Штурм початку 2000-х з етнічним українцем шокував Луческу і всю ЛЧ – гордість Термінатора, дух австрійського художника
"Футбол 24" пригадує одну з головних сенсацій старої доброї Ліги чемпіонів, коли турнір складався одразу з двох групових етапів.

Шварц може ними пишатися / Instagram
Грац – столиця Штирії, вона лежить біля підніжжя Альп і ще довго асоціюватиметься із Термінатором. Саме тут у бідні повоєнні роки народився Арнольд Шварценеггер, який прославив свою малу батьківщину на увесь світ. Мешканці Граца дбайливо бережуть будь-які згадки про актора-культуриста. На березі озера Таль досі стоїть турнік, на якому підтягувався юний Шварц. А ось – галявина, де він зробив пропозицію руки та серця своїй майбутній дружині.

Футбольний Штурм із Граца ніколи не претендував на всесвітню впізнаваність. Але був в історії цього понад сторічного клубу такий період, коли він давав джазу в Лізі чемпіонів, привернувши увагу старенької Європи.
HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!

Отож, далекого 1994-го команду очолив ще молодий, 53-річний, але вже легендарний боснійський форвард та тренер Івіца Осім. У Грац він приїхав із Греції, де нетривалий час працював із Панатінаїкосом. Раніше був Партизан і шість років зі збірною Югославії, яку довелося покинути перед принизливою дискваліфікацією з Євро-1992. А починав Осім-тренер у рідному Железнічарі. Словом, встиг пройти Крим і Рим.
Штурм на той момент не мав у власній скарбниці жодного трофею за всю історію. Хоча й залітав кілька разів у євротурніри другорядного значення, зробивши одну гарну справу – вибив московський ЦСКА із Кубка УЄФА 1981/82. Але ось з’явилися чималі амбіції, бо клуб під своє крило взяв багатий спонсор – компанія Штабіль Фенстер.
З новим тренером штирійці помпезно відсвяткували здобуття двох Кубків Австрії поспіль, а у сезоні 1997/98 красиво прийшли до фінішу австрійської Бундесліги першими. Головного конкурента – віденський Рапід – Штурм випередив на 19 очок. Далі – історичний дебют в ЛЧ і прохід у груповий етап з першої ж спроби. Восени 98-го невідомих вискочок швидко поставили на місце Реал та Інтер. Ще однієї поразки у групі Штурм зазнав від московського Спартака. Та все ж зумів зробити чергову гарну справу – відібрав очки у "м’яса" на Лужніках, підрізавши під корінь вологі мрії росіян про плей-офф.

Наступного року Штурм захистив чемпіонський титул і знову пробився в груповий етап ЛЧ. Відбувся очевидний прогрес, адже команда Осіма набрала цілих шість очок у групі з МЮ, Марселем і Динамо Загреб – почесна третя сходинка. Зрештою, ми підібралися до головної теми матеріалу. Бо третій поспіль захід штирійців у чемпіонську лігу досі залишається найкращим їхнім спогадом про цей турнір.
Влітку 2000-го клубу довелося долати вже не один, а два кваліфікаційні раунди. Без проблем – Маккабі Тель-Авів і Фейєнорд опинилися за бортом. Групу жереб підібрав доволі рівну: чинний володар Кубка УЄФА – Галатасарай, чемпіон Шотландії – Рейнджерс і чемпіон Франції – Монако. Навіть у цій компанії, вже без монструозних Реала чи МЮ, Штурм виглядав найслабшою ланкою. І перший тур це підтвердив – 0:5 на монументальному Айброкс.
Йозеф Шікльгрубер почав пропускати від Рональда де Бура, ван Бронкхорста і компанії з перших хвилин. Голкіпер зі знаковим прізвищем горезвісного австрійського художника був, насправді, хорошим хлопцем. До Граца він переїхав у 1999-му, віддавши майже 10 років клубу ЛАСК із Лінца. Та Ліга чемпіонів – найяскравіший спогад його нетривалого періоду у Штурмі. Вже 2001-го Шікльгрубер продовжив одіссею іншими австрійськими командами. Останні п’ять років Йозеф заклопотаний передачею свого багатющого досвіду – тренує голкіперів збірної Австрії U-17.

Йозеф Шікльгрубер
У другому турі Штурм приймав Галатасарай і сенсаційно розтрощив суперника – 3:0. Рахунок відкрив Сергій Юран, зреагувавши на відскок м’яча від поперечки воріт, які захищав чемпіон світу Клаудіо Таффарел. Юран – уродженець Луганська, етнічний українець, форвард київського Динамо на межі 80-90-х – проводив свій останній сезон у кар’єрі гравця. Тоді він ще, попри зміну паспорта на російський, вважався у нас багатьма вболівальниками "нормальним". Після 2014 року будь-які рештки нейтрального ставлення до нього стерлися.
Добив турків дублем Маркус Шопп – аж Мірча Луческу, тодішній наставник "левів", розгублено застиг. Високий хавбек Штурма двічі зіграв як штатний форвард навіть не штрафного, а воротарського майданчика. Менше ніж через рік Шопп опинився у Серії А, де встиг пограти із видатним Роберто Баджо за Брешіа. Після закінчення кар’єри став тренером. Зараз очолив ЛАСК, тож Максим Таловєров зможе розповісти про нього більше.

При третьому голі Шоппу красиво асистував Раміз Мамедов. Азербайджано-російський лівий фулбек приїхав у Грац із Києва, де провів два попередні сезони, але не зумів переконати Лобановського. Уболівальники Динамо можуть пригадати його хіба що за фатальним автоголом на користь Лаціо. У Штурмі він також затримався ненадовго, але парочку пристойних поєдинків усе ж зіграв.
У третьому турі австрійська сенсація прибула до Монако – і знову 0:5. Того вечора команду Івіци Осіма розривав блискучий форвард французів Марко Сімоне, який оформив хет-трик. По голу додали менш відомі швед Понтус Фарнеруд і конголезець (демократичний) Шабані Нонда. Проте через три тижні Штурм взяв у монегасків домашній реванш – 2:0. Знову дубль в активі Маркуса Шоппа.

Ба більше, в наступному поєдинку Штурм поквитався і з Рейнджерс – 2:0. Рахунок відкрив Юран, а під завісу закріпив перемогу оборонець Гілберт Пріласніг. Тож перед фінальним, шостим туром у турнірній таблиці склалася заплутана ситуація. Штурм несподівано посідав першу сходинку із дев’ятьма очками і вирушав у Стамбул до Галатасарая, який ішов другим, маючи сім балів. Стільки ж очок набрав і Рейнджерс – шотландці приймали Монако (6 пунктів). Кожна з команд при певних варіантах могла вийти з групи.

У ворота Штурма повернувся основний голкіпер – поляк Казімеж Сідорчук. Він, на відміну від Шікльгрубера, мав більше досвіду, а у 90-х навіть зіграв півтора десятка поєдинків за збірну Польщі. Однак нерви Сідорчука не витримали стамбульського пекла і він привіз у свої ворота пенальті – 0:1. Свято екзальтованої публіки тривало до 64 хвилини, коли невисокий Юран ударом головою зрівняв рахунок. А на ще один гол господарів зусиллями грізного Жардела австрійці відповіли, коли залишилися в більшості – 2:2. На диво, обидва суперники пройшли в наступний раунд, адже в паралельному матчі Рейнджерс та Монако зіграли з рахунком… 2:2.
Підсумкова таблиця – унікальна. Перше місце посіла команда з найгіршою атакою і негативною різницею забитих-пропущених. Більше того – на другій сходинці розташувалася команда з таким же мінусом! Натомість клуби з позитивним співвідношенням м’ячів опинилися за бортом. Найкраща атака (понад 2 м’ячі за гру) не врятувала Монако від останнього місця.

У другому груповому раунді (був на початку 2000-х такий насичений формат) Штурм отримав значно складніших суперників – МЮ, Валенсія, Панатінаїкос. Розпочали вже звично, поступившись іспанцям та англійцям з однаковим рахунком 0:2. А у третьому турі прибили на своєму полі еллінів – 2:0. Голи в активі Маріо Хааса та Томіци Коціана. Перший – легенда Граца, народився у цьому місті. Практично всю кар’єру – з 1992-го по 2012-й – форвард Хаас провів за Штурм. Лише на короткий період відлучався у Страсбур і японську Ітіхару. Щодо Коціана, то він – етнічний хорват з австрійським паспортом. Бігав на вістрі атак багатьох місцевих клубів, окрім Штурма, і навіть зіграв чотири матчі за національну збірну Остеррайху. У Граці Томіца не нудьгував, адже поруч завжди був такий же натуралізований хорватський австрієць Івіца Вастіч, який досягнув значно більшого (50 поєдинків за збірну, понад 100 голів за Штурм).

Івіца Вастіч
Коли ж 20 лютого 2001-го австрійці прибули в Афіни і перемогли вдруге (2:1, забивали Шопп та Хаас), то впритул наблизилися до ще одного турнірного подвигу. Але казка закінчувалася. Поразки від Валенсії і МЮ стали дуже жорстоким ударом – 0:5 та 0:3 відповідно. Штурм вдовольнився почесним третім місцем у групі, де не мав ані найменшого шансу стрибнути вище голови. Юнайтед того сезону дійшли до 1/4, а Валенсія пробилася у фінал, де драматично поступилася Баварії.

Після закінчення історичної кампанії Івіца Осім пішов із посади головного тренера. Згодом він ще попрацював кілька років у далекій Японії і встиг насолодитися заслуженою пенсією. Помер першого травня 2022-го у віці 80 років. Штурм на багато років здав високі позиції, нагадавши про себе хіба що влітку 2009-го, коли сенсаційно вибив Металіст Мирона Маркевича із Ліги Європи. До Харкова штирійців привозив тренер Франко Фода – ще один гравець тієї незабутньої команди початку "нульових".


