробив з дальньої дистанції (дуже неточно), але загалом його не було помітно. В цьому випадку провину також не можна скидувати на одного форварда, адже луганці всією командою не могли розкрити блок болгарів у останній третині поля. Як наслідок, висока мобільність Назарія витрачалася на біганину за мертвими м'ячами в глухих зонах – ніякого зиску це не приносило.
Втім, його гол став настільки ж нелогічним, наскільки й справедливим. Русин був дуже непомітним у матчі, але забив переможний гол ледь у не першій атаці з відкритою зоною у штрафному – і сталося це саме завдяки хорошій фізичній підготовці й заведеності нападника. Втім, загальний рівень поки слабкий навіть для УПЛ. Форварду ще потрібно піднабрати форму й частіше вмикати голову. Його вилучення після голу через зняту футболку – це просто треш. Русин підвів.
Шевченко – архітектор плей-офф кваліфікації Ліги Європи для Зорі
У луганців проблеми не тільки з позиційними атаками, а й з обороною. Вони спричинені як системними особливостями футболу "мужиків", так і простим браком – зокрема, захисники та хавбеки часто обрізаються. Втім, більше негараздів приходить з флангових контратак суперників, які виникають через високі позиції фулбеків Зорі – це не їх "косяк", а слабке місце схеми 4-4-2 ромб. Саме після одного з флангових випадів ЦСКА Софія й могла забити на 22-й хвилині, коли Шевченко вибив простріл Сова на Малінова, а той пробив у руку Михайліченка. Це мало бути пенальті.
Втім, і без цього моменту болгари могли розбити Зорю. Її відверто врятував голкіпер Шевченко, який виконав 8 сейвів за матч. Не всі з них були складними, але три прямо дуже виручили: Микита витягнув замикання Евандро в дотик у дальній кут метрів з 11-ти на 28-й хвилині, парирував обвідний удар Малінова на 73-й та відбив постріл Міткова у ближній на 85-й – ну, і взяв кілька слабких тичків. Це було особливо важливо за рахунку 0:0, адже польові футболісти ніяк не могли розкрити оборону ослабленої ЦСКА Софії. Після виходу вперед болгари взагалі б влаштували Сталінград.
Микита організував Зорі плей-офф і заслужив право називатися найкращим у складі луганців влітку. Не дивно, що саме йому Віктор Скрипник і довірив капітанську пов'язку. Шевченко – молодець.