Інтерв’ю "Футбол 24" із Євгеном Волинцем, голкіпером ковалівського Колоса, який, попри поразку від Шахтаря (1:3), визнаний головним героєм першого туру нового сезону.
Перша реакція Волинця на пропозицію записати інтерв’ю була категоричною: "Я не любитель таких заходів". Довелося вмикати дипломатію. Один із лідерів Колоса виявився скромним та самокритичним. Він ще не знав, що його визнають найкращим гравцем першого туру УПЛ.
"Алан Патрік б’є "по воротарю". Це дратує"
– Євгене, ви нечасто спілкуєтеся із журналістами. Чому?
– Намагаюся концентруватись на футболі. Я ще розумію – флеш-інтерв’ю після гри. Це наш обов’язок. А от у домашніх умовах, коли у тебе вихідний, не хочеться витрачати свій час і зайвий раз привертати до себе увагу.
– Ви стали справжнім героєм першого туру нового сезону УПЛ. Які враження від матчу із Шахтарем?
– Я б не сказав, що став якимось героєм. Набрати очки нам не вдалося. Чесно кажучи, ми налаштовувалися проти Шахтаря на перемогу. Останні ігри Колосу добре вдавалися і було відчуття, що можемо оформити сюрприз. Наразі набрати очки із Шахтарем не вдається, але думаю, що у майбутньому ми це зробимо.
– Ви взяли два 11-метрові удари від Тайсона та Марлоса. Як?!
– Якогось особливого секрету немає. Невеличка доля фарту. Вдалося вгадати, а Марлос влучив у ногу.
Шахтар – Колос – 3:1 – відео голів та огляд матчу з трьома пенальті для "гірників"
– І все ж: як діяти голкіперу у такій ситуації? Лайфхак від Євгена Волинця.
– Та нема конкретного лайфхаку. Не можу назвати пенальті своєю сильною стороною. Нам ставили багато 11-метрових і не скажу, що я там себе якось по-особливому проявив. Немає лайфхаку, немає особливої майстерності – просто щасливий випадок.
– Переграти вас зумів лише Алан Патрік. Щоправда, перед ударом бразилець зробив відчутну паузу. Голкіперів дратує така манера пробиття пенальті?
– Звичайно, що дратує. На емоціях почали говорити, що так не можна бити. Але зараз тенденції у футболі саме такі. Жоржінью, наприклад, полюбляє ці паузи. Алан Патрік б'є "по воротарю". Він Базелю так забив. Важко протистояти таким ударам.
– Щодо справедливості трьох пенальті Шахтаря у ваші ворота виникають питання. Команда вже розібрала ці моменти разом із тренерським штабом?
– Після матчу нам надали два вихідних, тому гру ще не розбирали. Зараз буде тиждень зборів із дворазовими тренуваннями. Думаю, коли зберемося у Ковалівці, це відбудеться.
"Маємо скандал": Ступар визнав дискусійними два пенальті для Шахтаря у матчі проти Колоса
Щодо справедливості призначення цих пенальті – важко щось коментувати. Другий із трьох сумнівів не викликає. Першого скоріше не було – Петров переконує, що Патрік сам об нього вдарився. Потрібно розбиратись. Я не сильний у цих ділах.
– Руслан Костишин має претензії до календаря нового сезону. І справді – між першим та другим турами виникає 3-тижнева пауза. Як Колос збирається її заповнити?
– Дійсно, календар трішки дивний. Ми нічого не можемо вдіяти – є календар і його потрібно дотримуватись. Щодо найближчих планів, то після двох вихідних днів заїжджаємо на тиждень у Ковалівку. Будуть збори. Такий план поки що.
"Не хочеться впасти обличчям у грязюку"
– В останній день літа відбудеться жеребкування другого кваліфікаційного раунду Ліги Європи – Колос нарешті отримає суперника. Ви вже цікавилися, хто може випасти?
– Так. У WhatsApp наша команда має свою групу, і хтось скинув туди таблицю з усіма можливими суперниками. Подивимося. Хочеться для початку якусь слабшу команду, щоб здобути хороший результат.
– До речі, серед потенційних суперників – Шахтар Солігорськ. Хотіли б зіграти проти команди Вернидуба?
– Ми грали з ними на зимових зборах у Туреччині, до речі. Хороша команда. Але думаю, що це був би непоганий жереб для нас.
– Чи встигають до старту у єврокубках здати в експлуатацію стадіон у Ковалівці?
– Наскільки мені відомо, все вже зроблено. У нас там відбулася товариська гра перед Шахтарем. Думаю, що наступний тур чемпіонату ми проведемо вже у рідних стінах.
– І як вам стадіончик?
– Величезне спасибі президенту нашого клубу. Він (Андрій Засуха, – Футбол 24) у цей стадіон вклав свою душу. Це – суто футбольна арена. Невелика, але дуже затишна і комфортна, у європейському стилі. Думаю, усім сподобається.
– Колос став приємним відкриттям сезону 2019/20. Чи були особливі моменти, якими вам запам'ятався попередній чемпіонат у виконанні вашої команди?
– Для нашої команди і для багатьох хлопців це був дебютний сезон у Прем'єр-лізі. Тому кожен тур, кожна гра – запам'яталося усе. Емоції зашкалювали навіть тоді, коли не вдавалося перемогти, коли здавалося, що зіткнулися із несправедливістю. Але виходили на кожен матч і намагалися продемонструвати найкращу гру.
Дійсно, минулий сезон нам вдався. Але ще важливіший сезон буде зараз. Планку ми підняли, тож дуже не хочеться впасти обличчям у грязюку.
– Керівництво вже озвучило мету на сезон 2020/21?
– От зараз ми поїдемо на збори і там відбудеться зустріч із президентом. Поспілкуємося, дізнаємося.
– У команді з'явилися кілька новачків, серед яких – камерунець Альваро Нгамбу. Перший темношкірий легіонер в історії клубу?
– Ні. Взимку прийшов у команду Мамаду Данфа. Молодий хлопець із Сенегалу, зростом 1,95. Вони обоє розмовляють французькою, тож, думаю, Мамаду зрадів появі новачка.
– Як їх сприйняла команда? Вже здружилися?
– Нормально. Мамаду, звичайно, півроку ходив і мовчав. А тепер приїхав хлопець, який з ним спілкується – Мамаду помітно повеселів. Альваро вже був у нас раніше – взимку приїжджав. Тож ми із ним трішки знайомі.
"У Динамо я чекав до останнього"
– Ви народилися у Каневі – культовому місці української культури та історії. Тут, зокрема, похований Тарас Шевченко. "Кобзар", мабуть, знаєте напам’ять?
– (Усміхається) Ні. Це було так давно, що встигло призабутися.
– Футболу ви навчалися у динамівській школі на Нивках, де потрапили у руки справжніх легенд клубу – Віталія Хмельницького та Євгена Рудакова…
– Видатні особистості. Вони дали мені дорогу у футбол. Не тільки мені, але й багатьом іншим футболістам. Від кожного я щось почерпнув для себе. Зокрема, саме Рудаков поставив мене у ворота. Тільки слова вдячності спадають мені на думку.
– Чи вдалося їм хоча б частково замінити для вас сім’ю?
– Ну звичайно. Ми їздили у табір в Кончі-Заспі – на 2-3 тижні. Нам було по 10 років – ще зовсім діти. Рудаков і Хмельницький дійсно замінювали нам батьків. Добрі, хороші люди.
– Вам так і не вдалося пробитись у першу команду Динамо, хоча за дублюючі склади пограли чимало. Поставилися до цього спокійно, чи важко пережили невдачу?
– Я грав за Динамо-2. Чи поставився спокійно? Звісно, що ні. До останнього чекав, сподівався. Залишався у клубі до 23 років, хоча була можливість піти в оренду. Вірив, що у мене складеться в Динамо. Не склалося. Але нічого страшного, життя на цьому не закінчується.
– Шовковський – ваш кумир?
– Кумир на 100 відсотків. Людина 20 років грала на найвищому рівні. За великим рахунком, крім якихось незначних періодів, нікому не віддавав своє місце в основі.
"Такі штрафи призводять до розколу в команді": Михайличенко і ще 2 злих генії у кар’єрі Шовковського
Тим паче, я мав можливість спостерігати, як він тренується, як поводиться після помилок... Шовковський – голкіпер топового рівня.
– Ви одружені, виховуєте сина. Чим живете крім футболу та сім’ї?
– Зараз слідкую за матчами плей-офф у НБА. У них там взагалі специфічні умови через пандемію. Іншого хобі, як такого, немає. Риболовлю не люблю. Мені до вподоби перебувати вдома, поруч із сім’єю.
– Днями вам виповниться 27 років. Відсвяткуєте у колі одноклубників?
– Саме так.
– Особливі сюрпризи пригадуються?
– Нічого такого не було. Просто це період, коли відпустка вже позаду. День народження завжди – у робочому процесі, іноді навіть на матч накладається. Тож сильно не посвяткуєш.
– Які у Колосі традиції святкування уродин?
– Володимирович (Руслан Костишин, – Футбол 24) дасть підсрачника… Потім ще через коридор пробігти. Не знаю – випустять чи ні (Усміхається).
Попередні інтерв'ю "Футбол 24" з українськими голкіперами
"Тут кожна помилка – під мікроскопом": інтерв'ю чемпіона світу і героя фіналу проти Динамо