Звільнення Почеттіно – зрозумілий крок Тоттенхема, але ставка на Моурінью приголомшує
Розповідаємо про те, чому Тоттенхем попрощався з Маурісіо Почеттіно і чому призначення Жозе Моурінью – дуже дивне.
Почеттіно – причина успіхів Тоттенхема, але звільнення напрошувалося
Тоттенхем з січня виграв лише 6 матчів АПЛ і не здобув жодної виїзної перемоги в чемпіонаті. Через щільність у турнірній таблиці поточне 14-те місце – не проблема. Проблема в тому, що за якістю гри "шпори" зараз і виглядають на другий десяток АПЛ.
Регрес розпочався ще з минулого сезону. Головне досягнення команда встановила вже на спаді. Вихід у фінал Ліги чемпіонів став більше збігом обставин, ніж показником сили Тоттенхема. Грамотні рішення Почеттіно під час матчів, постріл собі в голову від Гвардіоли, везіння – ось основні причини успіху, а не гра команди з дюжиною травмованих.
Весна-2019 ще раз показала, наскільки лондонський клуб повинен завдячувати своїм нинішнім статусом Маурісіо Почеттіно. Півтора року без трансферів – а команда у фіналі Ліги чемпіонів. Тоттенхем роками впевнено залишався в топі АПЛ, хоча його зарплатна відомість не йде ні в яке порівняння з іншими грандами.
Після шалених витрат на будівництво стадіону "шпори" як ніколи залежні від стабільного потрапляння в групу ЛЧ. Здавалося, клуб повинен триматися за аргентинського тренера обома руками. Натомість – звільнення та 12 мільйонів компенсації для Почеттіно. Таке рішення Даніель Леві виношував місяць. Воно виглядає логічним. Відставка назрівала.
Футболісти втомилися від обстановки, тренер не зумів реанімувати
Почеттіно в Тоттенхемі підійшов до певної межі. Футболісти, яких він перетворив з талантів і посередностей у зірок і пристойних виконавців відповідно, більше не надихалися методами тренера. Зникла сімейна хімія, переїзд на новий стадіон не допоміг. Гравцям бракує мотивації – це відбилося на полі, навіть фірмовий дикий пресинг розчинився. Когось виснажила безуспішна гонитва за трофеями, хтось захотів змінити обстановку, комусь запропонували деінде вищу зарплату.
Ми пояснювали, чому перемога в ЛЧ настільки багато означала для "шпор". Тоттенхем не був приречений на провал, але був приречений на перебудову.
У команду не приходила свіжа кров, а лідерів не відпускають з клубу. Британська преса не один місяць гуде інсайдами про конфлікти в роздягальні Тоттенхема, а Тріпп'єр, якому вдалося "втекти", жирно натягнув на напругу в колективі. Це підтвердження очевидного. А найгірше те, що Почеттіно не міг проявити силу. Прикладів достатньо – Вертонген, Роуз, Еріксен. З данцем все дуже показово. Тренер намагається будувати команду без майбутнього гравця Реала/МЮ, але відсутність тонкого футболіста в атаці змушує повертати його в склад.
Трансферна політика Леві спричинила складну ситуацію. Почеттіно вийшов у фінал Ліги чемпіонів і заслужив на підсилення, але навіть цього літа трансферну кампанію не назвеш повністю вдалою. Поруч з хорошим придбанням Ндомбеле йшли затримки в трансферах Ло Чельсо та Сессеньйона, які через торги власника мусили переймати ідеї коуча вже під час сезону, а потім ще й травмувалися. Доля Еріксена залишалася туманною до останнього дня.
Почеттіно вийшов на елітний рівень, пропозиції від грандів будуть
Маурісіо Почеттіно прийняв серйозний виклик, від якого з Реалом після трьох перемог в ЛЧ відмовився Зідан. Тренер знав, що команда слабшає, але вирішив повірити у свої сили та обіцянки власника. І це, мабуть, головна його помилка в лондонській кар'єрі – аргентинець пішов не фіналістом Ліги чемпіонів на чолі відносно слабкої команди, яка після нього розсипалася, а конфліктним наставником поблизу зони вильоту АПЛ.
Акценти змістилися, але суть збереглася. Почеттіно – топ-тренер. Небажання самотужки йти у відставку більше схоже на принципову позицію (12 мільйонів компенсації за стільки років гри за правилами Леві), ніж на те, що він боявся залишитися безробітним.
У Тоттенхемі вже затісно, хочеться побачити Маурісіо в умовах більшої фінансової свободи. Він довів свій клас на дистанції і готовий очолити європейський гранд. Пропозиції неодмінно будуть. Баварія активно підбирає тренера вже не з "баварським серцем" (щоправда, зі знанням німецької), а Саліхаміджіча нещодавно засікли в Лондоні. Керівництво МЮ неодмінно зірветься та шукатиме заміну Сульшеру. ПСЖ влітку може втратити Тухеля, якщо не виграє Лігу чемпіонів.
Почеттіно без Тоттенхема не пропаде, а от Тоттенхем без нього...
Моурінью офіційно очолив Тоттенхем
Моурінью мріяв про роботу, Тоттенхем ризикує
Союз Тоттенхема та Жозе Моурінью виглядає дуже дивно. Зі сторони португальця все більш-менш зрозуміло. Він протягом року страшно сумував за практикою, на телебаченні не раз прямо говорив, що хоче повернутися до роботи. Близькі до Жозе журналісти намагалися приписати йому інтерес від Арсенала та Баварії, але реальних варіантів, схоже, не було. Тому Моурінью вхопив першу ліпшу можливість без страху за можливі наслідки. Хоча в Англії запевняють, що Жозе стежив за "шпорами" в останні місяці.
Логіку керівництва Тоттенхема осягнути важко. Перша проблема: Моурінью не звик працювати в умовах обмеженого бюджету. Ба більше, він ненавидить, коли не виконують його забаганок. Минулого літа Манчестер Юнайтед не купив на вимогу центрбека, після чого "особливий" почав тиснути на босів різкими коментарями. Даніель Леві – останній, кого можна цим зламати. Невже економний власник готовий витрачати? Навряд чи. Та й можливостей для трансферів за 100 мільйонів немає. А центрбек "шпорам" зараз потрібен навіть більше, ніж МЮ у 2018-му. І ще заміна Еріксену, який піде, судячи з усього, безкоштовно.
Друга проблема: Моурінью в останні роки не показує якихось геніальних тренерських ідей. Він досі сильний у тому, щоб витиснути з команди максимум, на жилах досягти чудового результату в один-два сезони. Однак Тоттенхем щойно це все пройшов. Потрібна глобальна перебудова. До того ж сеу Жозе ніколи не очолював топ-клуб по ходу сезону.
Третя проблема: Моурінью завершив у Челсі та Манчестер Юнайтед страшними конфліктами з футболістами. Його способи мотивації не сприймали, а сам тренер не бажав їх змінювати. З таким бекграундом португалець приходить у Тоттенхем, де маса незадоволених і немотивованих.
Призначення Моурінью в Тоттенхем схоже на прихід Анчелотті в Наполі. Як спосіб показати світу, що Тоттенхем залишається в топі, попередній фахівець досяг свого максимуму, а для титулів треба тренер топ-класу. Як спосіб показати гравцям, що проєкт амбітний, що перемоги будуть, що можна перепідписувати контракти, що Моур – це замість зайвих 50 тисяч фунтів до зарплати.
Якими будуть наслідки цієї співпраці – сказати важко. Очевидно одне – у Північному Лондоні буде гаряче та цікаво.
показати приховати