У 2021-му ми опублікували рівно 100 ексклюзивних інтерв'ю. Зараз же відібрали найкращий, на нашу думку, ексклюзив за підсумками року, щоб ви мали що почитати (перечитати) за святковим столом.
Тло: Осінь – традиційно найгарячіша пора у робочому графіку провідних футболістів країни. Ось і Сергія Кривцова вдалося спіймати для грунтовної бесіди лише у короткий проміжок затишшя між матчами національної команди і вирішального єврокубкового ривка Шахтаря. Благо, з настроєм у 30-річного оборонця все було гаразд. Збірна пробилася у плей-офф відбору до ЧС, а донецький клуб акурат перед міжнародною паузою нівелював відставання від Динамо у Прем’єр-лізі.
*******
Тло: Ахрік Сократович – давній улюбленець журналістів. Його харизма, галантність і навіть стиль розмови особливо приваблюють, не кажучи вже про регалії та досягнення. Цвейба грав у чотирьох національних збірних і часто розповідав про виступи під знаменами СРСР, СНД, Росії та України. У його житті також було чотири різних Динамо: сухумське, тбіліське, київське та московське. Проте саме українському періоду кар’єри присвячено зовсім небагато уваги.
*******
Тло: У середині 90-х на Херсонщину, у Каховку, прибули візитери із далекого Киргизстану. Вони приїхали не в гості, а з твердим наміром оселитися тут назавжди. Років через десять у Другій лізі з’явився юний півзахисник із особливим прізвищем – Цой. Незабаром він стане одним із найяскравіших гравців нашої "трясовини" і багаторічним вожаком херсонського Кристала. Його відданість футболу вражає, а вдячність державі заслуговує найвищого респекту.
*******
Тло: У 70-х Федір Чорба вважався одним із найсильніших флангових оборонців країни і викликався до збірної СРСР. У Львові його любили по-особливому за фантастичні проходи флангом і безпомилкове вміння реалізовувати пенальті. Однак головний 11-метровий свого життя Чорба не забив. Незважаючи на це, він згадує про Львів із любов’ю та теплом. Карпати подарували йому не лише перемоги і приємні емоції, а й особливе знайомство. На одному з бенкетів Федір познайомився з дівчиною, яка згодом стала його жінкою. То була донька головного тренера Карпат Ернеста Юста.
*******
Тло: Війна на сході України змінила мільйони життів. Для екс-футболіста і тренера Шахтаря та низки інших клубів Валерія Яремченка світ також поділився на "до" і "після". Зараз він майже не слідкує за українським футболом і взагалі не з'являється в українській пресі. Любомир Кузьмяк наважився на дзвінок.
*******
Тло: "Шалене виконання Гімну". "Футболіст вразив мережу". "Справжні емоції нікого не залишили байдужим". "Якщо співати Гімн України – то тільки так, як Панасенко". Сайти – і не тільки спортивні – просто збожеволіли від захоплення! У 9-му турі УПЛ його команда поступилася Шахтарю. Але Сергій Панасенко заслужив неофіційний титул справжнього героя туру. Просто тому, що не зніяковів, не став соромитися, а заспівав "Ще не вмерла" на повні груди. Так, як ми це звикли бачити у виконанні Скуадри Адзурри.
*******
7. "Злітали вдруге, почули вибух, почали молитися. Пам'ятаю Сабо білого, як його сорочка": одкровення зірки Нашого футболу (частина перша)
День з Ахметовим, цензура через Шеву, коньяк для Маркевича і кров у Москві: одкровення зірки Нашого футболу (частина друга)
Тло: Ви точно чули цю фразу: "Завжди влучайте у дев'ятку та ніколи не потрапляйте в офсайд". Нею на початку тисячоліття завершував усі випуски підсумкової тижневої передачі "Наш футбол" на Першому національному її ведучий Сергій Голяченко. Він і сам мріяв про футбольну кар'єру. Проте через травми змушений був попрощатися зі спортом, а незабаром знайшов себе в акторській діяльності. Навіть розповідаючи про події минулого, Голяченко вправно змінює голос та феноменально підбирає інтонації. На якусь мить зависаєш не лише від самої розповіді, а й від її подачі.
*******
Тло: Не полишало стійке відчуття, що у 2021-му Україна представлена в ЛЧ не двома, а одразу трьома клубами. І хоча тираспольський Шериф був прямим конкурентом Шахтаря, виступ молдовської команди під керівництвом Вернидуба нікого не залишив байдужим. Перед третім туром, коли андердогу, який очолював групу D із максимальною кількістю очок, належало зіграти на величному Джузеппе Меацца проти роздратованого Інтера, Футбол 24 опублікував відверту розмову із Вернидубом-молодшим. Яким було виховання від Юрія Миколайовича? Як тренер переживає невдалі моменти? Чи існують конспекти Вернидуба і чому не бажано малювати його у капелюсі шерифа?
*******
Тло: Футбольну спільноту сколихнуло повідомлення про серйозну хворобу колишнього гравця запорізького Металурга, одеського Чорноморця, київської Оболоні та низки українських команд Дмитра Каряки. Важке захворювання у 43-річного екс-футболіста діагностували раніше – лише тепер він звернувся за допомогою до громадськості. Нині Каряка мешкає в Одесі і наполегливо бореться з недугою. Каже, що це дається йому вкрай непросто. Навіть під час нетривалої розмови Дмитрові складно говорити – організм занадто слабкий.
*******
Тло: Він все ще очолює рейтинг голкіперів, які відбили найбільше пенальті у чемпіонаті України. На початку нового тисячоліття він отримував нагороди і визнавався найкращим голкіпером країни. Виступи за Динамо у Лізі чемпіонів, поєдинки у складі національної команди, титули і кубки – все це було у житті Віталія Реви. Влітку 2021-го він сенсаційно повернувся у професіональний футбол у складі київського Лівого берега. Команди, яка зі швидкістю метеорита мчить у Першу лігу. У листопаді Віталію Григоровичу виповнилося 47, однак воротар-ветеран не задумується про те, що буде згодом. Живе тут і зараз.
*******
Тло: Махов – луганчанин в екзилі. До 2014-го жив та працював у рідному місті, грав у футбол, часто відвідував домашні матчі Зорі і толерував Росію. А потім стався раптовий та безповоротний злам. "Коли сюди заїхали російські солдати і почали воювати проти нас, українців, я вже не відчував нічого, окрім злості та зневаги", – розповідає в інтерв’ю Футбол 24. Сашко покинув окуповане місто, щоб невдовзі повернутися на Схід вже зі зброєю у руках. "Це моя "маленька війна", – пояснює скромно. Вона триває досі. Лише тільки автомат у руках Махова змінився на мікрофон – він військовий кореспондент телеканалів "Україна" та "Україна 24".
*******
Тло: Навіть через 20 років після цих жахливих подій Володимиру Сергійовичу важко пригадувати той поєдинок. Однак лише батько добре знає про найзаповітніші футбольні мрії сина. Лише він бачив перші успіхи і невдачі, всіляко підтримував малого, а згодом так само радів його перемогам. Перхун-старший з усмішкою згадує життєвий шлях Сергія. Він розповідає про сина з нереальним теплом і щирістю. Втім надзвичайно важко йому даються спогади про найтрагічнішу мить життя. Час минає, проте душевні рани залишаються назавжди. Світлій пам’яті Сергія Перхуна присвячується.
*******
Тло: Футбольна історія Володимира Антонюка доводить, що кардинально змінити своє життя ніколи не пізно. Його приклад – це демонстрація сили характеру і віри у себе. Футболіст-виходець з роду священнослужителів мав особливе дитинство, половину свого життя провів на заводі, а згодом став капітаном Волині. Віталій Кварцяний захоплювався швидкістю Антонюка і навіть рекомендував у Динамо. Майже всю свою кар'єру Володимир Георгійович провів у Луцьку і відіграв за провідну команду міста понад 300 поєдинків. Стриманий Маркевич, запальний Кварцяний, особливий Лужний – у яскравих спогадах Антонюка.
*******
Тло: Понад 20 років тому легіонерський хліб українських футболістів був зовсім не таким солодким, як зараз. Інтернет і послуги агентів ще не увійшли у звичну практику, гравцям доводилося самотужки шукати варіанти продовження кар’єри. Яскравий приклад – Євген Немодрук, який багато років провів за кордоном, бо від українських клубів, як правило, чув запитання: "Хто ти?". Завдяки праці та наполегливості він пробився в основу гранда болгарського футболу – ЦСКА, виступав за софійську Славію, а перед завершенням кар’єри наважився на екстремальну подорож у в’єтнамський клуб Дельта-Понг Тап.
*******
Тло: Мабуть, ви переглядали у YouTube його інтерв’ю, відеоблоги чи ролики прямо з фронту. Або ж читали книгу "Сліди на дорозі", яка вже стала справжнім бестселером. Так чи інакше, небагато знайдеться таких, хто б не знав, не чув про Валерія Ананьєва. Людина-легенда. При цьому, йому лише 27! Справжнє прізвище Валерія – Маркус. У 2014-16 роках він настільки насолив сепарам і окупантам на Донбасі, що на деякий час довелося взяти псевдонім – щоб убезпечити своїх родичів. Чи знаходилося місце для футболу на передовій? Хто із футбольних зірок користувався повагою серед наших вояків? Як сам Валерій ставиться до "футбольних колаборантів"? Відповіді – в інтерв’ю.
*******
Тло: Футбол 90-х – без прикрас, але з гучною нотою ностальгії. У Вищій лізі Володимир Вільчинський забивав двічі – і обидва його голи є справжньою класикою в історії львівських Карпат. Це при тому, що значну частину кар’єри він провів у нижчих дивізіонах, а в еліті дебютував незадовго до 32-річчя. Один із його м’ячів по праву вважається чи не найкрасивішим голом "зелено-білих" на стадіоні "Україна", а інший практично визначив чемпіона України.
*******
Тло: 1 липня 2019-го, під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу села Водяне у Волноваському районі, санітарний автомобіль Hummer було обстріляно російськими окупантами. Внаслідок прямого влучання ракети загинули водій Сергій Майборода та сержант-медик Ірина Шевченко. Цей страшний день добре запам'ятав Сергій Майборода-молодший, футболіст луганської Зорі. На той момент він вже встиг дебютувати у Прем'єр-лізі в команді Юрія Вернидуба та навіть відзначитися голом. Важливим подіям у житті сина щиро радів його батько, який у 2017-му вступив до лав Збройних сил України і безпосередньо із зони АТО стежив за успіхами.
*******
Тло: 43-річний Єсип свій останній поєдинок на професіональному рівні провів майже 8 років тому. Зараз він обіймає посаду спортивного директора ФК Тростянець, утім продовжує брати участь у тренувальному процесі і готовий допомагати команді безпосередньо на полі. Унікального підтексту поверненню Єсипа додає і той факт, що Богдан Борисович у дербі Сумщини зіграв пліч-о-пліч зі своїм сином Максимом. Про возз'єднання футбольної династії, збори у Валерія Лобановського, знакову перемогу Карпат, неоднозначність Віктора Леоненка та особливий статус в Охтирці Богдан Єсип розповів у інтерв'ю Футбол 24.
*******
Тло: Історія Руслана Зарубіна – не лише про футбол. Це приклад свідомого громадянина, який своїми вчинками та громадянською позицією демонструє, що у нашому спорті є люди з великим серцем, світлим розумом та чіткою позицією. Його життєве бачення гармонійно відображається у сильних висловлюваннях, які сміливо можна розбирати на цитати: про державотворення, війну на сході України і розвиток суспільства. Просто і зрозуміло про важливі речі – слухаєш і захоплюєшся.
*******
Тло: У своєму виді спорту вона залишається топом та орієнтиром для українців, хоча закінчила кар’єру понад 10 років тому. На офіційній церемонії відкриття Олімпіади у Ванкувері-2010 саме Лудан несла наш стяг. Почесна місія стала піковим моментом у її спортивному житті – досі згадує той епізод із особливою теплотою. Лілія розповідає про страшну травму, ціною якої врятувала життя іншим спортсменам, і смертельну трагедію у тому ж Ванкувері. Про те, що у 2002-му вона сідала у сани вагітною – і показала свій найкращий результат! Про екстремальний політ у літаку, друзів-спортсменів і жорстокий "кидок" із квартирами від українських чиновників. Рубрика "оффтоп".