Чемпіонат світу 2026, на якому вперше в історії гратимуть 48 команд, невпинно наближається. Серед дванадцяти груп квартет D виділяється як символ балансу та непередбачуваності. З його представниками – США, Туреччиною, Австралією та Парагваєм – ми познайомимось ближче.

ЧС-2026: прев'ю групи A – останній танець Очоа і Сона, Шик проти "Бафана Бафана" і 17-річний діамант

Календар матчів

1-й тур

США – Парагвай (13 червня, 04:00)
Австралія – Туреччина (14 червня, 07:00)

2-й тур

США – Австралія (19 червня, 22:00)
Туреччина – Парагвай (20 червня, 06:00)

3-й тур

Туреччина – США (26 червня, 05:00)
Парагвай – Австралія (26 червня, 05:00)

Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри

ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).

США

Місце в рейтингу ФІФА: 16

Головний тренер: Маурісіо Почеттіно

Капітан: Тім Рім (Шарлотт, МЛС)

Лідери команди: Крістіан Пулішіч (Мілан, Серія А) і Фоларін Балогун (Монако, Ліга 1)

Найвище досягнення на ЧС: півфінал (1930 рік)

Статистика на ЧС: 37 матчів, 9 перемог, 8 нічиїх, 20 поразок (забито 40 голів, пропущено 66 м'ячів)

Для збірної США домашній чемпіонат світу стане вже дванадцятим в історії. Найкращого результату американці досягли ще на першому Мундіалі 1930 року, зігравши у півфіналі. У ХХІ столітті "янкі" встигли п'ять разів виступити на світових першостях і чотири рази виходили у плей-офф (найфеєричнішим став ЧС-2002 у Південній Кореї та Японії, де США змогли пробитися до чвертьфіналу, поступившись майбутнім фіналістам – збірній Німеччини).

Експерти і вболівальники покладають великі сподівання на аргентиця Маурісіо Почеттіно – його призначення у 2024 році стало для "зірково-смугастих" сигналом переходу від стадії "вічного потенціалу" до реальних результатів. США вважають фаворитом групи, адже до ЧС-2026 команда, яка сповідує агресивний контрпресинг та вертикальний футбол, підходить чи не з найталановитішим поколінням у своїй історії.

Основу складають легіонери з топ-чемпіонатів Європи (АПЛ, Серія А, Бундесліга), розбавлені вісьмома представниками МЛС. Рівно половина складу (13 осіб) вже відчували смак чемпіонату світу, а інша – абсолютні дебютанти турніру. Однак, головне, що всі футболісти доступні й готуються до Мундіалю без травм.

Головним лідером команди є Крістіан Пулішіч. 27-річна зірка Мілана перебуває в самому соку і саме він визначає ритм атаки. Його гол у ворота Ірану, який вивів команду в плей-офф ЧС-2022 ціною травми, – ідеальна ілюстрація самовідданості. Для Почеттіно Пулішіч – вільний художник. Він може стартувати на фланзі або виконувати роль "десятки", але головне його завдання – створювати хаос в обороні суперника і вирішувати епізоди у вирішальний момент, коли випаде шанс.

Допомагати Пулішічу в атаці буде Фоларін Балогун. Нападник Монако перебуває в розкішній формі – у його доробку 13 голів і 3 асисти в Лізі 1, а також 5 м'ячів у Лізі чемпіонів. Найбільшим викликом для Почеттіно буде не стільки правильна реалізація технічних здібностей Флоріана, а здатність зняти з гравця величезний психологічний тиск від очікувань домашніх уболівальників.

Джокером в атаці для тренера може стати Джованні Рейна. Як і Пулішіч, він розпочинав кар'єру в дортмундській Борусії, але не зміг повторити успіх свого партнера по збірній. Син Клаудіо Рейни, екс-капітана збірної США, після шести сезонів та понад 100 матчів переїхав у Менхенгладбах. У збірній 23-річний хавбек здебільшого виходить на заміну, однак його клас дозволяє зробити різницю одним рухом. Також варто звернути увагу на Тімоті Веа, який має чудову швидкість, та Вестона Маккенні – основного хавбека Ювентуса, а також Рікардо Пепі з ПСВ.

Серед слабких сторін збірної США – відсутність практики в офіційних матчах. Як господар змагань, команда не грала у відборі до ЧС-2026, а нещодавні поразки у товариських зустрічах від Бельгії (2:5) та Португалії (0:2) вказують на серйозні проблеми в обороні. Також насторожує позиція голкіпера – в нинішньому складі "янкі" чи не найслабший підбір воротарів: ветеран Метт Тернер після бельгійського кошмару втратив місце основного, а його тезка Метт Фріз не має достатнього досвіду. У доробку Крістофера Брейді взагалі лише один матч за збірну.

Оптимальний склад: Тернер – Рім, Річардс, Робінсон, Дест – Адамс, Веа, Маккені – Пулішіч, Пепі, Балогун.

Туреччина

Місце в рейтингу ФІФА: 22

Головний тренер: Вінченцо Монтелла

Капітан: Хакан Чалханоглу (Інтер, Серія А)

Лідери команди: Кенан Їлдіз (Ювентус, Серія А) і Арда Гюлер (Реал, Ла Ліга).

Найвище досягнення на ЧС: 3-тє місце (ЧС-2002)

Статистика на ЧС: 10 матчів, 5 перемог, 1 нічия, 4 поразки (забито 20 голів, пропущено 17 м'ячів)

Важко уявити, але для Туреччини, яка у 2002 році здобула бронзові медалі чемпіонату світу, це буде лише третій Мундіаль в її історії. Вперше "місячні зірки" зіграли на світовій першості у 1954-му. А м'яч, забитий Хаканом Шукюром у ворота Південної Кореї, досі залишається найшвидшим голом в історії чемпіонатів світу.

YouTube video thumbnail for video ID: 3DcsndxRhZo

Туреччина завжди мала конкурентоспроможну збірну, але після сенсаційного тріумфу команда 24 роки залишалась поза бортом головного футбольного турніру. На ЧС-2026 також довелося пробиватися з нервами, однак цього разу в плей-офф команда виявилася сильнішою за Румунію та Косово.

Вінченцо Монтелла підібрав збірну Туреччини 2023 року у жалюгідному стані після німця Штефана Кунца і за дуже короткий період перетворив її з попелюшки у чарівну принцесу. "Яничари" під керівництвом екс-тренера Мілана та Севільї вийшли на Євро-2024 і зупинились лише у чвертьфіналі, програвши Нідерландам.

Монтелла позбавив збірну Туреччини традиційного хаосу, перетворивши її на дисципліновану машину, яка більше не розвалюється після першого пропущеного гола. Сильною стороною його команди є технічна перевага та креативність, за які відповідають "золоте покоління" Гюлера та Їлдіза, дириговане досвідченим Чалханоглу. Однак "місячні зірки" можуть зіткнутись з серйозними труднощами проти суперників з ешелонованою обороною (зокрема, в іграх проти Австралії та Парагваю). Серйозним дзвіночком став розгром від Іспанії (0:6), коли "Фурія Роха" показала, як атакувальний футбол Монтелли легко розкривається швидкими контратаками.

Найперспективнішим гравцем збірної Туреччини є Кенан Їлдіз. У свій 21 рік цей вінгер швидко прогресує в Ювентусі (11 голів і 10 асистів у 47 матчах) – ЧС-2026 може стати для нього майданчиком для зародження нової суперзірки. Лідером же команди залишається неповторний Хакан Чалханоглу, який у свої 32 роки переживає другу молодість. Поки молодь на шалених швидкостях біжить в атаку, він відповідає за темп гри, страхує зони і б'є здалеку так, що воротарі починають панікувати ще до удару.

Також неможливо проігнорувати Арду Гюлера. 21-річний півзахисник Реала має унікальне бачення поля і здатний розкрити оборону одним пасом. Дриблінг та удар теж при ньому.

Вразливою ланкою команди залишається оборона: Меріх Демірал (Аль-Ахлі) прибув у розташування збірної з пошкодженням, а Озан Кабак (Хоффенхайм) та Чаглар Сьоюнджю (Фенербахче) не завжди демонструють стабільність на довгій дистанції.

Оптимальний склад: Гюнок – Бардакчі, Демірал, Кадіоглу, Мюльдюр – Юксек, Чалханоглу, Кьокчю – Їлдіз, Гюлер, Актюркоглу.

Австралія

Місце в рейтингу ФІФА: 27

Головний тренер: Тоні Поповіч

Капітан: Метью Раян (Леванте, Ла Ліга)

Лідери команди: Джексон Ірвайн (Санкт-Паулі, Бундесліга) та Алессандро Чіркаті (Парма, Серія А)

Найвище досягнення на ЧС: 1/8 фіналу (ЧС-2006)

Статистика на ЧС: 20 матчів, 4 перемоги, 4 нічиї, 12 поразок (забито 17 голів, пропущено 37 м'ячів)

Збірна Австралії братиме участь у Мундіалі всьоме. "Соккеруз" дебютували на ЧС у 1974 році, а нинішній турнір стане для них шостим поспіль – у XXI столітті "кенгуру" пропустили лише змагання 2002-го. У плей-офф команда виходила двічі – у 2006-му та 2022-му роках. На ЧС-2006 в Німеччині Австралія досягла свого найкращого поки що результату – виходу в 1/8 фіналу, де програла майбутнім чемпіонам, Італії, через суперечливий пенальті.

Нинішня кваліфікація починалася дуже впевнено, але в третьому раунді команда забуксувала, зазнавши поразки від Бахрейну і розписавши нічию з Індонезією. Такі результати коштували роботи Грему Арнольду. Йому на зміну у вересні 2024-го прийшов Тоні Поповіч, який вдихнув нове життя в команду – під керівництвом екс-капітана Крістал Пелас вона змогла з другого місця в групі вийти без стиків на Мундіаль.

52-річний фахівець одразу відмовився від авантюрних 4-3-3 попередників: тепер Австралія – це гнучка конструкція з 5-4-1. Поповіч зробив ставку на надійність – його підопічні можуть виглядати пасивно, але кожен вихід із оборони перетворюється на небезпечний випад.

Сильні сторони "кенгуру" – фізична міць, ефективна гра на стандартах та найжорстокіша оборонна дисципліна. Австралійці часто використовують систему із трьома центральними захисниками, паркуючи біля воріт справжній "автобус". З мінусів – команді об'єктивно важко дається позиційний напад та гра першим номером.

Гра тримається на двох лідерах – 33-річному екс-голкіпері Валенсії, Брайтона, Арсенала та Роми Метью Раяні, для якого цей ЧС буде вже четвертим в кар'єрі, та 32-річному хавбекові Джексону Ірвайну зі Санкт-Паулі. Ряди перспективної молоді поповнили 22-річний Алессандро Чіркаті (Парма) та 20-річний вінгер Несторі Іранкунда, який починав у Баварії, а після Мундіалю має шанс покинути скромний Уотфорд. Головною ж надією австралійців є Мохамед Туре, який забив 10 голів у 12 іграх за Норвіч.

Оптимальний склад: Раян – Берджесс, Суттар, Бос, Чіркаті – О'Ніл, Ірвайн, Меткалф, Іранкунда, Вольпато – Туре

Парагвай

Місце в рейтингу ФІФА: 40

Головний тренер: Густаво Альфаро

Капітан: Густаво Гомес (Палмейрас, бразильська Серія А)

Лідери команди: Мігель Альмірон (Атланта Юнайтед, МЛС) та Хуліо Енсісо (Страсбур, Ліга 1)

Найвище досягнення на ЧС: 1/4 фіналу (ЧС-2010)

Статистика на ЧС: 27 матчів, 7 перемог, 10 нічиїх, 10 поразок (забито 30 голів, пропущено 38 м'ячів)

Для Парагваю ЧС-2026 стане вже дев'ятим Мундіалем в їхній історії, а найкращим досягненням був вихід до чвертьфіналу в ПАР у 2010 році. "Гуарані" – типовий середняк Південної Америки, який майже нічого не виграє, але добряче псує нерви суперникам. Команда має дві перемоги у Копа Амеріка, остання з яких датована 1979 роком (у новітній історії найкращим результатом є срібло 2011-го). У відборі на ЧС-2026 "червоно-білі" набрали стільки ж очок, скільки Бразилія, Колумбія та Уругвай, пропустивши лише 10 голів (як і лідер – Аргентина).

63-річний Густаво Альфаро прийняв збірну після ганебного Кубка Америки-2024, де парагвайці вперше за 100 років не набрали жодного очка, і зумів реанімувати команду. Головні козирі його підопічних – дисципліна, міць та непоступливість. Попри статус відвертого аутсайдера, в "гуарані" бетонний захист, тож списувати з рахунків найнеприємнішу оборонну машину Південної Америки поки не варто. Альфаро поставив концентрацію та дисципліну вище за красивий футбол – і саме це принесло результат.

Ставка в атаці робиться на швидкі флангові відриви через Мігеля Альмірона та Хуліо Енсісо. Однією зі слабких сторін команди фахівці називають сильний перекіс в оборону та проблеми з креативом. Ситуацію критично підсилює м'язова травма ключового форварда Антоніо Санабрії (хоча він включений до заявки), що робить атакувальний потенціал ще обмеженішим.

Головним лідером команди є вищезгаданий Мігель Альмірон. У 32-річного капітана Аталанти Юнайтед за плечима сім сезонів в англійській Прем'єр-лізі у складі Ньюкасла. За схожим сценарієм розвивається кар'єра і півзахисника Дієго Гомеса. Два роки тому він змінив США на Туманний Альбіон після трансферу з Інтера Маямі до Брайтона. 22-річний гравець закріпився в основі "чайок" і впевнено виступає у збірній. Зіркою оборони залишається Густаво Гомес з Палмейраса.

Майбутнє ж збірної Парагваю пов'язують з Хуліо Енсісо. Цей 22-річний хавбек провів чудовий сезон за Страсбур, а портал Transfermarkt оцінює гравця у 22 мільйони євро.