Збірна Чехії: Золота "панєнка"
Один із способів змусити голкіпера почуватись цілковитим дурнем у народі називають "панєнкою". Чи не перший виконавець оригінального удару запатентував свій винахід не де-небудь, а у фіналі чемпіонату Європи.
Трилер на полі
Антоніна Панєнку, півзахисника збірної Чехословаччини, у 1976 році доля занесла до Югославії, де футбольна Європа спостерігала за останнім форумом за участю лише чотирьох збірних, учасників фінального раунду. Численні кваліфікаційні стадії крім майбутніх господарів Євро - югославів, здолали два, без перебільшення, гранди - збірні ФРН Франца Бекенбауера та Нідерландів Йохана Кройфа. Команди, які два роки тому розіграли титул чемпіона світу. Чехословацька дружина у цій компанії була не інакше як аутсайдером.
Скептики замовкли 16 червня на стадіоні "Максімір", який того вечора рясно поливав дощ. Матч Нідерланди - Чехословаччина увійшов в історію як зустріч-трилер - три вилучення і екстратайми, без яких, до слова, не обійшлось у жодному із матчів югославського чемпіонату. Усі чотири м’ячі тоді забили слов’яни. Антон Ондруш примудрився залишити автографи у воротах обох голкіперів. А Негода і Весели на 114-й і 118-й хвилинах відправили голландців до малого фіналу. Чимало нервових клітин спалили публіці півфіналісти і у іншій зустрічі. Німці продерлись до фіналу, поступаючись в ході гри 0:2.
Шедевр Панєнки
Стати на ті самі граблі команду ФРН змусив і наступний суперник. Уже до 25-ї хвилини стадіон у Белграді шокували Швеглік і Добіаш. Та із таким суперником так жартувати не варто. У цьому переконався воротар чехословаків Іво Віктор, який вдосталь натерпівся від німецького бомбардування. Із ударами Мюллера і Хьольценбайна голкіпер таки не впорався. За регламентом, на команди чекало перегравання, та з ініціативи саме німецьких футбольних чиновників суперники вирішили довести усе до кінця тут і зараз.
Та серія пенальті стала першою в історії чемпіонатів Європи і отримала свого героя і антигероя. Один із керівників сучасної мюнхенської "Баварії" Улі Хьонес в останню мить відібрав м’яча у партнера Бернда Дітца, а вже за мить куля стала сувеніром для публіки, яка сиділа за воротами. А от Антонін Панєнка не став щосили гамселити по снаряду, а продемонстрував усій Європі, що чемпіоном континенту треба ставати красиво. Югославський трофей - найвище досягнення в історії збірної Чехословаччини. За чотири роки в Італії чинні чемпіони фінішують лише третіми, після чого знову нагадають про себе уже в 90-х.
показати приховати