Феномен ЛНЗ, криза Динамо та невизначеність Шахтаря – хто підкорить вершину УПЛ
Угорі турнірної таблиці кожна помилка може коштувати чемпіонських амбіцій, а боротьба за єврокубки обіцяє ще більше інтриги. Продовжуємо підбивати підсумки першого кола УПЛ – на "Футбол 24".
ЛНЗ зумів здивувати / фото: ФК ЛНЗ
Перша частина УПЛ позаду, і ми вже розібрали тих, кому нині найважче – команди внизу таблиці, де кожен тур перетворюється на боротьбу за виживання. Але на іншому кінці чемпіонату все не менш гаряче. Там, угорі, теж немає спокою: кожен втрачений бал може перекроїти розподіл сил, а тиск очікувань тільки зростає.
до речі
У цьому випуску підсумків переходимо до клубів, які ведуть боротьбу за Європу та намагаються утриматися у перегонах за титул. Подивимося, хто підтвердив статус фаворита, хто пробивається на вершину завдяки характеру, а кому ще далеко до ідеалу попри гучні амбіції. Буде цікаво – let's go!
Перед тим, як розпочати, хотіла б зазначити, що на вершині усе неймовірно щільно: команди з восьмого по четверте місце розділяють всього кілька кроків, і один-два тури можуть перевернути таблицю з ніг на голову. Різниця у лічені очки (23-26) тримає всіх у постійній напрузі, тоді як третя позиція з доволі впевненими 30 балами поки виглядає стабільніше. А от дует лідерів, що мають по 35 очок, живе у своїй окремій гонитві за титул. Хто де опинився і чому так сталося – розберімо просто зараз.
8 місце – Зоря
Починаємо наш сьогоднішній хіт-парад із луганської Зорі. Команда багато років залишається серед лідерів чемпіонату та бореться за єврокубки. Тож не дивно, що луганці й цього сезону тримаються у топ-8 і намагаються не відставати від конкурентів. Результати, щоправда, у них строкаті – про це красномовно говорить навіть різниця м’ячів 19:18. Влітку клуб змінив тренера: після відходу Младена Бартуловіча до Металіста 1925 команду прийняв добре знайомий Віктор Скрипник, який у 2019-2022 роках двічі приводив Зорю до бронзи УПЛ. Очікування в керівництва були відповідні.
Сезон луганці почали нульовою нічиєю з ЛНЗ, після чого результати пішли хвилями: перемога, поразка, знову перемога і знову осічка. Втім, сенсаційних фіаско Зоря не допускала – програвала лише грандам і прямим претендентам на єврокубки. Хіба що удар від тоді ще підйомного Колоса виглядала контрастно, але на той момент ковалівці справді перебували у процесі злету й трималися в топ-3.
Не обійшлося й без нічиїх, які могли бути перемогами: 0:0 із Вересом, який пів матчу грав у меншості, 2:2 з Олександрією та ще одна нульова нічия з Оболонню – здебільшого луганці мали моменти й шанси робити результат. Якби бодай у половині таких матчів Зоря дотиснула суперника, зараз була б значно вище. Окремо вирізняється нічия з Динамо, але про тодішню кризу киян ми вже говорили не раз.
У підсумку команда Скрипника замикає топ-8, маючи 23 очки й непогані перспективи зростання, адже відставання від сусідів мінімальне. Але варто чесно визнати: повторення бронзових сезонів Скрипника цього року виглядає малоймовірним – конкуренція у верхній частині УПЛ надто щільна, і боротьба за високі місця, схоже, триватиме між нинішніми лідерами. Гадаю, що Зоря може претендувати щонайменше на торішній показник – сьоме місце, або ж покращити його й піднятися на шосту сходинку.
7 місце – Металіст 1925
Далі у нас – новачок сезону, але точно не новачок у футбольних амбіціях. Металіст 1925 повернувся до УПЛ після року у Першій лізі, де команда Патріка ван Леувена не виконала завдання та фінішувала третьою. Тренера після цього звільнили, і вже без постійного наставника харків’яни змогли двічі мінімально здолати Лівий Берег у плей-офф.
Наприкінці червня клуб офіційно представив нового тренера – Младена Бартуловіча, і вже в міжсезоння стало зрозуміло, що Металіст 1925 повертається точно не як хлопчик для биття. Дороговартісні трансфери, підписання лідерів інших команд, суттєве оновлення складу – все це ясно натякало: боротьби за виживання харків’яни не планують.
до речі
Старт, щоправда, вийшов стриманим: нульова нічия з Оболонню та поразка від Кривбаса. Але далі команда додала обертів – перемоги над аутсайдерами, бойова нічия із Шахтарем, ще одна звитяга над новачком та важлива перемога над тоді потужним Колосом, яка обірвала 6-матчеву серію ковалівців без поразок. Потім настав відрізок нічиїх – зокрема з Динамо та менш приємна з Кудрівкою. Надалі результати знову "пружинили" – поразки змінювалися перемогами й нічиями, проте завершили харків’яни коло впевнено – 3:1 проти Оболоні.
У підсумку Металіст 1925 зимує на сьомому місці – і це справді хороший результат, зважаючи на статус новачка, масштаб перебудови та амбіції, з якими клуб зайшов у сезон. На полі харків’яни виглядають доволі грізно й подекуди навіть нагадують претендента на топ-4, але, як на мене, для першого року після повернення це було б занадто гучним стрибком. Водночас недооцінювати команду Бартуловіча точно не варто: попереду ще пів сезону, а в УПЛ вистачає прикладів, коли команди видавали гучні фінішні ривки. Якщо Металіст 1925 збереже темп і стабільність, він може довести, що вже зараз готовий претендувати на значно більше, ніж просто впевнене повернення.
6 місце – Колос
Багато ми вже згадували про цю команду, але тепер час перейти до повноцінного розбору. Феноменальний, як я раніше його назвала, Колос підійшов до зимової паузи на шостому місці – і, відверто кажучи, це не зовсім той результат, який очікувався після настільки впевненого старту. Попри це, з огляду на торішній спад і майже фатальне наближення до Першої ліги, нинішній показник виглядає більш ніж гідно.
Прихід нового-старого тренера Руслана Костишина буквально вдихнув у команду свіже повітря. Колос шокував увесь український футбол, розпочавши сезон сенсаційною шестиматчевою безпрограшною серією, яку зупинив Металіст 1925. Дві нічиї та чотири перемоги з льоту вкинули ковалівців на пік таблички, де вони часом навіть лідирували.
до речі
Втім, поразка від харків’ян стала початком менш приємного відрізка – Колос не міг перемогти майже стільки ж матчів, скільки виграв на старті (а точніше – 5). Лише звитяга над Кудрівкою повернула команду до життя. І попри американські гірки в результатах, ковалівці мають чим пишатися: перемога над Динамо – хай і кризовим, але все ж велетнем нашого футболу – виглядала справжньою візитівкою характеру. А нульова нічия з Шахтарем, де команда не дозволила засмутити себе швидкісним бразильцям, лише підкреслила організованість і дисципліну підопічних Костишина.
З усього сказаного напрошується доволі сміливий, але чесний висновок: списувати Колос точно не варто. Так, команда часом застрягає у власних проблемах, але водночас регулярно доводить, що здатна здивувати будь-кого. Костишин знає цей клуб із часів аматорського футболу, тому чудово розуміє психологію гравців і може витиснути з них максимум. До четвертого місця наразі ковалівцям бракує всього одного очка – тож якщо команда збереже характер і стабільність, вона цілком реально може втрутитися в боротьбу за єврокубки щонайменше епізодично.
5 місце – Кривбас
Все плавніше наближаємось до групи лідерів. Кривбас із моменту повернення в УПЛ стабільно фінішує у верхній частині таблиці та бореться як не за чемпіонство, то за єврокубки точно. Влітку команду покинув уже майже рідний Юрій Вернидуб, і після призначення Патріка ван Леувена прогнози були неоднозначними – з огляду на його невдалий період у Металісті 1925. Нідерландець взагалі – тренер контрастів: то бронза із Зорею, то провал у Шахтарі. Виходячи з цієї хронології, після невдачі мав би настати успіх – і він справді прийшов, але поки лише частково.
Криворіжці провели перше коло доволі стабільно, поступаючись лише лідерам чемпіонату (якщо не брати до уваги матч із Карпатами, де залишились у меншості вже на 16-й хвилині). Значно менш оптимістично виглядала кінцівка: із семи матчів Кривбас виграв лише один, а весь цей відрізок рятує хіба що нічия з Шахтарем.
до речі
Вважаю, що після торішньої боротьби за єврокубки Кривбас, попри зміну тренера, точно не планує витрачати час на адаптацію – навпаки, команда хоче перевершити минулорічний результат. Криворіжці навіть епізодично з’являлися на вершині УПЛ, але фініш першого кола оголив проблеми, які мають стати сигналом і матеріалом для роботи, аби не повторювати помилок навесні.
Якщо клуб якісно проведе зимову паузу – як у плані підготовки, так і підсилення складу (зважаючи на нещодавній продаж лідерів) – то цілком здатен перетворитися на одну з найнебезпечніших сил у боротьбі за єврокубки. І вже точно не залишить українського глядача без інтриги в цих перегонах.
4 місце – Динамо
На четвертому місці у нас зовсім неочікувана, але всіма улюблена і цікава команда – київське Динамо. Минулого сезону кияни виграли чемпіонство УПЛ, не зазнавши жодної поразки в кампанії, і на старті нинішнього сезону їм також вдалося перенести цей переможний настрій. Але потім...
Сезон Динамо розпочало дещо важкою перемогою над Вересом (1:0), а далі тримало переможну ходу в перших чотирьох турах. Проте згодом настала серія неприємних результатів: безкінечні нічиї з середняками та навіть аутсайдерами, яку перервав лише приємний спалах – перемога над Кривбасом. Далі взагалі чорний період із поразкою від Шахтаря, який став початком історичної серії невдач: чотири фіаско поспіль в УПЛ – від Шахтаря, ЛНЗ, Колоса та Полтави.
Під керівництвом Шовковського Динамо зазнало трьох із цих невдач, а вже з виконувачем обов’язків головного тренера Ігорем Костюком сталася четверта і найнеочікуваніша – від Полтави. Завершити перше коло киянам вдалося двома перемогами над Кудрівкою та Вересом, але на фоні попередніх невдач ці перемоги виглядають доволі скромно.
до речі
Що ж до підсумків, то перед останнім матчем Динамо в єврокубках проти Ноа Суркіси остаточно призначили Костюка головним тренером. Зважаючи на всі труднощі та завдання, які постали перед наставником, друге коло для киян точно буде непростим. За чемпіонство зараз вже навряд чи боротимуться, але єврокубки точно не відпустять – команда щосили прагнутиме зберегти клас.
Від першого місця киян відділяє 9 балів, тож припустимо, що Динамо може фінішувати принаймні на третьому місці, як і минулого року Шахтар. Але при цьому ні в якому разі не варто применшувати амбіцій ні столичного клубу, ні команд, про які говоритимемо далі.
3 місце – Полісся
Нарешті переходимо до топ-3. Полісся наразі перебуває у верхній частині турнірної таблиці як певний окремий елемент, адже за один тур їхня позиція не зміниться ані вгору, ані вниз, тоді як інші команди можуть кардинально зрушити ситуацію. "Вовки" мають 30 балів і від другого та першого місць їх відділяє 5, а від четвертого – 4 очки.
Якщо ж говорити про команду загалом, то минулого сезону Полісся боролося за єврокубки до останнього туру – і таки здобуло почесне право. Влітку клуб провів масштабні зміни, а на пост головного тренера прийшов один із символів минулої кампанії – Руслан Ротань. Команда підписала основного бомбардира Вереса Гайдучика та здійснила низку інших вдалих трансферів. Також Ротань забрав до себе кількох виконавців із Олександрії.
Старт сезону видався мажорним завдяки перемозі над торішнім конкурентом за єврокубки – Карпатами (2:0). Далі ж настала смуга поразок – від Колоса, ЛНЗ та Динамо. Але темрява завжди змінюється світлом, тож результати Полісся рушили вгору – команда здобула чотири перемоги поспіль, які перервала нульова нічия із Шахтарем. Далі ж – як за лінійкою – одна перемога, одна нічия. На тлі позитивів особливо вирізняється скандальна поразка від Руха, де "вовки" залишилися у меншості вже на 11-й хвилині, а потім ще й втратили головного тренера – Руслан Петрович вибухнув емоціями та покинув поле. Завершили коло знову перемогою над Карпатами, яка могла обернутися фатально, однак "вовки" втримали звитягу.
Отже, який підсумок? Вважаю, що Полісся вже впіймало свій ритм і цілком здатне утримати його до кінця сезону. Руслан Петрович довів, що може вести команди до високих результатів, а з огляду на можливості та амбіції Полісся зробити це буде простіше. У цій кампанії "вовки" спроможні поборотися щонайменше за друге місце, або ж і замахнутись на чемпіонство, хоча б епізодично. Але, гадаю, це буде більш реально наступного сезону. Наразі ж "вовки" вже йдуть дуже добре, мають усі шанси зробити цю кампанію історичною та нав’язати боротьбу постійним лідерам УПЛ.
2 місце – Шахтар
Тепер найцікавіше – лідери. Шахтар має стільки ж балів, як і зимовий чемпіон, поступаючись йому лише результатом очної зустрічі. Минулого сезону "гірники" зазнали історичного провалу: уперше за більш ніж за чверть століття вони завершили чемпіонат поза топ-2. Маріно Пушіча після цього звільнили, клуб представив нового фахівця – Арду Турана. Турецький спеціаліст на старті справді шокував Європу виступами в єврокубках, але в УПЛ усе складалося далеко не так гладко.
Сезон почався для Шахтаря непростою перемогою над Епіцентром – забити вдалося лише у другому таймі. Далі була дуже результативна нічия з Карпатами, а потім серія матчів, де перемоги чергувалися з нічиїми, яку перервала катастрофічна поразка від того самого лідера – ЛНЗ. І знову: то невдачі, то нічиї, але з утриманням домінантної кількості звитяг. Завершили коло "гірники" видовищною помстою Епіцентру за перший тур, розгромивши суперника 5:0. Водночас найвагомішим досягненням першої половини сезону можна назвати вольову перемогу над Динамо – особливо після вильоту від киян у Кубку України. Саме Шахтар і розпочав ту саму негативну серію столичного клубу.
Зараз Шахтар виглядає головним претендентом на чемпіонство, і саме на донецьку команду роблять ставку більшість футбольних експертів. До того ж "гірники" вже оформили перше зимове підсилення – забрали в головного конкурента найкращого бомбардира чемпіонату Проспера Оба. Проте ЛНЗ теж зовсім не збирається здаватися – і саме про черкасців зараз поговоримо.
1 місце – ЛНЗ
Отож, сенсаційний зимовий чемпіон УПЛ – ЛНЗ. Підопічні Пономарьова мають стільки ж очок, як і Шахтар, але саме черкасці завдали донецькому клубу єдиної поразки в першому колі чемпіонату. ЛНЗ справді шокував український футбол своїм проривом, адже ще минулого сезону команда не демонструвала подібних амбіцій. Проте прихід Віталія Юрійовича та його точкові підсилення з Руху й деяких інших клубів дали неймовірний результат.
У першому турі черкасці розписали нульову нічию із Зорею. Далі ж підняли планку двома перемогами, але дві поспіль поразки від Вереса та Олександрії оголили вразливі місця команди. Утім, ЛНЗ зробив з цього дуже серйозні висновки і до кінця першого кола "фіолетові" здобули майже всі можливі перемоги, поступившись лише Карпатам та поділивши очки з Кривбасом.
до речі
Комусь може здатися, що клуб передчасно відмовився від чемпіонських амбіцій, продавши головного бомбардира Проспера Оба до Шахтаря. Але ЛНЗ показав зразок раціонального підходу: за отримані кошти вже придбано легіонера та двох лідерів Кривбаса, серед яких і забивний Єгор Твердохліб. Тож навряд чи варто очікувати спаду – команда цілком здатна продовжити нав'язувати конкуренцію і Шахтарю, і Поліссю та, найімовірніше, запише цей сезон у клубну історію якщо й не чемпіонським, то принаймні у барвах холодного срібла або гарячої бронзи.
Зізнайтеся: чимало з вас у душі хочуть вірити, що ЛНЗ продовжить переможний марш і бодай спробує зруйнувати довголітню гегемонію Шахтаря та Динамо.
Битва, що не терпить слабких
Підводячи риску під першим колом, важко не помітити, що цей сезон УПЛ ламає старі шаблони й вибудовує нову карту сил. Те, що ще вчора здавалося застиглою ієрархією, сьогодні перетворилося на середовище, що кипить, де статуси більше не гарантують переваги. Замість звичних перегонів двох гігантів ми отримали арену, де навіть фаворити мусять доводити власну вагу в кожному епізоді, а нові претенденти не бояться говорити голосно й бити точно.
ЛНЗ із його казковим ривком та упевнений марш Полісся зробили боротьбу за титул драмою з декількома сюжетними лініями, у якій хоробрість та майстерне керування командою подекуди цінніші, ніж колекція медалей у музеї. Шахтар у пошуках нової філософії, Динамо, яке терпить непросте перезавантаження – усе це доводить, що український футбол переживає переломний момент.
Разом із тим турнірна таблиця до біса щільна, коли між четвертим і восьмим місцем – один переможний матч, один удар, який ліг саме під стійку. Тож весняна частина чемпіонату обіцяє бути справжнім хаосом у найкращому сенсі – з різкими розворотами, камбеками і сюрпризами.
Попереду – останнє затишшя перед бурею. Уже скоро команди повернуться з новими ідеями, новими обличчями і новою люттю в очах. Коли зійде сніг, у боротьбу ввірветься весна – гаряча, напружена, безжальна. І кожен гол, кожен мікромомент може змінити не лише тур, а й історію всього чемпіонату.
Рух диктує моду Шахтарю, Динамо та всім іншим – фактор Пономарьова і переваги академії
