"Такі штрафи призводять до розколу в команді": Михайличенко і ще 2 злих генії у кар’єрі Шовковського

13 вересня 13:00 17854 Читать на русском
"Такі штрафи призводять до розколу в команді": Михайличенко і ще 2 злих генії у кар’єрі Шовковського
Олександр Шовковський / Facebook

Траплялися періоди, коли навіть СаШо надовго опинявся у запасі. Екс-голкіпер не тримає зла на своїх кривдників. Але у нього – хороша пам'ять.

"Яким би не був твій тренер, ідеального тренера не буває" (Олександр Шовковський, "Все у твоїх руках")

1. Олексій Михайличенко

Тоді: асистент Валерія Лобановського, згодом – головний тренер Динамо (2002-04)

Тепер: головний тренер Динамо

михайличенко

Початок "нульових". Шовковський тільки-но оговтався від затяжного періоду депресії, пов’язаного із трагічним епізодом у Любляні-1999. Валерій Васильович Лобановський – ще живий і перебуває біля керма Динамо. Команда – на зборах у Ялті. Відбій у готелі "Спорт" – о 23:00.

Кілька "динамівців", зокрема і СаШо, засиділися у кафе. Збиратись почали близько 22:40. Але особливо не квапилися, до готельних номерів – 5-10 хвилин. Попросили рахунок. Офіціанти чомусь довго вовтузяться і затримують чек. Зрештою приносять – футболісти швидко розплачуються і мчать у готель.

Біля ліфта їх вже очікує Олексій Михайличенко, помічник Лобановського. Він демонстративно дивиться на годинник і оголошує вердикт: "Ви оштрафовані". Шовковський не погоджується: "Чому? Зараз тільки 22:59!" Михайличенко: "Я впевнений: за одну хвилину ви не встигнете дістатися у номер".

"Мене збісив сам факт, – зізнається СаШо у своїй автобіографічній книзі "Все у твоїх руках". – Я прихильник принциповості. Без неї не буває порядку. Але іноді принциповість стає самоціллю, і починаєш ставити собі запитання: а чи це не підміна понять? Чи не ховається за ширмою принциповості несимпатія, невміння будувати стосунки, нерозуміння ситуації, банальне бажання продемонструвати силу? Перелік може бути довгим. І більшість позицій принциповості не стосуються".

…Минуло 13 років. Шовковський – у поважному статусі головного ветерана Динамо. Настала пауза на матчі збірних, а позаяк Олександр вже завершив міжнародні виступи, то їде на стадіон імені Валерія Лобановського, щоб взяти участь у звичайному тренуванні – разом із тією частиною колективу, яка не задіяна у національних командах. Збір – о 12:00, тренування – о 13:00.

Голкіпер запаркувався біля стадіону Динамо об 11:55. До нього підійшов охоронець і попросив перепаркуватися метрів на 10. Мовляв, Ігор Суркіс забронював кілька місць для автівок якихось гостей. СаШо чемно погодився.

"Заходжу в роздягальню о 12:01. І мене та ж людина (Михайличенко, – Футбол 24) штрафує за спізнення на одну хвилину, – пише Шовковський. – Я подивився на нього і зрозумів, що розмовляти нема сенсу. На цьому наш конфлікт, якщо можна його так назвати, себе вичерпав. (…) У тій ситуації я навіть не намагався пояснити причину свого спізнення. Подумав, що принижуватися чи вдаватися в деталі немає ніякого сенсу. (…) Мені здається, що ось такі штрафи призводять до розколу всередині команди".

До речі, ці два штрафи – єдині у 23-річній кар’єрі голкіпера.

Михайличенко в Динамо: усі переваги та ризики

Цікаво, що коли Михайличенко прийняв Динамо після смерті Лобановського, то зробив ставку на іншого голкіпера – Віталія Реву. СаШо здебільшого опинявся у запасі.

"Я дуже ображався і неймовірно сердився на головного тренера, але згодом зрозумів причину його вибору. Таким чином він давав мені зрозуміти, що в тому стані, у якому я перебував, у ворота не виходять. Але такі "методи донесення інформації" для гравця можуть мати негативні наслідки: він запросто може не вловити причини рішення, а банально образитися".

2. Юрій Сьомін

Тоді: головний тренер Динамо (2007-09, 2010-12)

Тепер: головний тренер московського Локомотива

сьомін шевченко

Перший етап Сьоміна у Динамо видався куди успішнішим, ніж другий. Кияни стали чемпіонами України, а також дійшли до півфіналу Кубка УЄФА. Тільки от Шовковський пригадує цей період не вельми охоче, адже бачив успіхи команди із лави запасних. Російський тренер несподівано довірив ворота молодому Станіславу Богушу.

"Юрій Павлович Сьомін – людина, яка раз і назавжди визначає для себе колектив-кістяк, з ним далі і працює. Як правило, у цю "обойму довіри" входять людей 15. Саме вони й грають упродовж всього періоду, – розповідає Шовковський. – Якщо потрапив до обойми, можеш розслабитися і почуватися впевнено та комфортно. Якщо не потрапив – все. (…) Це стосується гравців, які не потрапили у коло "своїх". Він просто не звертає на них ніякої уваги. Ні про що з ними не розмовляє. Нічого не обговорює. Не підказує. Не цікавиться. Максимум запитає: "Как так произошло?" Це його улюблений вислів".

У багатьох "динамівців" не з "обойми" просто-напросто опускалися руки. Вони втрачали будь-яку мотивацію. Не бачили свого майбутнього у Динамо, звинувачуючи в особистих бідах головного тренера. Не став винятком і СаШо. Його контракт із клубом завершувався, і голкіпер прийняв принципове рішення: продовжувати угоду не буде.

"Сьомін був №1". Мілевський, Алієв, Бангура і Ко – найкращий сезон "Динамо" після смерті Лобановського

"Коли я прийняв для себе це рішення, то зателефонував агентові ФІФА, з яким співпрацював, – Шандору Варзі, – пригадує Олександр. – Юрій Павлович Сьомін також із ним працював. Тому немає нічого дивного, що наступного дня у нас із Сьоміним відбулася серйозна розмова. Чоловіча, достатньо непроста. Після якої я укріпився у думці, що продовжувати контракт не буду".

Далі відбувся візит Шовковського у кабінет Ігоря Суркіса, президента Динамо.

"Мені вже не 20. І не 25. Мені 33 роки. Але я вважаю, що все ще перебуваю у прекрасній формі. Я можу ще грати, причому на найвищому рівні і грати ще не один рік. Я не хочу і не можу дозволити собі сидіти на лаві".

Для Суркіса такий емоційний спіч не став несподіванкою. Ігор Михайлович потягнувся за цигаркою, кинувши при цьому багатозначну фразу: "Не поспішай приймати рішення зараз. Давай дочекаємося закінчення сезону". Невдовзі СаШо зрозуміє: на той момент президент клубу вже знав дещо більше.

На фініші чемпіонського сезону 2008/09 Сьомін навіть вирішив випустити Шовковського проти ФК Львів. Про це голкіпера попередили помічники російського спеціаліста.

"І ось, передматчева установка: головний тренер збирає команду, розповідає стратегію, тактику, як ми будемо грати, що ми робитимемо на футбольному полі, – пише СаШо у своїй автобіографії. – Називає стартовий склад. У якому мене немає. Я спершу нічого не зрозумів: думав, якась помилка. Але головний тренер сказав – отже, так воно і буде. На гру виходить Стас Богуш. В автобусі дорогою на гру до мене підходить Валерій Леонідович Зуєв, один із помічників головного тренера, і каже: "Вибач, Саня, я не розумію, що трапилося". І показує мені підготований заздалегідь протокол, у якому є моє прізвище…"

26 травня Сьомін подає у відставку і мчить підіймати з колін свій рідний московський Локомотив. У Динамо запрошують іншого росіянина – Валерія Газзаєва. Той надає усім голкіперам киян рівні шанси у боротьбі за пост №1. Шовковський підписує новий контракт і повертається у ворота.

3. Сергій Краковський

Тоді: тренер воротарів Динамо (2007-09)

Тепер: тренер воротарів збірної України U-19

краковський

У своїй книзі Шовковський неодноразово і дуже тепло відгукується про досвідчених колег по ремеслу, під керівництвом яких довелося тренуватись – Михайло Михайлов, Віктор Чанов, Юрій Роменський… А ще був Сергій Краковський – якраз в епоху Сьоміна. З ним робочі стосунки у СаШо не склалися.

"Його робота ґрунтувалася на філософії, яка мені зразу і однозначно не сподобалась, – пригадує Шовковський. – Перше, що він зробив, коли прийшов, – чітко заявив: все, що ви раніше робили, ви робили неправильно. Ми зараз будемо грати по-новому.

Вибачте мене, будь ласка, але на момент цього начебто беззаперечного ствердження я пройшов вже певний і результативний життєвий шлях: здобув певне покликання, постійно і успішно грав за національну збірну, навіть більше того – був одним із лідерів збірної. І тут мені кажуть про те, що все, що я робив, все те, над чим роками працював, – неправильне і нікуди не годиться. Виходить, те, що взяли мене в збірну, постійно ставили у ворота, називали найкращим голкіпером – просто вдалий збіг обставин?"

Кар'єра Олександра Шовковського в цифрах. Інфографіка

Після одного з тренувань, на якому Шовковський отримав пошкодження, між ними відбувся цікавий діалог.

– Що трапилося? – запитав Краковський.

– Після виконання цієї вправи болить коліно.

– У мене таке теж траплялося. Нічого, минеться.

– Звісно, що минеться. Без питань. От тільки хочу запитати: у якому віці ви закінчили спортивну кар’єру?

– У районі тридцяти.

– А мені – 33, і я ще хочу пограти.

Спершу СаШо вважав: таке упереджене ставлення Краковського – лише до нього. Згодом виявилося, що всі голкіпери команди скаржаться на величезне навантаження.

"Коли я тренувався разом з усіма, тренування були дещо легшими, – зауважив Олександр. – Коли ж мене не було, навантаження ставали настільки великими, що м'язи постійно перебували у "забитому", "твердому" стані, а це нікому не дозволяло нормально працювати на максимумі можливостей".

Станіслав Богуш, який при Сьоміні та Краковському був основним голкіпером Динамо, ймовірно таки став жертвою тренувань "по-новому". Не витримав колінний суглоб. На початку 2010-го його прооперували. Згодом знадобився ще ряд операцій. Голкіпер випав із гри на довгих два роки, після чого вже не зумів повернутися на високий рівень.

"Робота із Сергієм Вікторовичем Краковським – це безцінний досвід у моїй практиці, – переконаний Шовковський. – Час, коли я раз і назавжди для себе зрозумів – схема, методика, ставлення до тренувань – я так ніколи і нізащо працювати не буду. Ні з ким".

Сторінка автора у Facebook

"Не можу жити без футболу". Правила життя Олександра Шовковського

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
6
год
:
41
хв
Агробізнес
14:00
Чорноморець
Вгадай результат матчу
Залиште відгук