Шахтар – Інтер: пресинг та магічний ромб Де Дзербі, новий рівень гравців збірної, який не знадобиться Петракову
Сергій Костенюк проаналізував тактичні особливості матчу 2-го туру групового етапу Ліги чемпіонів Шахтар – Інтер (0:0).
Ця нічия не мала нічого спільного з двома аналогічними результатами минулого сезону. Якщо рік тому Луїш Каштру протягом двох матчів керував двоповерховим автобусом, і Шахтарю у протистоянні з об`єктивно сильнішим опонентом відверто пощастило, то команда Роберто Де Дзербі діяла проти Інтера з позиції сили.
Українська команда не відстоювала нічию, а заробила її у рівній боротьбі, та навіть у деяких важливих аспектах переважала статусного суперника, змусивши його відмовлятися від свого плану на гру. Ця нічия мала відчутний присмак перемоги. Суттєвим негативним моментом можна назвати лише важку травму Траоре. Для команди Де Дзербі – це дуже суттєва втрата.
Обидві команди зіграли за своїми базовими тактичними схемами. Шахтар діяв за структурою 4-2-3-1, а Інтер підтримував свою традиційну формацію 3-5-2.
Шахтар – Інтер – 0:0
Шахтар: Пятов, Додо, Марлон, Степаненко, Майкон, Соломон (Мудрик 78), Алан Патрік (Марлос 85), Матвієнко, Траоре (Тете 11), Ісмаїлі (Кривцов 78), Педріньо
Інтер: Хандановіч, Дюмфріс, де Врей, Джеко (Корреа 56), Мартінес (Алексіс Санчес 71), Весіно (Гальярдіні 82), Барелла, Дімарко (Перішіч 82), Шкріняр, Брозовіч (Чалханоглу 56), Бастоні
Попередження: Де Дзербі – Дюмфріс
xG – 1,33:1,16
Удари (у площину) – 12(2):11(2)
Удари з меж штрафного – 6:5
Володіння – 66%:34%
Кількість передач – 664:334
Точність передач – 90%:81%
Довгі передачі – 50:49
Короткі передачі – 614:285
Передачі у першу третину – 168:114
Передачі у другу третину – 404:141
Передачі у фінальну третину – 119:106
Передачі уперед – 385:223
Повернення володіння – 28:25
Ключові передачі – 9:7
Передач поспіль – 8:5
Кроси – 8:17
Дриблінг (успішний) – 24(17):5(2)
Дистанція (км) – 119:122,8
Виграно єдиноборств – 65:60
Фоли – 16:17
Шахтар виглядав краще та цікавіше не тільки візуально, але й перевершив Інтер майже за всіма статистичними показниками. "Гірники" награли на більший показник xG, перевершили суперника за ударами, значно більше володіли м`ячем і навіть мали перевагу у єдиноборствах.
Схоже, Степаненко і Матвієнко своєю якісною грою у матчі за Суперкубок України переконали головного тренера у своїй високій кваліфікації. З Тарасом та Миколою у складі команда виглядає значно збалансованішою. До того ж потрібно відзначити – під керівництвом Де Дзербі обидва помітно додали у грі з м`ячем і стали більш універсальними виконавцями.
На мапі усереднених позицій гравців стартових складів трохи дивно виглядає позиція форварда Шахтаря (помічений червоним колом). Це зумовлено його ранньою вимушеною заміною. Шкода Траоре. Тільки у Шахтаря з`явився форвард, якого раніше не вистачало, і тут така травма.
Гірники протягом усього матчу мали територіальну перевагу. Особливо, вона стала відчутною після перерви. У другому таймі Сімоне Індзагі вирішив відмовитися від спроб застосування проактивних методів оборони. Фактично, Інтер перейшов на модель минулої команди свого головного тренера (Лаціо). Гості опустили лінію оборони, перестали сперечатися за володіння м`ячем та спробували зробити ставку на швидкі виходи.
Шахтар активно використовував лівий фланг. Цікаво, що переважаючи суперника у володінні м`ячем, "гірники" мали менший показник активності у фінальній третині поля. Та й за кількістю передач у цю горизонтальну зону Шахтар практично не переважав. "Помаранчево-чорні" зробили лише на 13 пасів більше. Це зумовлено стилем гри команди Де Дзербі. Шахтар подовгу розігрує м`яч у першій та другій фазах позиційної атаки, провокуючи суперника на тиск, а у фінальній третині команда намагається якомога швидше доводити атаку до завершення.
Найбільший зв`язок на полі був між двома гравцями Шахтаря. Марлон і Матвієнко зробили один на одного аж 69 передач! Як і у протистоянні з київським Динамо Микола знову провів сильний матч. До речі, захисник збірної України зробив найбільшу кількість передач – 112. З них 108 були точними (96%).
На скриншоті нижче – структура короткого розіграшу м`яча Шахтаря. На старті сезону Де Дзербі чергував подібний метод з варіантом – "2-3", але згодом остання структура з одним фулбеком та двома опорними у трійці стала використовуватися постійно. Думаю, головною причиною повернення до ромбу було бажання знайти найбільш оптимальний варіант використання Степаненка. Тарас і раніше часто опускався між центрбеками. Він достатньо впевнено почувався у нижньому куті цієї умовної геометричної фігури. Верхній кут займав Майкон.
На своїй третині поля, при ударах від воріт, білд-ап мав структуру 2-4, де Марлон і Матвієнко розташовувалися у першій лінії, а опорники і фулбеки – у другій. Шахтар непогано розбивав високий пресинг Інтера і виходив у швидкі атаки. Згодом, це змусило Індзагі повернутися до зонних методів оборони.
Шкода, що національна збірна України змінила вектор розвитку і помітне покращення рівня гри Степаненка і Матвієнка у розіграші м`яча практично не знадобиться головній команді країни. Але ми вже починаємо потроху звикати до того, що Петраков не шукає варіанти використання найкращих характеристик у найкращих гравців України.
У позиційній грі група атаки Шахтаря звужувала структуру Інтера, звільняючи вектори для передач на фланги (помаранчеві зони). Якщо суперник намагався їх перекрити, автоматично з`являлися коридори для передач у зону між лініями оборони.
Крім розіграшу, та виходу з-під тиску, був ще один важливий аспект гри, у якому Шахтар переважав чемпіонів Італії – це проактивні методи оборони. Нарешті, українська команда затискала пресингом європейського гранда. Мабуть, в останнє ми таке бачили, ще у кінці 90-х років, у виконанні Динамо Валерія Лобановського.
Існує думка, що Інтер Сімоне Індзагі слабший за колектив Антоніо Конте. Не поспішав би з такими категоричними висновками. Ці команди діють за однієї схемою, але відрізняються стилістично. Точкові кадрові зміни також дещо вплинули на малюнок гри Інтера, але загалом команда Індзагі поки що не давала приводів засумніватися у своїй конкурентоздатності. Звісно, колектив з нашивками "скудетто" на грудях ще проходить процес адаптації до ідей нового тренерського штабу, але навіть зараз, він залишається міцною командою, яка у першому турі групового турніру переважала за грою мадридський Реал.
На мій погляд, нічия Шахтаря має більшу вагу, ніж перемога Шерифа на "Сантьяго Бернабеу". Романтична казка чемпіонів Молдови скоро завершиться, а міцний фундамент, який закладає у Шахтарі Де Дзербі залишиться. Після такої якісної гри є підстави добряче похвалити італійський тренерський штаб, який останнім часом доводить, що численні хейтери не мали рації. Щиро радий за Де Дзербі, який під тиском у шаленому темпі перебудовує команду. Слід розуміти, у яких складних умовах ця перебудова відбувається. Раніше різні спеціалісти переконували уболівальників, що бразильців Шахтаря дуже складно, майже неможливо, мотивувати ефективно діяти у пресингу.
Під керівництвом Каштру команда намагалася поєднувати максимально високу лінію захисту та принципи зонної оборони. Було б дивно, якби у португальського штабу це вийшло. Зараз прийшла людина, яка в умовах цейтноту намагається поставити команді систему гри з усіма найважливішими у сучасному футболі аспектами. Дивно, що на перші ж локальні невдачі, суттєва частина футбольної спільноти країни реагує з відвертою зловтіхою. Невже, так хочеться, щоб український футбол був одноманітний з тактичної точки зору? На усе потрібен час та терпіння. Шахтар і так досить швидко змінюється та прогресує.
Матчі з Динамо та Інтером є найкращим доказом цього. Ще жоден суперник у цьому сезоні не затискав Інтер так, як віце-чемпіони України. І це дає істотні підстави розраховувати на добрі перспективи команди Де Дзербі навіть у боротьбі за вихід у плей-офф Ліги чемпіонів. Потрібно рухатися у заданому напрямку, зі Степаненком та Матвієнком у складі. Схоже Де Дзербі знайшов баланс та оптимальну структуру для позиційної гри у атаці. Залишилося покращити реалізацію гольових моментів. Турнірна ситуація у групі така, що усі чотири команди можуть фінішувати як на першому, так і на останньому місці. Матчі Шахтаря з Реалом будуть мати важливе стратегічне значення для обох команд.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"
показати приховати