Багатскіс пояснив успіх збірної України у пре-кваліфікації ЧС-2027 з баскетболу та назвав справжнього зрадника команди
Айнарс Багатскіс оцінив перемогу над Словаччиною та підбив підсумки виступу команди у турнірі.
Айнарс Багатскіс / ФБУ
Головний тренер чоловічої збірної України з баскетболу Айнарс Багатскіс заявив, що команда, вигравши групу пре-кваліфікації ЧС-2027, показала свій характер, а ось зникнення Дмитра Скапінцева його сильно розчарувала.
– Як вважаєте, хлопцям вдалося довести, що в цієї команди є характер?
– Сто відсотків. Характер показували ще на першому тижні, коли почали тренуватися, і для багатьох, м’яко кажучи, було дуже важко. Але хлопці не здавалися і продовжували працювати. У баскетбол грають таланти, але талант треба тренувати. У сучасному баскетболі, якщо гравець не готовий фізично, варіантів нема.
Я радий за команду, адже в грі брали участь реально 11 гравців. Я хочу подякувати команді за те, що багато хлопців засунули своє его в одне місце. Нам потрібно его, щоб показувати свої можливості, але це его має грати на команду. У попередніх матчах Санон зіграв чудово і, можливо, йому здається, що в цьому матчі він випав, але насправді він не випадав у захисті. Можливо, він не набрав свої очки, але команда зіграла стабільно. Те саме можна сказати про Боброва: він не дуже зіграв у першому матчі, але другий виграли завдяки йому. І так можна назвати майже всіх гравців. У старті вийшов Бублик – це був сюрприз для словаків. І він реально грав та допоміг.
– Особисто для вас після повернення до збірної, наскільки важливо те, що вдалося виконати завдання та вийти з першого місця?
– Для мене перше завдання завжди – вийти з групи. Але хотілося посісти якнайкраще місце, і нам це вдалося. Ми вже грали кваліфікацію на чемпіонат світу, ми починали відбір на ЧС-2023 матчем у Грузії, але зараз, вийшовши з першого місця, ми отримали дуже умовно, але трохи легших суперників, ніж могли б, якщо б вийшли з другої позиції. Але це лише умовно. Будь-які перемоги, вихід з першого місця – це дає гравцям впевненість у своїх силах.
– Чи вдалося довести цій групі гравців, що попри всі розмови, вони можуть виконувати поставлені завдання?
– Мені сподобалося, що, попри те, що не було багатьох гравців, які 100% були б у складі, ми розв'язали свої питання. Збірна – це місце, в якому постійно треба доводити, чому саме цей гравець знаходиться на полі. Для багатьох гравців з цього складу це був шанс проявити себе, і вони реально допомогли. Тиртишник, Бублик, Липовий, який не був у збірній у такій ролі, Санон, який не завжди грав у попередньому відборі, Ковальов, який повернувся до збірної. Трохи авансом у збірній був Сушкін, але він за ці три тижні з національною збірною отримав більше знань, ніж за все своє попереднє баскетбольне життя.
І ще я востаннє торкнуся мильної опери. Я ніколи не критикую гравців, коли вони не грають – це їхня справа. Бувають різні ситуації, але не буває нічого більшого в баскетбольному житті, ніж виступ за збірну своєї країни. Я вже казав, що збірна – це як церква для гравця, куди треба прийти, зняти капелюха та подякувати за все, що в тебе є в баскетболі.
На пресконференції після першого матчу проти словаків я, можливо, висловився в той момент занадто емоційно. Я не мав на увазі жодного конкретного гравця, крім одного. Я розумію, якщо гравець не може приїхати до збірної через проблеми зі здоров’ям, втому, сімейні проблеми. Але я не розумію позицію Діми Скапінцева. Він гарний гравець, гарний хлопець, але я не розумію, чого його немає в збірній. Завдяки збірній України в 2022 році він поїхав на чемпіонат Європи, і 6 хвилин у матчі проти Греції відкрили йому двері в США. І після цього за три роки він жодного разу не приїжджав до збірної.
Я, як тренер, завжди хочу грати з найкращими гравцями, і якщо хтось образився – це справа гравців. Але мене зачепило те, що Кравцов у своєму віці знайшов можливість приїхати та допомогти, а хтось – ні. На матчі в Ризі ми бачили українських військових, які проходять реабілітацію в Латвії, і, звичайно, це дуже емоційні моменти.
Так само мене зачепило, коли після початку війни багато знайомих мені латвійців допомагали молодим баскетболістам з України. І я дізнався, що один український тренер брав за це гроші. Тоді я заспокоївся стосовно цього, але з ним я після цього не контактую. Це в цілому не моя справа. Але за те, що я сказав щось різко на пресконференції, я можу сказати: "вибачте" – це були мої емоції.
У збірній України мають грати всі найкращі гравці, але вони мають приїхати та віддавати всі свої сили за цю команду. Забути про своє его та показати, що вони щось можуть зробити для своєї країни. Якщо хтось сильно втомився після сезону, має травму – це все нормально, але про це треба говорити заздалегідь, а не робити з нас дурнів, казати, що зіграють, але в останній момент не приїжджати до команди, – цитує Багатскіса сайт ФБУ.
