Кейлор Навас: слідами Домінгеса, Іллгнера та Дудека
Напередодні нового сезону мадридський «Реал» терміном на шість років підписав воротаря збірної Коста-Рики Кейлора Наваса. Своєю грою на мундіалі Кейлор довів, що спроможний виступати у провідних клубах світу.
Відтепер у заявці «Реалу» перебуває три стражі воріт: Касільяс, Лопес і Навас. Однак, швидше за все, Лопес незабаром опиниться у «Мілані». Костариканець – не перший іноземний кіпер у історії королівської команди. Пригадаймо трійку воротарів-легіонерів «Реалу», які залишили помітний слід у Мадриді.
Рохеліо Антоніо Домінгес Лопес (1931-2004), Аргентина
Чи багато ви назвете воротарів, які двічі і більше разів поспіль здобували Кубок європейських чемпіонів? Тому хто забув нагадую, що тричі поспіль «вухатого» піднімали Зепп Майєр («Баварія»), Хейнц Стьой («Аякс»), Хуан Алонсо («Реал»), двічі Альберту Перейра («Бенфіка»), Рей Клеменс («Ліверпуль»), Пітер Шилтон («Ноттінгем Форест») та наш герой – «реалівець» Рохеліо Домінгес.
Уже в п’ятнадцятирічному віці уродженець частини Великого Буенос-Айреса, міста Сан-Мігель, захищав ворота «Рівер Плейта». У 1948-ому юний голкіпер перебрався до Авельянеди. З тутешнім «Расингом» Рохеліо стане чемпіоном «Срібної країни».
Тим часом, у Мадриді, легендарний Сантьяго Бернабеу розпочне збирати докупи той самий легендарний «Реал». До приходу Домінгеса у воротах «вершкових» тупцював двохразовий володар КЄЧ – іспанець Хуан Алонсо. У фіналі 1958 року тренер Луїс Карнілья, хоч і маючи у складі Рохеліо, вчинив як і попередній наставник Хосе Вільялонга – вибрав для вирішального матчу проти «Мілану» більш титулованого Алонсо. Та це не завадило Домінгесу записати до активу звання клубного чемпіона Європи.
Через рік «Реал» знову вийде до фіналу престижного турніру, а протистоятиме іспанцям грізний на той час «Реймс» із Рене Бліаром та Жюстом Фонтеном. Тепер Карнілья вирішить зробити ставку на аргентинського кіпера. І не прогадає, адже ворота «Реала» залишилися «сухими» – 2:0. У 1960-ому «Реал» Мігеля Муньоса знову привезе до клубного музею омріяний блискучий трофей. Весною того ж року древній Глазго стане свідком найрезультативнішого фіналу турніру. Гравцям «Айнтрахту» було не до снаги зупинити Ді Стефано та Пушкаша – принизлива поразка німців 7:3! У наступному розіграші КЄЧ мадридці вже у першому раунді поступилися ненависній «Барселоні» (2-2, 1-2), а через рік програють вирішальний поєдинок «Бенфіці». Пропускатиме від Ейсебіо та решти «червоної» компанії іспанець Хосе Араквістайн, а Домінгес перебереться до знайомого «Рівера». У заявці «Реалу» перебуватиме ще один здібний кіпер – Хосе Вісенте.
У тому чудовому «Реалі» наш герой та Раймон Копа були чи не єдиними легіонерами. У захисті «вершкових» бігали Пачін, Сантамарія, Маркітос. У опорній зоні атаки суперника руйнували Саррага та Відаль (Сантістебан), під «чистими» нападниками працювали Пушкаш (Ріал), Копа (Дель Соль). Попереду «запалювали» Хенто, Ді Стефано, Канаріо.
Після кар’єри у Іспанії великий кіпер зіграє у аргентинському «Велесі», уругвайському «Насьоналі», бразильському «Фламенго».
Щодо виступів у збірній, то дебютував Домінгес за «альбі-селесте» у двадцятирічному віці. Йому вдалося зіграти один матч на англійському чемпіонаті світу. Трапилося це проти Угорщини (0:0). Аргентина не проб’ється з групи, а у інших двох поєдинках тренер Хуан Лоренцо, легенда «Боки Хуніорс», поставить у «рамку» іншу історичну постать «Боки» – Антоніо Рому. До слова, якщо вірити інтернет-джерелам, то з Домінесом у стартовому складі «біло-блакитні» не програли жодного матчу. А це, уявіть собі, понад два десятки ігор!
Повісивши рукавички на цвях, Рохеліо працював тренером у рідній Аргентині та друкувався у спортивних ЗМІ.
«Реал» – «Реймс» – 2:0. Фінал КЄЧ. Штутгарт, «Готліб Даймлер», 72 000. Арбітр: Душ (ФРН)
«Реал»: Домінгес, Маркітос, Саррага (к), Сантістебан, Сантамарія, Руїс, Копа, Матеос, Ді Стефано, Ріал, Хенто
Тренер: Луїс Карнілья
«Реймс»: Колонна, Родзік, Жиродо, Пенверн, Жонке (к), Леблон, Ломартін, Бліар, Фонтен, Піантоні, Венсан
Тренер: Альбер Батто
Голи: Матеос, 2, Ді Стефано, 47
«Реал» – «Айнтрахт» (Франкфурт) – 7:3. Фінал КЄЧ. 18.05.1960. Глазго, «Хемпден Парк», 127 621. Арбітр: Мовет (Шотландія)
«Реал»: Домінгес, Маркітос, Пачін, Х. М. Відаль, Сантамарія, Саррага (к), Канаріо, Дель Соль, Ді Стефано, Пушкаш, Хенто
Тренер: Мігель Муньос
«Айнтрахт»: Лой, Лутц, Хофер, Вайльбахер, Айгенбродт, Штінка, Кресс, Лінднер, Штайн, Пфафф (к), Мейєр
Тренер: Пауль Освальд
Голи: Ді Стефано, 26, 29, 74, Пушкаш, 44, 56 (пен), 60, 71 – Кресс, 18, Штайн, 72, 76
"Реал" після вікторії у Шотландії
Домінгес у складі "Насьоналя"
Бодо Іллгнер (1967), Німеччина
Перш за все, автору блогу Бодо Іллгнер закарбувався у пам’яті дякуючи протистоянню «Реала» з київським «Динамо». І хоч тоді мені виповнилося від роду одинадцять років, те неймовірне «Динамо» важко забути. Шанувальники українського футболу із стажем добре запам’ятали сезон Ліги чемпіонів 1998/99. Нагадаю, що у той час у турнірі виступало двадцять чотири найкращі команди Європи, які були розбиті на шість груп. До чвертьфіналу (стадії 1/8 не існувало) виходили переможці групи та двоє найкращих «срібних» призерів групового етапу. Діючий чемпіон, мадридський «Реал», втрапив до компанії до міланського «Інтера», московського «Спартака» й австрійського «Штурму». Незважаючи на поразки від москвичів та італійців, «вершкові» посіли друге місце і вийшли до плей-офу (іншим таким везунчиком стане майбутній переможець – «МЮ»).
«Динамо» Лобановського, на відміну від титулованих іспанців, стрибнуло до чвертьфіналу з першого місця, побивши на своєму шляху «Ланс», «Арсенал», «Панатінаїкос».
Непередбачуваний жереб звів українсько-іспанську пару у чвертьфіналі. Перший матч відбувся на «Сантьяго Бернабеу». У команді Тошака перебували як «зубри» (Йєрро, Шукер, Міятовіч, Кампо), так і ще «зелені» виконавці (Морієнтес, Рауль, Гуті). На гол Шевченка мадридці відповіли влучним пострілом від Міятовіча.
У Києві «сухий» рахунок протримався до 62 хвилини, як раптом Белькевич вивів точним пасом вивів Шеву тет-а-тет на побачення з воротарем «Реалу». Німець кинувся у ноги українському нападнику. Швед Фріск тицьнув Бодо за його подвиг «гірчичник» та показав пальцем на пенальті. Вирок взявся виконувати потерпілий. Пригадую момент, як м’яч з «точки» летить у лівий від воротаря кут, а Іллгнер блискуче той удар парирує! Але перший на м’ячі наш Андрій – 1:0! Через двадцять хвилин Шева оформить дубль і зніме всі питання щодо переможця пари. Далі на «Динамо» чекатиме «Баварія», але це вже зовсім інша історія…Через рік кияни здолавши першу групу, у другій групі (формат проведення ЛЧ вкотре змінитися) знову перетнуться з «Реалом» (1-2, 2-2) та «Баварією» (1-2, 2-0). Лігу завоюють «вершкові», а у київському матчі місце у воротах займе молода зірка світового футболу Ікер Касільяс. У Мадриді же Дель Боске випустить аргентинця Біццарі. Саме з приходом до тренерського керма дона Вісенте розпочнеться кінець кар’єри гера Бодо…
Іллгнер потрапив до Мадриду завдяки запрошенню Фабіо Капелло. Переїздив Бодо на Піренеї маючи золоті медалі чемпіона світу і чемпіона Європи, які здобув у ролі основного кіпера бундестіму. Проте розпочинаючи з 1996-ого він програє пост номер один Андреасу Кепке. От тоді дон Фабіо і переманить Іллгнера із скромного «Кельна» до зіркового «Реалу». Через два роки німець віддячить керівництву клубу надійною грою у Лізі чемпіонів сезону 1997/98, де мадридці стануть чемпіонами.
Не витримавши конкуренції з настирним Касільясом, у 2001-ому досвідчений ветеран пішов на заслужений відпочинок.
«Реал» – «Ювентус» – 1:0. Фінал Ліги чемпіонів. 20.05.1998. Амстердам, «АренА», 50 000. Арбітр: Круг (Німеччина)
«Реал»: Іллгнер, Пануччі, Йєрро, М. Санчіс (к), Роберто Карлос, Редондо, Карамбе, Міятовіч (Шукер, 89), Рауль (Амавіска, 90), Зеедорф, Морієнтес (Хайме, 82)
Тренер: Юпп Хайнкес
«Ювентус»: Перуцці (к), Юліано, Песотто (Фонсека, 71), Монтеро, Торрічеллі, Ді Лівіо (Таккінарді, 46), Дешам (Конте, 78), Давідс, Зідан Дель П'єро, Ф. Індзагі
Тренер:Марчелло Ліппі
Гол: Міятовіч, 67
Іллгнер з дружною-іспанкою
«Динамо» – «Реал» – 2:0. Ліга чемпіонів. 1/4 фіналу. Матч-відповідь. 17.03.1999. Київ, НСК «Олімпійський», 83 160. Арбітр: Фріск (Швеція)
«Динамо»: Шовковський, Лужний, Головко, Ващук, Каладзе, Косовський (Яшкін, 87), Шевченко, Ребров, Гусін, Хацкевич, Кардаш (Белькевич, 46)
Тренер: Валерій Лобановський
«Реал»: Іллгнер, Пануччі, Р. Карлос, Йєрро, Санчіс (Гуті, 71), Редондо, Рауль, Зеедорф (Шукер, 66), Кампо, Морієнтес, Ярні (Карамбе)
Тренер: Джон Тошак
Голи: Шевченко, 63, 80. На 63 хв Шевченко не реалізував пенальті (воротар)
Бодо - кіпер збірної Німеччини
Єжи Дудек (1973), Польща
Легендарний воротар «кадри» звісно що запам’ятався вболівальникам гравцем «Ліверпуля», а не «Реалу». Це він двічі рятував «рамку» англійців у фіналі ЛЧ-2005 після пострілів «міланського» Шевченка, це він потягнув вирішальний постріл від Андрія у серії післяматчевих пенальті. Зі Стамбулу Дудек вертав до Ліверпуля героєм. Однак після гучної перемоги Рафа Бенітес запросив до стану «червоних» земляка Пепе Рейну, і Дудек опинився на лаві для запасних. Не прагнучи бути тінню іспанця, поляк чомусь не захотів стати основним воротарем у клубах меншого калібру та став… тінню Касільяса (знову Ікер зумів потіснити конкурента. Як й Іллгнера). Якщо у чемпіонаті Іспанії Єжи майже за три сезони награв не більше, аніж два десятки матчів, то у Лізі чемпіонів він з’являвся, наче кіт наплакав. Та й випускали його тренери, як правило, коли результат матчу не грав важливої ролі. Дата поєдинку ЛЧ (02.12.2010) проти «Осера» взагалі відмічена чорним кольором у календарі Дудека. У зіткненні з Конту кіпер примудрився зламати щелепу.
Рік тому Дудек відігравши проти Ліхтенштейну, завершив свою п’ятнадцятирічну кар’єру за «кадру». Саме Єжи та польські «орли» не пустили напряму українську національну команду на азійський чемпіонат світу. У стиковому поєдинку наші «козаки» зламають зуби об залізно-бетону німецьку стіну…
«Реал» – «Зеніт» – 3:0. Ліга чемпіонів, 6 тур. 10.12. 2008. Мадрид, «Сантьяго Бернабеу», 46 265. Арбітр: Ерікссон (Швеція)
«Реал»: Дудек, Мічель Сальгадо, Рамос, Каннаваро, Рауль (Савіола, 61), Гаго, Роббен, Марсело, Гуті (Хаві Гарсія, 51), Ігуаїн, Ван дер Варт
Тренер: Хуанде Рамос
«Зеніт»: Малафеєв, Крижанац, Ломбертс (Домінгес, 76), Погребняк (Текке, 71), Аршавін (Файзулін, 47), Ширл, Зирянов, Анюков, Тимощук
Тренер: Дік Адвокат
Голи: Рауль, 25, 57, Роббен, 50
«Реал» – «Осер» – 4:0. Ліга чемпіонів, 6 тур. 02.12.2010. Мадрид, «Сантьяго Бернабеу», 59 917. Арбітр: Гюменні (Бельгія)
«Реал»: Дудек (Адан, 45+4), Р. Карвальо, Марсело (Гарай, 76), Арбелоа, Альбіоль, М. Діарра, Л. Діарра, Гранеро, П. Леон, К. Рональдо (Сарабія, 72), Бензема
Тренер: Жозе Моуріньо
«Осер»: Сорен, Гріхтінг, Кулібалі, Міньо, Дудка, Шафні, Бедретті (Самарітано, 62), Конту (Керсія, 72), Ален Траоре, В. Бірса (Ланжиль, 89), Д. Ольєч
Тренер: Жан Фернандес
Голи: Бензема, 12, 71, 88, Рональдо, 49
P. S. Ким стане Кейлор Навас у Мадриді: героєм-Домінгесом чи дублером-Дудеком? Правильну відповідь згодом нам дасть час.
показати приховати