"Я приїду на Динамо": легендарний Жардел – від ЛЧ до 30-градусних морозів, захищає Луческу, дружить з мамою Роналду![bomb](https://football24.ua/images/emoji/bomb.svg?v=12929)
"Футбол 24" розповідає про шторми на шляху бомбардира Порту, Галатасарая і Спортінга 90-2000-х, автора 25 голів у Лізі чемпіонів.
![Олег Бабій Олег Бабій](https://football24.ua/resources/photos/tags/76x76_DIR/201604/57304.jpg?v=202406125220&a=top)
Маріо Жардел Алмейда Рібейру належить до когорти тих зірок 90-х, які стали символом епохи. Складалося враження, що для цього форварда немає жодних обмежень у кількості забитих м’ячів, не існує ніяких табу в іменах знаменитих кіперів, яких він раз за разом пошивав у дурні. Навіть харизматичний Кан до крові закусив губу, пропустивши від Маріо у чвертьфіналі Ліги чемпіонів-1999/00.
У ті часи концентрація яскравих самобутніх форвардів зашкалювала. Роналдо, Ширер, Салас, Ромаріо, Шукюр, Йорк із Коулом, Батістута, Саморано, Індзагі (той що Філіппо), Макай, ван Ністелрой, Рауль, Бірхофф, наш рідний Шева – хіба всіх перелічиш? Однак Жардел мав над ними одну суттєву перевагу – його результативність трималася на астрономічному рівні. Перебравшись із Греміо до Порту, а перед тим ставши найкращим бомбардиром Копа Лібертадорес, Жардел вже у перших матчах почав нагадувати щуку, яку кинули у річку. У Португалії його гра виблискувала всіма барвами веселки над Ріу-Гранде, і саме тут він встановив свої головні голеадорські рекорди, забиваючи у середньому більше одного м’яча за гру.
Природа обдарувала Жардела хорошими антропометричними даними. Зріст у 188 сантиметрів дозволяв йому комфортно почуватися у центрі штрафного майданчика суперників. Левову частину результативних уколів він завдав головою.
Усі голи Жардела у Лізі чемпіонів
Окрім тонкого відчуття позиції, у нашого героя був ще один козир. У момент контакту голови з м’ячем, Жардел ніколи не заплющував очей, а, отже, мав змогу стежити за діями голкіпера. Крім того, бразилець чудово володів ударом з обох ніг, не цурався виконання штрафних ударів і пенальті. Словом, не форвард, а кілер. Тож трохи дивно, що у збірній Бразилії йому зовсім не довіряли, випустивши на поле лише у десяти поєдинках (в основному – на заміну). Жардел – не Сульшер, який в МЮ удостоївся статусу Суперзапасний, тож зумів відзначитися за "селесао" лише одним забитим м’ячем.
Його готові носити на руках не лише вболівальники Порту і Спортінга, а й темпераментні фани стамбульського Галатасарая. У 2000 році два влучні удари цього форварда поклали на лопатки мегазірковий Реал у матчі за Суперкубок УЄФА (2:1).
Однак у Туреччині Жардел відчув, як тріщить по швах його особисте життя. Через тривалу розлуку дружина Маріо – модель Карен Рібейро – регулярно влаштовувала йому сцени ревнощів. Повернення до Португалії лише ненадовго відтермінувало катастрофу. Влітку 2002 року норовиста Карен, яку гнітили постійні підозри, що Жардел їй зраджує, розлучилася із суперфорвардом, заклавши міну під його блискучу до пори, до часу, кар'єру.
Ще за інерцією він продовжував штампувати голи у футболці Спортінга, однак потрохи впадав у депресивну сплячку. Це, до слова, у нього сімейне. Не секрет, що із його сестрою Жорданою крутив роман одноклубник Кріштіану Роналду, юне дарування "левів". Та жевжика із гелем на чубі невдовзі наче вітром здуло. А Жордана ще багато місяців плакала в подушку, занедбавши свою модельну кар’єру.
…Це трапилося у лісабонському аеропорту. У поле зору Маріо потрапила його екс-жона, яка з двома дітьми вилітала до Сан-Паулу. Прибитому самотністю футболісту захотілося скласти їм компанію у неблизькій мандрівці, тим паче, Карен наче й не заперечувала. Жардел зателефонував до офісу клубу і отримав добро на політ до Бразилії. Ось і все, жодних перепон! Він відпочине із найріднішими людьми, а заодно спробує склеїти докупи ті уламки, які залишилися від їхнього з Карен шлюбу. Проте у касах тим часом закінчились квитки… Маріо прихилився до стіни і беззахисно заплакав, зрозумівши, що ліміт приємних сюрпризів для нього вичерпаний.
Жардел спробував привести себе до тями. Однак замість нашатирного спирту став внюхати кокаїн. Результативність падала, тож Спортінг залюбки віддав СуперМаріо у Болтон. Там Жардел дізнався, що таке полірувати до блиску лаву запасних. Упродовж деякого часу грізне ім’я ще працювало на авторитет бразильця. Його запрошували до Анкони, Алавеса, Гойяса, Ньюеллз Олд Бойз. Ніде не вдавалося закріпитись. Поступово калібр команд, у які приїжджав Жардел, дрібнішав…
Дійшло навіть до неповторного курйозу. Керівництво турецького Анкарагюджю, пам’ятаючи заслуги Маріо Жардела перед країною, досягло з ним попередньої домовленості про підписання контракту. Однак потім зв'язок із форвардом та його агентами дивним чином перервався. За кілька годин до закриття трансферного вікна розчарований президент клубу послав безвідповідального Маріо під три чорти, підписавши контракт з трьома іншими бразильськими легіонерами. Звідки йому було знати, що через півгодини після цього Жардел таки приземлиться у Стамбулі і навіть встигне дати інтерв’ю місцевим журналістам? Мовляв, я щасливий вдруге виступати за турецький клуб.
Кажуть, Жардел міг навіть опинитися у Ворсклі! Агенти футболіста самі звернулися із пропозицією до керівництва українського клубу, на який очікував старт у Лізі Європи 2009/10. Однак при цьому висунули такі фінансові умови, що полтавчанам очі полізли на лоба. Можливо й не варто було економити грошенята… Все ж Жардел, як ніхто інший, знав про слабкі місця у захисті Бенфіки, від якої Полтава вилетить ще у кваліфікації (0:4, 2:1).
Через рік Маріо вигулькнув у чемпіонаті іншої слов’янської країни. Середнячок болгарського елітного дивізіону – Черно Море – спричинив ажіотаж, коли таки вдалося підписати Жардела. "Це трансферна бомба!" – заявили в один голос журналісти та вболівальники.
Проте у матчах зі скромними командами на зразок Монтани, Піріна чи Міньора колись грізний форвард, перед яким тремтіли Баварія і Барселона, Реал і Мілан, спромігся забити лише один м’яч. Спакувавши валізи, він повернувся до рідної Бразилії, де поповнив склад Ріо Негру, який виступав у Серії С. На прощання Жардел заявив, що тікає з Болгарії, бо "скоро тут настануть 30-градусні морози". Дотепник! Болгари приколу не зрозуміли. На клубному сайті, у розділі "склад команди", ще деякий час висіло фото нашого героя під 16-м номером.
Останні свої голи Маріо залишив у 2011-му, а побачити їх мали щастя у Саудівській Аравії. Там він оформив солідну двадцяточку у футболці клубу Аль-Таавун. А принагідно поповнив схудлий гаманець пачкою нафтодоларів. Бажання не понижувати рівень свого життя дуже швидко привело Жардела в політику. У 2014-му екс-форварда обрали до Палати депутатів. Він отримав голоси понад 41 тисячі бразильців, які оцінили радше його футбольну славу, ніж інтелектуальні здібності та моральні принципи.
Попри це страждав на хронічну депресію, яку поглиблювали не тільки проблеми в особистому житті, але й смерть батька. Рятувався Жардел, як тільки міг – ходив до церкви і до психолога, багато часу медитував. Звісно, наркотики спробував також. Власне, через підозрілі речовини його й поперли із Палати депутатів у 2016-му. Прокуратура звинуватила легенду у покриванні наркоторгівлі, а ще у корупції і підробці документів.
Нелегко повірити, але Жардел знайшов у собі сили відмитися від усього цього лайна. Останніми роками він живе пристойним життям. У 2020-му захищав Луческу, під керівництвом якого феєрив у Галатасараї, від шквалу критики після призначення у Динамо. "Можливо, я навіть приїду подивитися один із матчів Динамо під керівництвом Мірчі. Сподіваюся, це будуть єврокубки", – обіцяв Маріо.
Зараз Жарделу п’ятдесят. Він мандрує світом, заїжджає у гості до своїх колишніх клубів, зустрічається з екс-одноклубниками, бере участь у різноманітних церемоніях. Налагодив стосунки з сином та донькою. А цими днями Маріо гостював у самої Долорес Авейру – матері Кріштіану Роналду. Після двох десятиліть штормів він нарешті знайшов свою затишну гавань.
показати приховати