Унаї Емері не зумів стати своїм у лондонському Арсеналі. "Футбол 24" з'ясовує причини провалу іспанського фахівця.
Унаї Емері часто називають королем Ліги Європи. Триразовий переможець цього турніру з Севільєю утримує першість не лише за кількістю тріумфів, а й за числом виграних матчів. До того ж 48-річний фахівець єдиний доходив до фіналу цього турніру з двома різними клубами. Однак перемоги у другому за рангом єврокубку так і не дали іспанцю зробити кар'єру на топ-рівні.
Арсенал офіційно звільнив Емері
Втратити роботу в ПСЖ Емері між уже після першого сезону на Парк де Пренс. Парижани дозволили Монако стати чемпіоном Франції, а в Лізі чемпіонів команда припинила виступи на стадії 1/8 фіналу у вже епохальному протистоянні з Барселоною (4:0; 1:6). Наступного року ПСЖ зібрав усі внутрішні трофеї, але в ЛЧ зупинився на тому ж етапі, поступившись Реалу. Сім трофеїв за два роки – хороше досягнення, але тільки не у Парижі.
Після звільнення з ПСЖ іспанець не отримав жодної гідної пропозиції і цілий рік просидів без роботи. Виявилося, Емері готувався до надскладної місії – замінити Венгера в Арсеналі. Іспанець, схоже, і сам розумів, що це може стати його останнім шансом заявити про себе на найвищому рівні. Так, "каноніри" вже давно не в авангарді європейського футболу, але досі десь поблизу. Та й АПЛ – найкраща ліга світу. Словом, очікувань від роботи на Емірейтс було чимало. Але Унаї знову не впорався.
Незавершена революція
"Після 22 років з Венгером в Арсеналі треба було відкрити вікна і гарненько все провітрити. Довелося рухати стільці у всіх відділах клубу. Треба було струснути організацію, підмести всю підлогу. Це оновлення піде клубу на користь", – саме такою бачив Емері свою роль в Арсеналі.
Відразу після призначення фахівець почав підкріплювати свої слова діями. На передсезонній підготовці іспанець шокував гравців насиченими тренуваннями. Емері прихильник високого та інтенсивного пресингу, а для цього команда мусить перебувати у хорошій фізичній формі. Як і очікувалося, зміни у стилі гри та відсутність гравців належного рівня не дали швидкого результату – Арсенал багато пропускав та був одним із найгірших в АПЛ за кількістю допущених моментів біля власних воріт. До прикладу, Берн Лєно у поточному сезоні здійснив найбільше сейвів серед голкіперів ліги. Зазвичай у таких рейтингах лідирують воротарі аутсайдерів, які змушені постійно захищатися.
В нападі справи теж не найкращі. Одна з вимог Емері – розпочинати атаки через короткий пас від воротаря. Навіть Петр Чех під кінець своєї кар'єри продемонстрував значний прогрес у цьому аспекті. А Лєно – взагалі монстр. Німець віддає лише одну неточну передачу на кожні 204. Загалом, практично всі гравці Арсенала покращили свій відсоток точних пасів, якщо порівнювати з періодом Венгера. Проте контроль не приніс очікуваного результату. "Каноніри" зазвичай дуже повільно рухають м'яч, кількість атак, коли за три-чотири передачі вдається вивести гравця на удар – обмаль.
Та й з самими ударами в лондонців величезні проблеми. Катастрофічно мало атак футболісти Арсенала завершують пострілами по воротах. В обох сезонах (минулому і половині нинішнього) команда Унаї Емері мала негативний баланс між нанесеними та допущеними ударами. Цікаво, що за останні 10 сезонів з Венгером команда лише в кампанії 2013/14 опустилася ниже показника +100 – тоді їх було 70. Тут на допомогу Арсеналу прийшла ефективність – навіть у нинішньому сезоні у команди 18 забитих м'ячів при створених 15,51xG. Така ж ситуація з xPoints – "каноніри" набрали на 3 очки більше, ніж мали б.
Зрештою, за півтора року Арсенал так і не почав грати у той футбол, який хотів би бачити Емері та уболівальники клубу. Причин цього може бути безліч – від невміння тренерського штабу донести свої ідеї до неспроможності цих гравців втілити їх у життя. Знайти однозначну відповідь навряд чи вдасться.
Втрата авторитету у роздягальні
Влітку Арсенал втратив низку важливих гравців. Капітан команди Лоран Кошельни відмовився продовжувати контракт і вимагав достроково припинити дію чинної угоди. Француз розчарувався стратегією "канонірів", які не можуть навіть виграти боротьбу за місце в топ-4 у чемпіонаті Англії, а в Лізі Європи у фіналі 2019 року поступилися Челсі. Зрештою, бойкот захисника спрацював, і Кошельни опинився в Бордо.
"Пробачте нас", – голкіпер Арсенала Мартінес назвав винних у звільненні Емері
Ситуацію ускладнив відхід і двох віце-капітанів. Про перехід Аарона Ремзі в туринський Ювентус стало відомо ще до завершення сезону, а Петр Чех вирішив повісити воротарські рукавички на цвях. У цій ситуації капітанську пов'язку приміряв Граніт Джака. Однак наприкінці жовтня, коли справи "канонірів" вже не йшли добре, швейцарець став фігурантом скандалу, в результаті якого позбувся і пов'язки, і місця у складі.
Вже тоді було зрозуміло, що Емері не має авторитету серед гравців. Унаї спробував вдатися до незвичного кроку – наставник назвав відразу чотирьох гравців, яку повинні були стати капітанами команди. Футболісти Арсенала такий крок не оцінили. Після нічиєї в Лізі Європи проти Віторії Гімараєш (1:1) гравці глузували з тренера навіть у клубному літаку. "Скільки там у нас капітанів", – пролунало іронічне питання. Цікаво, що за 78 матчів при Емері пов'язку одягали 9 різних гравців.
Парадокс у тому, що своїм намаганням завоювати прихильність підопічних та згуртувати колектив, Емері знищив свій авторитет. У фахівця не залишилося влади над командою. Іспанець у нинішньому сезоні використав більше гравців (35) і зробив більше замін (32), ніж усі менеджери в АПЛ. На початку його кар'єри на Емірейт ці заміни сприймалися позитивно. Після консервативного Венгера, який практично не намагався впливати на перебіг матчу впродовж гри, це стало ковтком свіжого повітря. Проте з часом гравці Арсенала почали трактувати таку поведінку Емері як відсутність чіткого плану та бачення стратегії.
Ще однією проблемою виявився мовний бар'єр. Жахливий акцент не давав іспанцю чітко доносити свої ідеї до підопічних. Щоправда, футболісти не сильно й намагалися розібрати слова тренера. Манера розмови часто ставала приводом для насмішок навіть у його присутності. А Букайо Сака розповів, що в команди завжди був альтернативний варіант: "Іноді я не розумію нічого, коли Емері намагається поговорити зі мною. Я краще поспілкуюся з Фредді Юнбергом".
Емері змарнував свій останній (?) шанс
Звільнення завжди означає одне – тренер не впорався. Не впорався з тиском, адаптацією, управлінням командою, комунікацією з уболівальниками чи керівництвом. Схоже, Емері "пролетів" за всіма цими пунктами. За півтора року іспанець так і не звик до Англії. Подейкують, що він використовував будь-яку можливість, аби провести кілька днів на Батьківщині. Не найкращий спосіб завоювати авторитет у топ клубі.
З самого початку становище було складним – змусити без ностальгії згадувати епоху Венгера складно. І це при тому, що Арсен за останні кілька років перед відходом максимально спростив завдання для свого наступника. Уболівальники "канонірів" зачекалися змін, але хотіли вони, напевне, не такого. Цікаве порівняння 51-го матчу Емері в АПЛ і такої ж кількості останніх поєдинків Венгера. Обидва наставники здобули однакову кількість очок – по 88. Але з французом Арсенал здобув більше перемог, частіше бив по воротах суперника і більше забивав.
Глобальна статистика взагалі знищує здобутки(?) іспанця. Венгер всього провів на чолі лондонців 1235 матчів з відсотком перемог 57,2. У Емері з його скромними 78-а іграми лише 55,1% виграшів. Звісно не це стало причиною звільнення. Останньою краплею стала поразка Айнтрахту, в якій Арсенал продовжив безвиграшну серію до 7 поєдинків поспіль. Це найгірший показник для клубу за останні 27 років.
Не можна сказати, що Емері не давали шансу виправити ситуацію. Керівництво спокійно чекало, коли результати покращаться. Проте з іспанцем Арсенал остаточно перетворився на середняка АПЛ. А якщо говорити про якість гри, то навіть на не найпотужнішого середняка. Відсутність перемог у протистоянні з командами топ-6 ще можна виправдати, але якщо не брати три очки з двома найгіршими колективами ліги (Уотфордом та Саутгемптоном), то не дивуйтеся, що дві ваші головні зірки (Обамеянг та Ляказетт) відмовляться продовжувати контракт, поки не звільнять тренера.
На Емірейтс досі пам'ятають яскраві перемоги на початку ХХІ століття. Але часи змінилися. Згадувати про Арсенал, коли йдеться про топ-клуби Європи, – радше данина історії, ніж реальний стан справ. Погодьтеся у перший сезон Емері витиснув з цієї команди майже максимум і якби не прикра низка результатів наприкінці, то міг би повернути її в Лігу чемпіонів. У великих клубах іспанець хоче, щоб його підопічні діяли з позиції сили. Демонстрували видовищний атакувальний футбол, але ці "каноніри" на таке нездатні. Якість гравців у Арсенала не на рівні гранда. Ви легко можете пригадати, коли лондонці востаннє здійснювали великий трансфер "на вихід"? А скількома їхніми футболістами марять топ-клуби з континенту? Отож.
Емері взяв на себе відповідальність, з якою просто не міг впоратися. У нього зовсім не було шансів. Після відходу Венгера команді справді потрібна була революція, але це також стосується складу. Часи, коли можна було ставати найкращим, ігноруючи тенденції трансферного ринку давно минули. Це вам точно підтвердить Юрген Клопп, який еволюціонував від критики "грошових мішків" до рекордних підписань Аліссона та Вірджила ван Дейка. А нинішній Арсенал за підбором виконавців – міцний середняк. Емері витискав з них найкраще. І чомусь здається, якби не епідемія травм у когорти лідерів, до звільнення так і не дійшло б. Щоправда, вболівальникам лишалося тільки мріяти про Лігу чемпіонів, але глобально відхід іспанця фактично й нічого не змінює.
Звільнення Почеттіно – зрозумілий крок Тоттенхема, але ставка на Моурінью приголомшує