"Бути тренером – це наче бути батьком": творець сенсаційного Хартс – душа роздягальні з листом-подякою від наставника

Чемпіоном Шотландії вперше з 1985-го може стати не Селтік чи Рейнджерс – цього не траплялося з моменту тріумфу Абердіна Алекса Фергюсона. Хто перериває гегемонію грандів із Глазго? "Футбол 24" розповідає про Дерека Макіннеса – тренера сенсаційного Хартс.

Дерек Макіннес / Getty Images

Дерек Макіннес / Getty Images

Любомир Кузьмяк
Любомир Кузьмяк Журналіст

У серпні 2002-го Вест Бромвіч дебютував у Прем’єр-лізі. Команда Гері Мегсона приїхала на Олд Траффорд у статусі темної конячки, проте тримала удар до самої кінцівки. Лише на 78-й хвилині господарям вдалося забити, як виявилося, єдиний гол. Пол Скоулз асистував Уле Гуннару Сульшеру, а той приніс перемогу МЮ.

до речі
реклама 21+

На той момент гості перебували у меншості. На 64-й хвилині другу жовту картку за фол проти Ніккі Батта в центрі поля отримав Дерек Макіннес. Гравець Вест Бромвіча свій дебютний поєдинок в АПЛ відзначив вилученням.

рекламна інформація

Загалом той сезон для ВБА видався вкрай невдалим. Дебютант Прем’єр-ліги багато страждав, здобув лише шість перемог і одразу повернувся в другий дивізіон, фінішувавши на 19-й сходинці.

Зрештою, для 31-річного Макіннеса то була вершина кар’єри. Дерек був основним гравцем "мішків", відповідав за руйнування атак суперника, проте відзначився при цьому двома голами в АПЛ. Парадоксально, але обидва м’ячі він забив у одному поєдинку та ще й з інтервалом у три хвилини. Дубль шотландця приніс Вест Бромвічу перемогу над Сандерлендом 2:1.

YouTube video thumbnail for video ID: JWTzQRnw6dU

Незважаючи на успіх у протистоянні з прямим конкурентом за виживання, Вест Бром не уникнув вильоту. У Макіннеса залишався рік контракту, проте його син Джек збирався розпочати навчання в Шотландії. Дерек вирішив повернутися додому та підписав контракт із Данді Юнайтед.

Власне, спадщина Макіннеса на стадіоні Хоторнс – не лише вилучення у дебюті та той цінний дубль. Макіннес був одним із капітанів Вест Брома на шляху до АПЛ та відігравав ключову роль у роздягальні.

Дерек був у самому центрі всього, – згадував його колишній партнер Руел Фокс. – Він чудово вмів мотивувати гравців, організовував спільні поїздки та допомагав команді триматися разом. Макіннес знав усе про кожну команду. У нього були чудові навички спілкування з людьми. Дерек не розкидався гучними заявами й не шукав заголовків у пресі – він дозволяв своїм діям говорити за себе. Я грав із багатьма лідерами – Тімом Шервудом, Лесом Фердінандом і Солом Кемпбеллом – та Дерек був із тих, хто готовий взяти відповідальність на себе і витягнути команду, коли справи йшли погано.

Варто сказати, що заради переходу у ВБА Макіннес покинув Тулузу, де комфортно почувалася його сім’я. Перший сезон на Хоторнс був позначений тривалою паузою через травму хрестоподібних зв'язок. Зате у другому Дерек повернувся і став ключовим виконавцем "мішків".

Саме Макіннес з капітанською пов’язкою вивів партнерів на легендарну "Битву на Бремолл-Лейн", як часто називають поєдинок між Шеффілд Юнайтед та Вест Бромвічем, 16 березня 2002-го. Це єдиний матч в історії англійського професійного футболу, який було скасовано через нестачу гравців.

Трьох футболістів господарів вилучили, ще двоє травмувалися – так Шеффілд Юнайтед залишився з шістьма гравцями на полі. Цікаво, що Макіннес у тому матчі заробив на собі одне вилучення та відзначився голом. А ще догравав поєдинок із розбитою головою.

Після прощання з Вест Бромом, футболіст отримав листа від головного тренера Гері Мегсона, у якому той дякував Дереку за вплив на команду. Макіннес заслужив визнання не лише від Мегсона. 2002-го Берті Фогтс двічі викликав Дерека до збірної Шотландії. Щоправда, усе обмежилося товариськими поєдинками проти Данії та Португалії.

"Грати за свою країну – це щось особливе для будь-якого гравця. Я шкодую лише про те, що мій тато не дожив до цього моменту. Мені б хотілося більше міжнародного досвіду, і, можливо, якби я краще зарекомендував себе в Рейнджерс, це б сталося. Можливо, у Вест Бромі я отримав би ще один шанс. Але навколо були кращі центральні півзахисники. Проте я можу чесно сказати, що задоволений своєю кар'єрою гравця", – казав Макіннес.

Дерек Макіннес (праворуч) проти Девіда Бекхема / The Times

Саме після роботи з Мегсоном у Вест Бромі Дерек зрозумів, що хоче працювати тренером. 2007-го він розпочав у Сент-Джонстоні, далі були Брістоль Сіті, Абердін та Кілмарнок. У травні минулого року Макіннес очолив Хартс, з яким може стати несподіваним чемпіоном Шотландії.

"Бути тренером – це наче бути батьком. Інколи потрібно жорстко робити зауваження, вимагати дисципліни й не миритися з поганою роботою, встановлюючи чіткі стандарти поведінки щодня. Але трапляються моменти, коли треба підтримати людей і проявити до них трохи тепла", – вважає Макіннес.

Найбільш успішний період тренерства Макіннеса припав на роботу в Абердіні. Дерек керував командою протягом восьми років, виграв з нею Кубок ліги, грав у єврокубках та зробив Абердін провідною командою Шотландії. Проте нав’язати реальну боротьбу Селтіку та Рейнджерс він не зумів.

Зате йому це вдалося із Хартс. Якщо Макіннес таки виграє титул, то цілком логічним видається повернення Дерека в Англію та, можливо, навіть у Вест Бром, куди його сватала преса. Здається, там у Дерека Макіннеса залишилися незавершені справи. Тепер він зможе їх зробити вже у ролі тренера.

до речі