Салах і Маліновський будують нову еру Трабзонспора, але до чого тут шахи?

"Футбол 24" розповідає про знаний турецький клуб, який вирішив замахнутися на більше.

СПЕЦПРОЕКТ
Мохамед Салах / Getty Images

Мохамед Салах / Getty Images

Анастасія Прокопчук
Анастасія Прокопчук Журналістка

Дізнавайся про перемоги першим.

Підписатися в Google

Трабзонспор давно не був таким помітним. Ще кілька років тому про турецький клуб говорили переважно в контексті боротьби за верхівку Суперліги, шалених домашніх трибун і принципового протистояння зі столичними грандами. Тепер до цього списку додалося ім'я, яке знають далеко за межами Туреччини. Мохамед Салах.

до речі
реклама

Єгиптянин після дев'яти років у Ліверпулі перебрався до Трабзона і підписав із клубом контракт на два сезони. Разом із ним у команду прийшов Фабіньйо. У складі вже були Руслан Маліновський та Арсеній Батагов, який тоді відновлювався після травми, але минулого сезону встиг стати одним із найпомітніших українців у Туреччині.

З боку може здатися, що Трабзонспор просто вирішив зібрати кілька гучних імен. Насправді ж за цим стоїть значно більша історія. Клуб намагається перебудуватися, підняти планку власних амбіцій і знову стати командою, про яку говоритимуть далеко за межами Трабзона. А ми розберемося, що стоїть за новим проєктом, хто його будує, чого хоче президент, навіщо Трабзонспору Салах і яке місце в цій історії посідають українці.

Отож, за цим новим Трабзонспором стоїть Ертугрул Доган. Президент клубу, який очолює його із 2023 року і поступово намагається змінити масштаб команди.

Ертугрул Доган / Фото ФК Трабзонспор

До Трабзонспора Доган прийшов у 2018 році – спочатку як член ради директорів, а згодом став віце-президентом. У березні 2023-го він уперше очолив "бордово-блакитних", а в грудні 2024-го його переобрали президентом.

Доган добре знає Трабзон не лише як футбольне місто. Він багато років працював у місцевому бізнес-середовищі, а згодом поступово перейшов у клубне управління. Тепер одне з його головних завдань – зробити так, щоб Трабзонспор міг сам себе утримувати та при цьому залишався конкурентним на футбольному полі.

рекламна інформація
YouTube video thumbnail for video ID: 8JK-ug0_Dos

Команда поки посідає лише сьоме місце в таблиці Суперліги, але Доган не приховує амбітних цілей. Трабзонспор хоче регулярно боротися за найвищі місця в Туреччині, грати в Лізі чемпіонів і водночас зберігати фінансову стабільність.

"Я завжди казав: щойно Трабзонспор покращить своє економічне становище, він зможе боротися за перемогу в усіх турнірах. Тепер ми навели лад у своїх справах, і, дасть Бог, надалі укладатимемо подібні угоди", – заявляв президент.

Саме тому трансфер Салаха варто розглядати не як окрему гучну покупку, а як частину ширшої стратегії. Доган хоче, щоб Трабзонспор сприймали як клуб, здатний підписувати футболістів світового рівня і ставити перед собою найвищі завдання.

до речі

Після підписання єгиптянина бос фактично пояснював його перехід не лише грошима. За словами Догана, Салах мав пропозицію приблизно в чотири рази більшу за фінансовими умовами, але все одно обрав Трабзонспор. Президент пов'язав це з бажанням футболіста відчути атмосферу клубу та міста.

Мохамед Салах / Getty Images

Поява Салаха змінила навколо Трабзонспора й інформаційне поле. Ще до першого матчу єгиптянина клуб став обговорюваним у світових медіа. Для турецького футболу це теж серйозна подія: у чемпіонат прийшла суперзірка, яка роками була одним із головних облич англійської Прем'єр-ліги. У Ліверпулі Салах провів дев'ять сезонів, забив 257 голів, вигравав АПЛ і Лігу чемпіонів. Тепер перед ним зовсім інша сцена. Трабзон, стадіон Шенол Гюнеш, божевільні домашні трибуни і команда, яка хоче більшого.

Для самого Трабзонспора це також перевірка. Салах може додати якості на полі, але разом із ним приходять величезні очікування. Відтепер кожен його матч буде окремою історією, а кожна невдала гра команди неминуче розглядатиметься крізь призму того, навіщо клубу взагалі знадобився футболіст такого масштабу.

Цікаво й те, що поруч із Салахом опинився Руслан Маліновський. Українець має те, чого особливо потребує така команда, – удар, пас і вміння знаходити простір між лініями. Якщо тренер зможе правильно використати їхні сильні сторони, ця парочка стане однією з найцікавіших у Трабзонспорі.

Маліновський та Салах / Getty Images

Щоправда, побачимо їх разом нескоро. Після матчу з Ференцварошем, де Маліновський отримав червону картку, він заодно ще й зазнав пошкодження. Українцю зробили операцію, а його відновлення, за попередніми прогнозами, може зайняти від шести до восьми тижнів. Залишається сподіватися, що після повернення Руслан зможе повною мірою показати себе в новій команді.

Але українська присутність у Трабзоні на цьому не закінчується. У складі Трабзонспора, як відомо, є ще один українець – Арсеній Батагов. Захисник отримав травму коліна ще у березні. У травні йому зробили операцію, після чого він тривалий час проходив відновлення та реабілітацію. Центральний захисник перед пошкодженням викликався до збірної України та був капітаном молодіжної команди. Саме через травму він не зміг приїхати на дебютний збір до табору націоналки.

Коли саме Батагов повернеться на поле, поки точно не відомо. Водночас є сподівання, що вже найближчим часом він зможе відновитися та знову стати важливою частиною Трабзонспора.

до речі

Окрема історія "бордово-блакитних" – зміна тренера. Новий сезон команда починала з Фатіхом Текке. Для клубу це особлива людина – колишній нападник, легенда команди, людина, яка добре знала, що означає грати перед цими трибунами. Минулого сезону Текке повернув Трабзонспор у боротьбу за верхню частину таблиці та привів до фіналу Кубка Туреччини. Здавалося, саме він буде тренером великого проєкту із Салахом.

Томас Райс / Pro Shots

Але футбол рідко залишає багато часу на спокій. Текке пішов, а команду очолив Томас Райс. Німець уже має досвід роботи в Туреччині – раніше він тренував Самсунспор. Тепер перед ним значно складніше завдання: прийняти команду, яка вже встигла створити навколо себе величезні очікування.

Райс отримав у розпорядження Салаха, Фабіньйо, Маліновського та інших новачків. Водночас йому потрібно зрозуміти, яким має бути цей Трабзонспор. Команда ще формується, але часу на довгу перебудову ніхто не дасть, особливо з огляду на не надто переконливий старт сезону.

У цієї історії є ще один, зовсім несподіваний український сюжет. Василь Іванчук. Він не грає за Трабзонспор. Він не працює у клубі й не має до нього жодного стосунку. Принаймні футбольного. Але український шахіст з'являвся на турнірах у футболці саме цього колективу.

Василь Іванчук у футболці Трабзонспора / Rafal Oleksiewicz/FIDE

Іванчук давно має власні футбольні симпатії. В Україні він уболіває за Шахтар, в Англії йому подобається Манчестер Юнайтед, в Іспанії – Бетіс. А в Туреччині вибір генія припав на Трабзонспор. Причина доволі проста – Іванчуку подобається клуб і його атмосфера. Футболка Трабзонспора на шаховій Олімпіаді стала ще одним маленьким доказом того, наскільки далеко за межами міста може поширюватися любов до цієї команди.

Поки Салах намагається підкорити Трабзон, Іванчук фактично робить зворотне – переносить Трабзон у світ шахів. Ось такий вам фан-факт серед усієї цієї купи тексту.

Отже, Трабзонспор починає новий сезон із командою, яка сильно відрізняється від тієї, що була ще рік тому. Салах і Фабіньйо додають досвіду та статусу. Маліновський мав би стати одним із ключових футболістів у середині поля, але поки відновлюється, як і Батагов. Райс отримав нову команду і має досить швидко визначити її обличчя. А над усім цим стоїть президент, який говорить про великі цілі та вкладає гроші в те, щоб Трабзонспор став одним із головних клубів Туреччини.

Тепер їм потрібно зробити найскладніше – перетворити окремі гучні історії на одну футбольну главу. Салах має забивати, Маліновський – створювати, Фабіньйо – тримати баланс, Райс – усе це поєднати, а Батагов після повернення спробує стати ще однією важливою частиною проєкту.

А десь далеко від Трабзона Василь Іванчук просто вдягне футболку клубу й сяде за шахівницю. Мабуть, для Трабзонспора це теж непоганий знак, адже про нього тепер говорять навіть там, де замість футбольного поля стоїть шахова дошка.

до речі