Сергій Тищенко аналізує успішний виступ житомирського клубу у першому колі УПЛ.
Зараз в українському футболі немає лідера. Ще минулого сезону почало втрачати свої позиції Динамо. Вихід із кризи затягнувся. У поточному сезоні став спотикатися Шахтар. Чинний чемпіон України втратив дуже багато очок у першому колі. Вже навіть відбулася зміна тренера. Бронзовий призер чемпіонату – Зоря – перебуває у зоні вильоту. Євген Геллер змінив аж двох тренерів.
Таким шансом не могли не скористатися інші команди. Зараз лідирують Кривбас та СК Дніпро-1, хоча старт сезону був провальним і призвів до відставки Олександра Кучера. Дуже серйозно підтягнулися Рух та Полісся. Особливо приємно бачити у групі лідерів житомирян. Для них це дебютний сезон в УПЛ. Я розумію, що фінансові можливості у клубу з Житомира величезні, але наявність грошей ще не означає наявність результату. Вже скільки таких прикладів було, коли вбухували мільйони, але на виході отримували пшик. Тим паче, зараз важко витрачати гроші, бо ринок українських гравців дуже обмежений. Підписати когось сильного справді дуже складно, бо якісні виконавці вже мають клуби. Потрібно переплачувати. Хороші іноземці теж особливо їхати не хочуть, бо безпека важливіша за гроші.
Після 16 турів Полісся – третє. До лідерів – Кривбаса та СК Дніпро-1 – два очки. З дніпрянами будуть грати у Житомирі вже в наступному турі. Динамо та Шахтар за втраченими очками можуть обійти "вовків", але, враховуючи стан наших грандів, ніхто цього не гарантує.
Вагоме місце в успіху Полісся посідає взаємодія власника клубу Геннадія Буткевича та головного тренера Юрія Калітвінцева. Юрій Миколайович їхав до Житомира без серйозного успіху у тренерському резюме за останні роки. Була певна пауза, після якої Калітвінцев ненадовго затримався в Олімпіку. У запрошенні такого тренера існували певні ризики. Але вони себе виправдали.
Можливо, перший рік Юрія Миколайовича на посаді наставника "вовків" вийшов не дуже вдалим. Команда застрягла у середині таблиці і дуже важко перемагала. Потім почалася повномасштабна війна, багато чого змінилося. На цьому тлі Полісся доволі легко виграло Першу лігу, а зараз вдало виступає в УПЛ.
У власника є довіра до тренера. Я можу припустити, що між ними не відносини, як працедавця та найманого працівника, а трохи інші. Більш близькі, дружні. Бачення футболу Калітвінцева збігається з ідеалами Буткевича. Тому він готовий чекати, терпіти, допомагати своєму тренеру. Коли минулої весни команда почала трохи пробуксовувати у Першій лізі, то Буткевич залишився вірним своєму тренеру. Новоспеченого спортивного директора Юрія Максимова спочатку відправили у сусідній Звягель, а потім відпустили у Дніпро. Щоб не було тиску на тренера, щоб його не підсиджував ймовірний наступник.
Варто відзначити роботу Калітвінцева. Влітку команда дуже серйозно оновилася. Прийшов новий воротар, майже весь захист, гравці у середину поля, вінгери, форвард. Кожну лінію потрібно було вибудовувати по-новому. По-новому будувати колектив. Від команди Першої ліги мало що залишилося в кадровому та тактичному планах. Вищі можливості гравців дали змогу для нових тренерських ходів.
Полісся зовсім не схоже на команду, яка зібралася тільки влітку. Усе дуже зігране. Оборона та воротар – одні з найкращих за показниками у лізі. Проблем із серединою поля та атакою також немає. Саме за грою житомиряни не поступилися в жодному матчі чемпіонату. Такого не було, щоб хтось по них проїхався котком.
Не менш важливий фактор – вміння Калітвінцева працювати з гравцями. До команди прийшли чимало так званих збитих льотчиків. Це виконавці, які мають ім'я, але їхні найкращі часи вже минули, давно не було прогресу. Денис Бойко – сама надійність у воротах, хоча у Динамо був запасним, останніми сезонами мало грав. Артем Шабанов пів року сидів без футболу через непорозуміння з угорським Фехерваром. Виступи в Угорщині колишній захисник Динамо не може записати собі в актив. Сергій Чоботенко виявився непотрібним Динамо, потім Шахтарю. Був у Маріуполі, Колосі, зараз виглядає у Житомирі чудово. В'ячеслава Танковського змусили пригадати, що його колись розглядали, як потенційну заміну Фреда у Шахтарі. Справжній лідер середини поля. Зараз добре вписався Тейлор, який деякий час перебував без ігрової практики.
Злагоджено працює селекція. Бені Макуана відразу став не тільки одним із лідерів команди, але й зіркою на рівні УПЛ. Африканець має чудові швидкісні якості. Дуже наполегливий в атаці 19-річний бразилець Аріельсон. Хороше враження на фланзі справляє гравець молодіжної збірної України Артем Смоляков. Все це молоді футболісти, яким в районі 20 років, вони можуть прогресувати.
Є ще Олександр Назаренко, Микита Кравченко, Еміль Мустафаєв. Трохи раніше прийшов Борис Крушинський. Кожен із них ще може розвиватися.
А от провальні трансфери у клубі відсутні. Я впевнений, що Поліссю пропонують дуже багато гравців. Але клуб обирає сам, свідомо відмовляючись від деяких іменитих кандидатів, бо вони не підходять тренеру. Я не знаю всієї внутрішньої кухні Полісся. Але, схоже, останнє слово там за тренером. Без схвалення Калітвінцева жоден гравець не переходить у його команду. Особисті якості означають не менше, ніж футбольні.
Юрій Миколайович не боїться різати по-живому. Владислава Вакулу попередили, а коли не подіяло, то просто прибрали. Частина гравців дуже допомогла на рівні Першої ліги, але з ними попрощалися попри їхні заслуги. Добре, що є близький до клубу Звягель. Є зрозумілі поняття конкуренції та вимог. Якщо ти не відповідаєш певному рівню чи вимогам, на твоє місце приходить інший гравець.
Я не бачу у грі Полісся нічого особливого. У тактичному плані команда не дивує. Головна її риса – самовіддача, мотивація. Вони борються за кожен м'яч, за кожен момент. Вольові якості – на найвищому рівні. Яскравий приклад – перемога над Динамо, коли забили два голи, маючи на одного гравця менше. Коли команда виграла Першу лігу, ЗМІ писали про преміальні у кілька зарплат. Думаю, що за кожну перемогу в УПЛ теж є преміальні. Гравці б'ються за свій заробіток.
Вагома ложка дьогтю в цій ідилії – суддівство. Не так давно був скандал у матчі проти Металіста 1925, коли на користь Полісся дали пенальті у суперечливій ситуації. На жаль, це непоодинокий випадок для "вовків". Даріо Срна також висловлював невдоволення. Перед цим була реакція керівників Оболоні. Такі моменти не привертають до клубу нових уболівальників.
Нагору простіше вилізти, ніж там утриматись. Ставлення до Полісся серйозно змінилося. Всі будуть налаштовуватися на гру проти житомирян. Команді потрібно ставати кращою, щоб утримувати свої позиції у другому колі. Не думаю, що варто чекати масового підсилення, але нові гравці потрібні точково. Ще один центральний захисник не завадить. Можливо, хтось у середину поля (недарма є розмови про Піхальонка) та на позицію вінгера.
Також варто чекати прощання із групою гравців, які виступали на рівні Першої ліги – Денис Янаков, Артем Поспєлов, Андрій Гітченко. Треба посилювати конкуренцію, якщо команда хоче боротися за єврокубки вже цього сезону.
Шахтар має підсилення для... Динамо, або Чому вчорашнім ворогам варто закопати "сокиру війни"