Команда Мрії - 2012. Опорні півзахисники
Ми повністю сформували захисну ланку нашої Команди Мрії - символічної збірної останнього чемпіонату України. Тепер плавно переходимо до півзахисту.
До вашої уваги представлення кандидатів на звання найкращого опорного півзахисника останньої першості. Проголосувати за одного з них можна на сторінці нашого конкурсу. Отож...
Едмар
Черговий класний сезон від бразильського українця. Уже протягом багатьох років з "Металіста" футболісти йдуть, і приходять нові. А витіснити Едмара зі складу не може ніхто. Цей невеликий на зріст, але доволі верткий футболіст однаково добре грає як на захист, так і на атаку.
Недарма Едмар цього сезону отримав виклик від Олега Блохіна у збірну, і навіть встиг дебютувати у складі "жовто-синьої" дружини. Дехто стосовно натуралізації Едмара віднісся доволі скептично. Але скажіть, чому б і ні? Людина 10 років тут живе, одружився на українці, і навіть взяв її прізвище, ще до історії зі збірною неодноразово повторював, що збирається залишитися жити в Україні.
Та пробитися в каґорту 23-х, що у ці дні грають на Євро, йому все ж не вдалося. Едмар не став робити різких заяв з цього приводу, а сприйняв це як справжній професіонал, заявивши, що погоджується із рішенням тренерського штабу.
Руслан Ротань
"Останній з могікан" команди Кучеревського. Після того, як з футболом через травму попрощався Андрій Русол, Руслан став безальтернативним капітаном команди, її душею. В команді, яка у більшості матчах виглядала радше балаганом, Ротань на позиції опорника більше за всіх намагався організувати гру, хоча це не завжди вдавалося. Але старався Руслан більше за інших.
Погані виступи "Дніпра" не впливали на потрапляння Ротаня до лав національної збірної, в якій він був і залишається гравцем стартової обойми. Тому без сумніву Ротань заслужив увійти в список кандидатів на звання найкращого опорника останнього чемпіонату.
Фернандіньо
Назвати бразильця чистим опорником важко. Але й атакувальним півзахисником він виступає лише по ситуації. Все-таки, коли у команді був Жадсон, то Фернандіньо грав більше під ним. Пішов Жадсон, і тепер Ферні номінально розташовується трохи нижче за Мхітаряна або ж Тейшейри. Тому ми вирішили віднести бразильця у наших опитуваннях саме до позиції опорного півзахисника. Звичайно, йому комфортніше грати тоді, коли у складі є опорник суто захисного плану, наприклад, Томаш Хюбшман. Але неодноразово він виступав у якості єдиного гравця на цій позиції.
Взагалі Фернаніньо - це опорний півзахисник найширшого спектру дій. Він не такий, як наш Анатолій Тимощук. Він такий, як Яя Туре. Непогано грає у відборі, добре організовує атаки, небезпечний при стандартах і з чудовим дальнім ударом. Завжди дивувала здатність Фернандіньо набирати форму у найвідповідальніший момент. Так було і цього сезону. Футбол, який демонстрував бразилець в останній третині чемпіонату - це щось неймовірне. Чим сильнішим був суперник, ти краще грав Фернандіньо. Згадайте хоча б протистоянні із "Динамо" та "Металістом".
Денис Гармаш
Визначаючи позицію Дениса, ми слугувалися тими ж критеріями, що й у випадку з Фернандіньо. Гармаш дуже молодий гравець, але прогрес за останній сезон був вражаючим. Зараз Денис є одним із найперспективніших українських гравців, і це, безперечно, майбутнє нашого футболу. Але питання тут наступне: а яке майбутнє?
Якщо Денис сконцентрується лише на футболі і багато працюватиме над собою, то виросте в гравця європейського рівня. (А працювати там є над чим. Насамперед у плані дисципліни та самоконтролю). Якщо ж пустить все на самоплив, то все обернеться так, як у випадках з іншими нашими колись перспективними гравцями (не будемо зайвий раз називати прізвища).
У будь-якому випадку Денис провів дуже хороший сезон за свій клуб. Якби у нашому футболі була номінація "Прогрес року", то він би в ній безперечно переміг.
Василь Прийма
У донецького "Металурзі" він дебютував, коли йому виповнилося заледве 17 років. Потім Костов у ньому зневірився, і посадив на лаву запасних. Та коли команду очолив Володимир П'ятенко, то Прийма знову став однією із прим своєї команди.
Йому лише 20 років, але зіграв за свою команду уже під сто матчів. В останньому своєму сезоні Прийма помітно змужнів та виріс у плані гри. Вона стала соліднішою і більш зрілою. В кожному своєму поєдинку він виконував неймовірний обсяг роботи, і був стержневим гравцем своєї команди. Хоча це й була чорнова, мало помітна футбольним естетам робота. Я особисто не сумніваюся, що Василь, якщо не станеться чогось екстраординарного, замінить з часом у збірній Анатолія Тимощука.
Огнєн Вукоєвіч
Лише під завісу чемпіонату хорвата зі складу витіснив Лукман Аруна. Але, як продемонстрували ігри у виконанні нігерійця, "Динамо" нічого корисного це не принесло. А так, основним опорником київського клубу ось уже ледь не п'ять років залишається Вукоєвіч. Якось в інтерв'ю у нього запитали: "А чи не хочеш ти спробувати свої сили у топовому європейському клубі?" На це Вукоєвіч відповів дуже не двознано: "А для мене "Динамо" і є топовим євроклубом". Незважаючи на статус легіонера, у Вукоєвіча справжнє динамівське серце, і за це його дуже люблять вболівальники команди.
Відіграв хорват надійно, без особливої ефектності, але ефективно. Як і в єврокубках, так і в чемпіонаті забив кілька дуже важливих голів. Про клас і вміння Огнєна говорить хоча б той факт, що його участь у чемпіонаті Європи у складі такої конкурентної збірної, як Хорватія, навіть не обговорювалася.
Були кандидатами, але так і не увійшли до нашого переліку Тарас Степаненко, Андрій Ткачук і Томаш Хюбшман.
показати приховати