Міхаель Шумахер міг стати 8-разовим чемпіоном у Феррарі: боротьба з Алонсо, новий напарник і драма в Японії
Рівно 20 років тому легендарний Міхаель Шумахер проводив свій останній сезон у Феррарі. "Футбол 24+" згадує, як німецький пілот ледь не став 8-разовим чемпіоном світу.
Міхаель Шумахер / Getty Images
Будь в курсі спортивних новин першим
Завершувати кар’єру на піку – завжди непросте завдання для спортсмена. Це вдалося небагатьом великим. У цьому списку міг опинитися й Міхаель Шумахер, але "червоний барон" повернувся у Формулу-1 у 2010 році, провівши ще три сезони – уже в новій команді. Чотирма роками раніше Шумі оголосив, що йде з автоспорту після Гран-прі Бразилії на легендарному автодромі Інтерлагос.
Сезон-2005 став для Міхаеля найгіршим у Феррарі
Варто зазначити, що статистично у Шумахера були й гірші періоди у Скудерії. Так, у 1997-му його дискваліфікували через скандальну аварію в Іспанії, позбавивши всіх очок. Через два роки німець посів п’яте місце в загальному заліку, але є застереження: він пропустив кілька гонок через перелом ноги, що фактично позбавило його можливості боротися за титул.
Сезон-2005 на цьому тлі видається цікавішим: після п'яти сезонів домінування керівництво Формули-1 точково змінило регламент, і це найсильніше вдарило саме по італійській команді. У тому ж сезоні тривала й "війна шин" між Бріджстоун (Феррарі) та Мішлен (Рено, Макларен), де переможцями стали останні.
Тоді Шумахер переміг лише раз, причому абсолютно випадково. "Шинна війна" призвела до того, що на Гран-прі США всі клієнти Мішлен відмовилися від старту. У гонці брали участь лише 6 пілотів, і Феррарі відсвяткували дубль. Чому перемога була випадковою? У кваліфікації німець посів лише п’яте місце, тож у разі відсутності страйку йому навряд чи вдалося б тріумфувати з огляду на темп його боліда. Але у Феррарі було чим відповісти своїм хейтерам після провального сезону.
У Феррарі проаналізували помилки та підписали нового пілота
У 2005-му Феррарі повністю провалила чемпіонат, а болід був визнаний одним із найгірших за останні 10-15 років Скудерії. Для нового сезону створення боліда фактично починалося з нуля. Кардинальні зміни торкнулися антикрила, що позитивно позначилося на притискній силі. Значну роботу було проведено й над аеродинамікою Ferrari F248 F1.
Однак це далеко не єдині зміни перед стартом нового сезону. Міхаель Шумахер також отримав нового напарника: замість бразильця Рубенса Баррікелло до команди приєднався його молодий земляк Філіпе Масса, якого "червоні" раніше регулярно залучали до тестування свого боліда.
Шумахер чудово розумів, що сезон-2006, ймовірно, стане для нього тим самим "останнім танцем". Принаймні, у складі Феррарі. Чемпіонат стартував 12 березня з Гран-прі Бахрейну, і Скудерія потужно розпочала сезон: Шумахер здобув поул у кваліфікації, а Масса став другим. Однак помилки у стратегії призвели до того, що "червоний барон" поступився у гонці Фернандо Алонсо, а Масса взагалі фінішував дев’ятим.
Але обережний оптимізм після першого етапу одразу ж зник. Згодом Міхаель посів лише шосте місце в Малайзії (через заміну двигуна його оштрафували на 10 місць), а Гран-прі Австралії взагалі закінчилося сходом з дистанції – і "червоного барона", і його напарника Масси.
Після азійсько-австралійського турне Формула-1 повернулася до європейських перегонів. У Сан-Маріно та Німеччині Шумахер зміг перемогти й навіть скоротив відставання, але незначно: молодий іспанець діяв впевнено й щоразу посідав друге місце. Таким чином, Фернандо мінімізував втрати.
Втім, Рено мало чим відповісти: Алонсо здобув чотири перемоги поспіль, зокрема на своєму рідному етапі в Іспанії. І Шумахер лише трішки скоротив відставання: тричі був другим, але фінішував п’ятим у Монако.
Відрив після гонки в Канаді становив 25 очок. Зараз відіграти таке відставання відносно легко – може вистачити навіть одного Гран-прі. Тоді ж це була ціла прірва – майже 3 перемоги. Але Шумахер ніколи б не став 7-разовим чемпіоном світу, якби здався в той момент.
Шумахер оголосив про завершення кар’єри в розпал чемпіонської гонки
Поступово Феррарі доводили свій болід до ідеалу й чекали, чи не помилиться Алонсо. До цього іспанець демонстрував фактично ідеальну майстерність пілотування й помилявся вкрай рідко. Але всьому є межа. Камбек Скудерії та Міхаеля розпочався вже в США та у Франції.
Шумахер оформив подвійний хет-трик на цих Гран-прі: поул, найшвидше коло та перемога в гонці. На американській трасі Фернандо вперше провалився і навіть не потрапив на подіум! Іспанець став лише п’ятим.
У Німеччині та Угорщині відрив лідера чемпіонату скоротився ще більше і становив уже всього лише 10 очок. Таким чином, Шумахера від лідерства відділяла лише одна перемога та одна невдала гонка з боку Алонсо. Чи можливий такий сценарій? Звичайно ж! Ба більше, він втілився в життя вже на наступній гонці.
10 вересня перед Гран-прі Італії Шумахер підтвердив чутки про те, що завершить кар’єру у Формулі-1 в кінці сезону. Фактично домашня гонка для Феррарі принесла Шумі чергову 90-ту перемогу в кар’єрі, але не тільки. Монца стала провальною для його конкурента: двигун на боліді Алонсо загорівся, і продовжити гонку він не зміг.
Хотілося б пояснити, що це була моя остання гонка в Монці. І наприкінці цього року я ухвалив рішення разом із командою… Я йду з Формули-1, – заявив Шумахер одразу після перемоги.
Звісно, німець і його команда хотіли завершити сезон тріумфом у загальному заліку та заліку конструкторів. Тим паче болід Феррарі виглядав переконливішим у порівнянні з Рено.
Драма в Японії позбавила Міхаеля восьмого титулу
Гонка в Китаї склалася для Шумахера чудово: чергова перемога, і цього разу він зрівнявся з Алонсо за очками (по 116), але завдяки більшій кількості перемог саме німець був лідером загального заліку. Здавалося, що титул сам потрапить у руки "червоному барону".
У Японії він посів друге місце у кваліфікації, поступившись поулом напарнику. Алонсо ж провалив останній сегмент і стартував п’ятим. Усе йшло добре, але за 17 кіл до фінішу сталася трагедія: двигун Феррарі не витримав надмірних навантажень і загорівся. Міхаель зійшов з дистанції. Більше того, Алонсо переміг і фактично гарантував собі титул.
У Бразилії мало статися зворотне диво: перемога Шумахера (обов’язково) і схід або 9-те місце (або нижче) Фернандо. Обидва сценарії провалилися. Шумі фінішував четвертим, Алонсо потрапив на подіум і офіційно став дворазовим чемпіоном світу. Останні дві гонки Міхаеля у Феррарі пройшли на мінорній ноті. Німець покинув Формулу-1 як віце-чемпіон світу та рекордсмен за кількістю перемог (91).
Боротися з ним було цікаво. Я завжди казав, що стати чемпіоном світу, поки Міхаель ще виступає, означає набагато більше, ніж без нього. І мені, безперечно, пощастило виграти в його останніх двох сезонах. Гадаю, усі пілоти бажають йому всього найкращого в новому житті – з родиною. Для всіх нас було великою честю брати участь у перегонах разом із Міхаелем, – заявив Алонсо після здобуття другого поспіль титулу.
Показово, що після відходу Міхаеля і до 2026 року Алонсо був близьким до третього титулу лише тоді, коли Шумі повертався у Формулу-1. Але у 2010 та 2012 роках він прикро поступився на фініші сезону. Можна навіть сказати, що іспанець хотів стати чемпіоном світу виключно в присутності "червоного барона".
Сам же Міхаель, як це часто буває, досить швидко засумував за перегонами. Німець вирішив повернутися через три роки. Цього разу його прийняла рідна команда – Мерседес.
Хоча 3-річний період у німецькій команді важко назвати вдалим (жодної перемоги та фінішу в топ-5 загального заліку), Міхаель допоміг команді закласти фундамент майбутніх перемог. Ніко Росберг дізнався у свого земляка секрет успіху, а після переходу Льюїса Хемілтона домінування "срібних стріл" тривало 8 сезонів. І в цьому є заслуга легендарного "червоного барона".
Руслан Русанов, спеціально для "Футбол 24+"
