"Ахметов вклав у "Донбас Арену" вдесятеро більше, ніж я у "Дніпро". Правила бізнесу Ігоря Коломойського
"Футбол 24" зібрав найпоказовіші цитати власника "Дніпра", які розкривають його життєві принципи.
Я народився у Дніпропетровську, в Україні. Я завжди знав, що це – Україна, не Радянський Союз. Я проїжджав кордон між Росією і Україною, знав: ось, я вдома. Ось у мене в душі це було. Будинки інші, дерева інші, пофарбовано біленько, парканчики акуратненькі, а там руїни стоять.
Росія – це вже не кровний брат, ні. Можливо – далекий родич, який може дозволити собі прийти до тебе в будинок, якщо ти захворів, і почати там господарювати, виселяти тебе. Путін розрізав пуповину, що з'єднувала наші народи.
Я завжди кажу: мій перший план – не мати ніяких планів.
Життя – це супермаркет: бери що хочеш, але каса – попереду.
Правильність і законність не завжди співпадають. Іноді бувають такі моменти, коли потрібно самому вирішувати – або груди в хрестах, або голова в кущах.
Належу до того типу бізнесменів, які розуміють, що економіка краще працює тоді, коли її менше чіпають руками.
Кому належать українські клуби: олігархи, офшори, жінки
Ми не втратили – ми недозаробили.
Моя жорсткість – це зовнішня свинцева, бронебійна оболонка, а всередині я великий романтик.
За великим рахунком, у мене немає особистих конфліктів. Якщо це бізнес, то особистих конфліктів взагалі не може бути.
У бізнесі неможливо зупинитися, неможливо вийти. Повірте: є вхід, але немає виходу. У тебе постійно якісь незавершені проекти.
М'яч круглий, ви ж бачите, що у виграшній грі взяли і віддали очко супернику. Хтось не добіг, хтось вже про відпочинок думав. А 5 хвилин залишилося і нам забили. У сучасному футболі маленька розконцентрація – і ти отримуєш. Ще могли і другий пропустити. Тобто, вони вже святкували, продумували, в які нічні клуби підуть, хто затримається в Києві. За це і поплатилися.
Чи спілкуюся із футболістами особисто? Нечасто. Але я в курсі всіх справ у клубі.
Навіщо нам тримати Каніболоцького півроку, платити йому зарплату, щоб він сидів на лавці? Нехай йде у "Шахтар". Нехай сидить за ті ж гроші на лаві у "Шахтарі".
У нас були такі випадки, коли деякі футболісти перебували під впливом своїх дружин. Але якось залагоджували ситуації і зараз прекрасно виглядають.
Хуанде Рамос – максималіст, перфекціоніст. Тому який сенс мені ставити йому завдання? Він не комсомолець і ми не на комсомольській будові.
Я завжди казав, що Мирон Маркевич – тренер №1 в Україні, особливо серед українських фахівців, та й іноземних теж. Я завжди хотів бачити його у своїй команді. І навіть були такі моменти, коли Рамос вередував, я думав про Маркевича.
Свого часу я лобіював призначення Маркевича на пост тренера збірної України, хоча тоді він був тренером "Металіста". Але я переконав Григорія Михайловича, щоб дати йому можливість, тому що Ярославський був проти, поєднувати. Григорій Михайлович погодився, але потім схаменувся і вирішив його прибрати, тому що це не збігалося з інтересами київського "Динамо".
Вихід "Дніпра" у фінал – це перемога всієї країни. Хочу присвятити цей успіх всім вболівальникам нашої улюбленої команди і, особливо тим, хто не зміг, і вже не зможе порадіти цьому історичному успіху. Тим, хто не дожив до нього, захищаючи Батьківщину.
Коноплянку я дуже поважаю, як футболіста, як людину, як патріота, але щодо "Дніпра", вважаю, несправедливо відбулося.
Клуб ("Дніпро" – "Футбол 24") не буде жити в тому режимі, що раніше. Ненормально витрачати шалені гроші при коефіцієнті корисної дії, який дорівнює нулю.
Чи зможете ви переконати Коломойського погасити борги "Дніпра"? Тест від "Футбол 24"
Ахметов захоплений футболом. Страждає через футбол. Він же поїхав не в Москву, а в Київ.
Для Ахметова його "Донбас Арена" – це як його дитина. Він туди грошей вклав разів у десять більше, ніж я в "Дніпро".
Я взагалі невибагливий. Я не їм чорну ікру практично. Картопляне пюре – найулюбленіше, або смажена картопля з цибулькою.
Для мене немає значення, яке авто. Мені заїхати в аеропорт і все. Машина – це не розкіш, а засіб пересування.
Як відпочиваю? Це секрет. Частина комплексу особистості. Потім будуть вороги розуміти плюси, мінуси, слабкості. Тому я цього не розголошую.
Чи є у мене вороги? Не знаю. Є, напевно, як і у всіх. Конкуренти точно є.
У самому бізнесі я взагалі ні про що не шкодую. Можна навіть говорити про життя в цілому. Але мені було б, напевно, цікаво прожити інше життя. Адже чим ми займаємося? Тиражуванням грошових знаків.
У кожної людини завжди є свій фінал і півфінал, в залежності від можливостей того, чим він займається по життю.
Ми говоримо про принципи Кубертена "важлива не перемога, а участь", але ніхто в це не вірить. Всі хочуть перемоги.
В'ячеслав Фрідман: З Коломойським з трьох років жили в одному під'їзді
показати приховати