РБ Лейпциг став осіннім чемпіоном, дортмундську Борусію трясло не на жарт, а Баварія знову атакуватиме з-за спини. Все найцікавіше з Бундесліги за останні пів року – в нашому матеріалі.
Баварія скинула кайдани Ковача, Лєвандовскі – феноменальний
Рекордмайстер зустрів Різдво на третій сходинці. У пасиві вже 4 поразки – як і за весь попередній чемпіонат. Баварія не може занести це півріччя собі в актив, однак трагедії немає. Відбулася важлива подія – клуб припинив співпрацю з Ніко Ковачем. На хорватського фахівця вилилося забагато негативу, але він дійсно обмежував футболістів, не реалізовував на повну потенціал складу.
Ковач після ганебного розгрому від Айнтрахта сам подав у відставку. Керівництво, мабуть, не форсувало б події, адже запасного варіанту не було, а фантастична форма Роберта Лєвандовскі маскувала ігрові проблеми. До кінця листопада поляк забивав у кожному матчі, а загалом настріляв 19 голів за 17 матчів Бундесліги, замахнувшись на вічний рекорд Герда Мюллєра.
На місце Ковача поставили його асистента Гансі Фліка, і той позитивно вплинув на команду. Баварія почала грати сміливіше, більше домінувати, активніше пресингувати. Після зміни тренера мюнхенці виглядали краще за суперників у кожному матчі, зокрема у програних поєдинках з Леверкузеном і Гладбахом. Поряд з цим налагодилася атмосфера в роздягальні: Томас Мюллєр і Хаві Мартінес відчули себе потрібними, Альфонсо Девіс і Джошуа Зіркзее виправдовують ставку на молодь.
Баварія продовжує перебудову, змінюються боси, торгуються новачки. На Зебенер Штрассе багато невизначеності та тимчасових латок. Флік на посаді головного тренера, Коутінью в ролі зіркового новачка (виглядав непогано, моментами запалював, а моментами губився), Алаба в статусі лідера центра оборони (Зюле та Лукас серйозно травмувалися), Перішіч як бекап на фланги атаки.
І навіть в таких умовах Баварія видала зразковий груповий етап Ліги чемпіонів і зберігає прекрасні шанси на титул. Минулого сезону "ротен" відіграли 6 очок відставання за весну, у цьому потрібно 4. Побиття Дортмунда в Класікері показало, на що здатен цей підбір виконавців з більш-менш підхожим наставником.
"Ср*ний менталітет" і брак стабільності підкосили Борусію Д
Дортмунд влітку провів чудову трансферну кампанію, але замість комфортного зимового лідерства, яке було рік тому, опинився на 4 місці з 7 очками відставання. "Джмелі" розгубили багато пунктів у виграшних матчах (Айнтрахт, Фрайбург, Хоффенхайм), часто провалювалися в обороні, втрачали концентрацію на останні хвилини та вимикалися на цілі тайми.
"Мене вже дістав ваш ср*ний менталітет", – закипів Марко Ройс, коли його знову запитали про відсутність переможного менталітету в Борусії. Однак такі проблеми є, як би капітан їх не називав – дортмундці не вміють контролювати матчі. У пресі постійно випливають сумніви, чи підходить слабкий мотиватор Люсьєн Фавр для такого амбіційного клубу.
Борусії не вистачало центрфорварда, проте атака була в порядку: Джейдон Санчо результативний (9 голів + 9 асистів у Бундеслізі), Марко Ройс на рівні (9+3), добре адаптувався Торган Азар (4+7). А от захист перевищив прийнятний ліміт помилок (а що було б без Матса Хуммельса?) У листопаді тренерський штаб перейшов на схему 3-4-3. Розкрився Юліан Брандт, краще запрацювали фланги, команді стало легше в позиційних атаках.
Вчора заслужено влетіли Уніону, сьогодні розгромили Байєр, завтра "возимо" Барселону – такою була осінь для "чорно-жовтих". Потрібно знайти стабільність і не опускатися нижче певного рівня (наприклад, 3 пропущені за тайм від Падерборна). Борусія знову прекрасно спрацювала на ринку, взявши в атаку Ерлінга Холанда, але перспективи команди на весну в чемпіонаті та Лізі чемпіонів оцінити неможливо.
Холанд обійдеться Борусії Д під 100 мільйонів – хто найбільше "наварився" на трансфері молодої зірки
РБ Лейпциг і Борусія М – несподівані лідери та обличчя Бундесліги
Німецький чемпіонат – це хаб тактичних новинок від молодих тренерів. Центральними фігурами виступають Юліан Нагельсманн і Марко Розе, які влітку очолили Лейпциг і Гладбах відповідно. Вони відразу поставили своїм командам хороший ефективний футбол, а через проблеми грандів всю осінь розігрували між собою перше місце.
Нагельсманн додав реактивному РБ якості та різноманітності позиційних атак. Зникли проблеми з "автобусами", а вбивчі контрвипади залишилися (6 голів на контратаках). Тімо Вернер вийшов на захмарний рівень (18 м'ячів у чемпіонаті), добре інтегрувався Патрік Шік. За останні 2 місяці лідер Бундесліги втратив лише 2 очки та завчасно гарантував собі плей-офф ЛЧ.
Лейпциг – найрезультативніша команда сезону в топ-чемпіонатах (2,82 м'яча за матч), але це не шкодить надійності обороні. Як і травми двох основних центрбеків Віллі Орбана та Ібрагіми Конате. РБ перетворився у монстра – і в ігровому плані, і в ментальному. "Биків" неможливо зламати психологічно. Борусія Д та Баварія розривали їх у перших таймах, але вони вистоювали та перелаштовувалися. Складається враження, що завдання Нагельсманна виконують роботи.
Менхенгладбахська Борусія найменше в Німеччині пропускає, а попереду робить акцент на вертикальну гру – левова частка гольових атак не перевищує 5 пасів. Вплив штабу Марко Розе став помітний з перших матчів. Компліменти за проміжне друге місце (-2 від лідера) тренери повинні розділити з Максом Еберлем – спортивний директор влітку провернув прекрасні трансфери. Виділяється син легендарного Ліліана Тюрама: 6 голів і 5 асистів, найвища точність ударів у Бундеслізі.
Гладбах тривалий час очолював таблицю та відродив мрії про перше чемпіонство з 1977-го, але на такі висоти претендувати рано. "Жеребці" двічі програли Дортмунду, поступилися вдома Лейпцигу, завдяки удачі здолали Баварію та драматично вилетіли з Ліги Європи. Команда цікава, але поки що їй бракує класу. Аналогічна історія з РБ – Нагельсманн сам заявив: "Наразі Лейцпиг не готовий стати чемпіоном".
Головні сюрпризи – Уніон, Фрайбург
Скромному Уніону пророкували безуспішну боротьбу за виживання, а він розмістився у середині пелотону та подарував сенсації. Важко визначити, який перфоманс на затишному Штадіоні ан дер Альтен Фьорстерай був найефектнішим: впевнена перемога над Дортмундом, справедливий виграш у тодішнього лідера Гладбаха, тріумф на останніх секундах у берлінському дербі, чи різдвяні співи 28 тисяч фанів.
Уніон бере морально-вольовими, а гра максимально проста. Хороші стандарти (половина всіх голів), контратаки, гра на "стовпа" (топ-1 Бундесліги за верховими дуелями та лонгболами).
Фрайбург довго йшов у групі лідерів, а скотився до середини таблиці вже у грудні. Низький захисний блок у схемі 3-4-1-2, потужні фланги в особах Крістіана Гюнтера й Жонатана Шмідта та неабияке везіння (перебрали 8 очок відповідно до xPTS) забезпечили команді проривну осінь. Робін Кох і Джанлука Вальдшмідт дебютували за збірну, але герой команди – наставник Крістіан Штрайх.
Найбільші розчарування – Вердер, Айнтрахт
Бременці мітили в єврокубки, а провели найгірше півріччя в історії клубу, впавши на передостаннє місце. Оборона дуже постраждала через епідемію травм, але навіть з урахуванням цього складно виправдати таку кількість індивідуальних помилок і жахливу гру на стандартах. У Вердера найгірший захист у лізі – 2,4 пропущеного гола за гру. Атака не пережила втрату Макса Крузе, хороших слів заслуговує лише Мілот Рашіца.
Найкращий тренер Німеччини-2018 Флоріан Кофельдт обіцяє, що команда не вилетить. Керівництво йому довіряє, перекидає провину на футболістів і обіцяє підсилення. Однак у грі Вердера майже немає позитиву – морок. Збереження прописки буде за щастя.
Розгром Баварії 2 листопада залишається останнім успіхом Айнтрахта в Бундеслізі. Розпродавши своє феєричне "тріо биків", Франкфурт залишився з убогою лінією атаки – реалізація гірша, креативу мінімум. Команда залежна від латераля Філіпа Костіча (топ-1 ліги за кросами та передачами під удар) в атаці та вразлива в обороні.
Енерговитратний футбол Аді Хюттера виснажив "орлів", які з перших днів липня жили в умовах пекельного календаря через Лігу Європи (вийшли у плей-офф). Довелося переходити на 4 захисники, менше пресингувати, більше володіти м'ячем і підставлятися під контратаки. Після зимової паузи покращення цілком реальне.
Коротко про цікаве
– Шальке після від'їзду Коноплянки знову проводить солідний сезон. Новий тренер Давід Вагнер знайшов спільну мову зі списаними гравцями (Аріт має 6+4, Маскарель стає капітаном після втечі Нюбеля). Можливо, така ж доля б чекала на Євгена? Шальке ділить з Дортмундом 4 місце, але потрапити у Лігу чемпіонів буде складно – результати відносно гри компліментарні.
– Колишній наставник Ярмоленка Петер Бош продовжує гнути свою лінію в Байєрі: максимум володіння, високий пресинг. Виходить з перемінним успіхом – команда на чолі з юним Каєм Гаверцем не виправдовує сподівань (хотіли топ-3, мають топ-6), але боси Леверкузена планують дати коучу новий контракт.
– Хоффенхайм, який намагався придбати Циганкова, став жахіттям для прогнозів. Перемоги над Баварією, Борусією Д і Шальке перекрилися ганебними розгромами від Майнца, Аугсбурга та Фрайбурга. Альфреду Схрьодеру бракує кадрового резерву, а команді – стійкості. Хоффенхайм – уособлення цьогорічної Бундесліги, в якій до 13 туру всі команди по колу обіграли одна одну, а верхню половину таблиці розділяли 2 очки.
– Австрійські збірники, яким через пів року зустрічатися з Україною на Євро, у вогні. Девід Алаба – лідер оборони Баварії, Мартін Хінтереггер – світла пляма в Айнтрахті, Штефан Лайнер і Крістоф Тріммель – одні з найкращих фулбеків, Марсель Забітцер – 6+4 в складі Лейпцига, Конрад Лаймер не пропускає матчі РБ, Флоріан Грілліч і Штефан Пош – основні в Хоффенхаймі, Ксавер Шлагер навіть попри травму добре адаптувався у Вольфсбургу. Франко Фода має неабиякий підбір виконавців, однак потужною збірну Австрії ще не зробив.
– Герта продовжує заявляти про свої амбіції. Замість Анте Човіча головним тренером став Юрген Клінсманн. Статусний фахівець за 5 турів набрав 8 очок і відвів берлінців від зони вильоту, але про зрушення в грі говорити рано. "Стара дама" мало створює (найгірша за ударами, передостання за xG), але добре реалізує. Відбувається чистка складу, обіцяють гучні трансфери – у столиці будують амбітний проєкт.
Символічна збірна півріччя
Ян Зоммер (Борусія М) – Йозуа Кімміх (Баварія), Дайо Упомекано (РБ Лейпциг), Матс Хуммельс (Борусія Д), Альфонсо Девіс (Баварія) – Джейдон Санчо (Борусія Д), Деніс Закарія (Борусія М), Суат Сердар (Шальке), Маркус Тюрам (Борусія М) – Роберт Лєвандовскі (Баварія), Тімо Вернер (РБ Лейпциг).