З Днем народження, "Барселоно"! Бажаю тобі лише поразок
Я не є палким прихильником "Реалу" - принципового конкурента "Барселони". Не є палким прихильником Роналду - принципового конкурента Мессі. Але є антиприхильником самої "Барселони". Чому?
Коли у сезоні 1997/98 “Динамо” потрапило у “групу смерті” в Лізі чемпіонів разом із ПСВ, “Ньюкаслом” та “Барселоною”, то останнє місце усі пророкували саме киянам, яких тоді у Європі не боялися. Валерій Лобановський лише нещодавно очолив команду, і на те, що при ньому “Динамо” одразу ж заграє надпотужно, мало хто очікував. А даремно.
Стартували кияни вдало - 1:3 обігравши ПСВ, а потім вдома втратили перемогу з “Ньюкаслом” - 2:2. Але мова не про ці ігри, а про двоматчеве протистояння з “Барселоною”.
До Києва тоді каталонці під проводом ван Галя приїхали всі такі “на понтах” і були впевнені у своїй перемозі. Причому заявляли це відкрито і з явною неповагою до суперника. Саме тоді і почала з'являтися нелюбов до “синьо-гранатових”. Хоча тоді, напевно, усі очікували на розгром “біло-синіх”. Розгром відбувся, але розгром іспанської команди. Усі з нетерпінням почали очікувати на матч-відповідь. З нетерпінням і острахом.
На матч-відповідь, в якому Ван Галь обіцяв “зняти скальп” з українського клубу, і ще багато чого пообіцяв зробити із підопічними Лобановського. До речі, на прес-конференції після матчу у Києві, коли у Ван Галя запитали: “Чи купила б “Барселона” Шевченка”, він відповів: “Нам вашого Чеснікова не треба”.
“Чесніков” у матчі-відповіді на “Камп Ноу” забив тричі і його хет-трик тоді голом доповнив Ребров. Пізніше Шева неодноразово засмучував “синьо-гранатових”. Але тоді було найприємніше.
Найприємніше тому, що після зухвалих заяв каталонців в Україні цю команду вже багато хто ненавидів. І нехай там зараз грають зовсім інші гравці, керує інший тренер, але ж якось воно так є: якщо колись незлюбив якусь команду, то це надовго.
А у 1997-му було приємно дивитися, як гравці “Барселони” абсолютно нічого не могли протиставити “динамівцям”. Як глядачі покидають трибуни, а тих, що залишилися, більше цікавило, чи зможе Шевченко забити ще.
Визнаю, на сьогоднішній день важко посперечатися з тим, що каталонці, можливо, найсильніший клуб у світі. Але чомусь не вболівати проти них я не можу, проти кого б вони не грали.
До речі, коли говорять, що “Барселона” - це "одна велика сім'я” і "більше, ніж клуб", постійно пригадується той матч з “Динамо”, коли трибуни майже спорожніли ще до фінального свистка. І нехай зараз за “синьо-гранатових” вболіває ледь не півсвіту, чи не повториться ця ситуація, коли “Барселона” знову почне грати не так вдало, як тепер?
Словом, вітаю “Барселону” із 113-річчям, але от тільки можу побажати їй хіба що поразок.
показати приховати