"Можете кулаками махати, битися – це вже таке, рахунок на табло": Кополовець про збірну Мальдери і гнилуватих суперників
"Футбол 24" обговорив матч 1-го туру Ліги націй Угорщина – Україна (0:1) з легендарним гравцем Карпат Михайлом Кополовцем.
Михайло Кополовець / Скрін
Хочеш бачити наші футбольні новини частіше?
– Михайле, перемога є, але якщо відкинути результат – що вам найбільше сподобалося і що залишило питання після першого офіційного матчу Мальдери?
– Дуже важко оцінювати першу гру в плані якихось ігрових моментів, тому що, чесно кажучи, у тренера не було дуже багато часу. Це перша офіційна гра. Мені сподобалась атмосфера, сподобалось те, що, я так розумію, у команді непоганий мікроклімат. І те, що футболісти говорять...
От я дивився, що Забарний казав: для них це, як він висловився, ковток свіжого повітря. А в ігрових моментах важко щось оцінювати після першої гри. Треба дивитися далі. Але загалом враження від команди в мене непогане.
– Як вам рішення тренера зіграти у два форварди? Чи може така модель стати основною для збірної?
– Я думаю, що він дивиться не тільки на нашу команду, а й на суперника – що їх можна пресингувати, можна більше атакувати. Тому, звичайно, хотілося б, щоб ми грали більш атакувально, щоб був нападник. Я сумніваюся, що він буде грати так у всіх матчах. Він теж дивиться на суперника, у цьому випадку – на Угорщину.
Я не вважаю, що мадяри – це якась надприродна команда, проти якої треба закриватися, грати там навіть у середньому блоці. Бо, якщо подивитися на наші країни, це мізерна країна, а наша – велика. Тож, звичайно, сто відсотків треба максимально атакувати. Думаю, у цій грі то був правильний вибір.
– Сікан повернувся після тривалої паузи й забив переможний м’яч. Чи здивував вас його вихід у старті та наскільки важливим може бути цей гол для самого форварда?
– Данило непогано грає за свою команду. Він довів і показав усім, що має право грати за збірну, а його виступи за клуб, думаю, і підштовхнули тренера до запрошення. Він зараз перебуває в хорошій формі й непогано грає. Тому, звичайно, його поява і гол мене, в принципі, сильно не здивували. Сікан на хорошому ходу.
– Мабуть, один із найцікавіших моментів матчу – це масова сутичка. Чи бачили ви повне відео цього епізоду?
– Я не бачив повного відео. Але, знову ж таки, розумієте, після гри таке може бути, тому що угорці, знаєте... Я живу в Ужгороді, і в них досить темпераментні люди. Досить такі, що десь інколи можуть бути трошки гнилуваті в плані провокацій. Зрозуміло, команда програла, тому вони можуть собі дозволяти якісь такі моменти. Але це футбол, це емоції, тому може бути всяке.
Я не бачив самого моменту, але, як кажуть, після бою вже можете кулаками махати, битися – це вже таке. Рахунок на табло.
– П'ятого жовтня Україна знову зіграє з Угорщиною, вже номінально вдома. Після того, що сталося вчора, наскільки гарячою може бути ця зустріч?
– Ну, знову ж таки, напевно, буде боротьба, будуть емоції. Угорці передивляться якісь свої моменти. Але я вважаю, що наша команда сильніша, і тренер проаналізує, як краще зіграти. Тому переконаний, що в нас проблем не виникне в цьому матчі. Звичайно, буде важка гра, однозначно. Але я вважаю, що наша команда сильніша, глобально сильніша. Якщо вони будуть грати так, як вчора, думаю, проблем не буде.
– У понеділок – Грузія, яка стартувала з поразки від Північної Ірландії. Чого очікуєте від цього матчу?
– Грузія – хороша, класна, технічна команда. Грузії, мені здається, більше треба, тому що там класні виконавці. Цю гру буде цікавіше дивитися. Грузія – більш грізний суперник.
– На відновлення фактично два дні і ще плюс переїзд. Наскільки це може позначитися на команді?
– Переїзди завжди позначаються на команді. Сто відсотків, що це впливатиме на колектив, однозначно. Коли ми граємо в якихось єврокубках, то всі наші тренери скаржаться на переїзди, бо не вдається повністю відновити команду. Цей день у дорозі, звичайно, був би дуже важливим для відновлення, а не для того, щоб проводити його в автобусах і літаках.
– Який найголовніший висновок ви зробили, дивлячись на матч у Будапешті?
– Я побачив, що у футболістів є хороший мікроклімат. Мені здається, вони добре прийняли Мальдеру, довіряють йому. Тому що бувають різні моменти: приходить тренер, щось розповідає там футболістам… А тут я побачив, що футболісти дійсно йому довіряють і хочуть щось змінити.
Вони розуміють, що збірна може набагато більше, ніж вона показувала за Реброва, принаймні те, що я побачив. Зараз для них, як я вже говорив, за словами Забарного, це ковток свіжого повітря.
