Батько Олійникової розкритикував українських топ-тенісисток, згадавши про Світоліну
Денис Олійников, батько чтвертої ракетки України Олександри Олійникової, закликав спортсменів активніше публічно підтримувати ЗСУ.
Олександра Олійникова з батьком / Великий теніс України
Всі інсайди про зірок збірної України.
Денис Олійников обурений поведінкою українських тенісисток, які часто ведуть себе так, ніби в Україні немає війни.
"На жаль, маємо констатувати, що російська агресія для переважної більшості міжнародної тенісної аудиторії перетворилася на no news. Трагедія, яку переживає Україна, заважає середньому американському чи європейському вболівальнику насолоджуватися форхендами та бекхендами, спідничками та блузочками, а бізнесу, який вибудуваний навколо тенісу, – продавати, продавати, продавати.
Звісно, залишаються 10-15% уболівальників, які продовжують нас підтримувати. Але значна частина інших – я зараз говорю не про кремлеботів, а про абсолютно звичайних людей – демонструє приблизно таку позицію: "Навіщо ви бойкотуєте російських гравчинь? Чому не тиснете їм руки? Навіщо вимагаєте дискваліфікацій? Давайте краще обіймемося, візьмемося за руки, потанцюємо під російські хіти, покажемо, що ми всі люди-чєловєкі – і от тоді всі злодії помруть і настане загальне щастя". Тому теза про "представлення України через перемоги" сама по собі, на мою думку, не працює від слова зовсім. Перефразовуючи колишнього секретаря РНБО Олексія Данілова: ну перемогла ти – і шо?
І тут, як на мене, виникають два питання. Перше – до самого гравця. Або ти "вкручуєшся" в комерційну систему міжнародного тенісу – і в тебе будуть контракти, фотосесії, спіднички, платтячка, кросівки, різноманітні рекламні та комерційні пропозиції. Або ти стоїш за своїх людей – за українців, за військових, за те, що російській пропаганді та російським спортсменам, які не засудили агресію відкрито, не місце у світовому спорті. Але не просто словами: організовуєш збори, донатиш власні кошти, поширюєш інформацію, піднімаєш питання відповідальності конкретних російських гравців і гравчинь, працюєш з українськими дітками, ветеранами, цивільними.
Але в іншому випадку треба розуміти ціну. Ти отримуєш величезну кількість хейту від міжнародної аудиторії, яка водночас є основним ринком для тенісного мерчу. Від співпраці з тобою починають відмовлятися бренди та директори турнірів, тому що для них ти стаєш надто контроверсійним. І це не теоретичні міркування – ми через це проходили особисто. І з міжнародними брендами, і, на жаль, з українськими.
А друге питання – вже до наших уболівальників. Чи очікують вони від українського спортсмена чогось більшого, ніж просто перемог? Яка взагалі роль українського спортсмена під час великої війни? Думаю, тут кожен має знайти для себе власну відповідь.
У нас є українські гравчині, а також гравчині українського походження, які представляють інші країни, у яких, судячи з їхньої публічної поведінки та соціальних мереж, в Україні війни немає. І тут дуже зручно працюють різноманітні захисні концепції: від "я тихо доначу" до "надто великі ризики", "менталка не дозволяє", "на ЗСУ не доначу, бо менеджер заборонив" тощо.
Але мені особисто в такі моменти згадується фраза однієї української дівчини-військової, що була адресована маміним черешенкам, які грозилися припинити допомагати ЗСУ: "Для того, щоб перестати донатити, спочатку треба почати". На жаль, відмовка "я тихо доначу" стала дуже зручною для багатьох, щоб нічого не робити взагалі.
На мою думку, діяльність гравця з допомоги Силам оборони України має бути публічною. Не заради самореклами і не для того, щоб показати, який ти молодець, а з дуже прагматичної причини: публічність дозволяє використати соціальний капітал спортсмена і зробити цю допомогу набагато результативнішою. Тональність такої комунікації може бути різною – наприклад, Світоліна цей меседж посилає в свій власний, стриманий, але все рівно помітний спосіб, який і колеги-гравчині, і вболівальники чують і цінують", – сказав Оліников в інтерв'ю Великому тенісу України.
Нагадаємо, Денис приєднався до ЗСУ у серпні 2024 року. Нині служить у 412-й окремій бригаді безпілотних систем NEMESIS, де є оператором РЛС.
