Опубліковано подробиці останніх хвилин смертельного рейсу та умови, в яких виконувався рейс. Причин катастрофи може бути декілька.
21 січня літак Piper PA-46 Malibu, на борту якого перебував новачок Кардіффа Еміліано Сала та пілот Девід Ібботсон, зазнав аварії над Ла-Маншем. Футболіст попрощався з колишніми партнерами по Нанту та повертався в Уельс.
Усе про зникнення літака і смерть Еміліано Сали
Повітряне судно розкололося на 3 частини. Тіло 28-річного Сали відшукали через 2 тижні після аварії в уламках літака на дні протоки на відстані 22 морських миль північніше від острова Гернсі. Тіло 59-річного Ібботсона досі не знайшли. Пошуки мають відновитися цього тижня – сім'я зібрала 250 тисяч фунтів.
На зворотний політ Ібботсон запланував майже ідентичний маршрут тому, за яким доставляв Салу у Францію, заклавши висоту польоту на рівні 6 тисяч футів. Пілот прибув у аеропорт Нанта о 13:46 (тут і далі британський час), щоб підготувати судно до рейсу. Його пасажир приїхав о 19:36. Перед польотом Еміліано Сала відправив друзям повідомлення, що йому страшно, а літак в поганому стані.
Синоптики попереджали про дощ над Ла-Маншем. Однак о 20.15 Ібботсон підняв літак у небо та набрав висоту 5,5 тисяч футів з середньою швидкістю 196 миль на годину.
Пілот проводив маршрут за "правилами візуальних польотів". У такому випадку він повинен бачити рух борта відносно поверхні землі. Погода обов'язково має відповідати "візуальним метеорологічним умовам" (ВМУ), зазначених у правилах. Якщо погода гірша, екіпаж зобов'язаний перейти на "правила польотів за приладами".
Названа причина смерті Еміліано Сали
Коли літак перебував в 20 морських милях на південь від Джерсі, служба управління повітряним рухом острова попросила Ібботсона повідомити, якщо ВМУ не відповідатимуть правилам. Приблизно через 43 хвилини після початку польоту авіадиспетчери зробили контрольний запит щодо правильності установок тиску на альтиметрі. Пілот піднявся на 200 футів – до 5500.
Ібботсон летів за закладеним маршрутом до 21:02, коли повідомив авіадиспетчерам, що має проблеми з видимістю. Йому дали дозвіл опуститися "під хмару" на висоту 5 тисяч футів. Девід повернув вправо, потім вліво. Його запитали, чи є необхідність спуску нижче, він відповів "Ні. Просто облетів перешкоду та повернувся на 5 тисяч футів".
Останній радіозв'язок відбувся через 10 хвилин, коли Ібботсон вдруге дав сигнал тривоги та отримав дозвіл на подальше зниження для підтримання належних ВМУ. На той момент вже було зрозуміло, що з літаком серйозні проблеми.
Після цього повідомлення протягом трьох жахливих хвилин літак різко набирав і втрачав висоту. Пілот, здається, зовсім дезорієнтувався, чи втратив керування: спустився з 4800 футів до 4300, потім знову піднявся на 5000, далі спустився до 3900 і знову піднявся на 4200.
Дані з радарів показують, що він зробив повільний поворот вліво, а потім різко розвернувся вправо на 180 градусів, падаючи зі швидкістю 80 миль на годину до висоти 1600 футів. Літак швидко вдалося підняти на 2300 фунтів, де востаннє він з'явився на радарах майже о 21:17. Через декілька десятків секунд судно впало у воду.
Після аварії слідчі не змогли підтвердити, чи мав Ібботсон ліцензію на нічні перельоти та на навігацію по "правилах польотів за приладами". Вважається, що льотна ліцензія була втрачена внаслідок аварії. Враховуючи план його польоту та прохання "вийти з хмари", можна зробити висновок, що в Ібботсона не було ліцензії на рейс по "правилах польотів за приладами".
Якщо це так, то рішення летіти за темного часу доби та поганої погоди вважатиметься нерозсудливістю пілота. Також слідча група підтвердила, що ні Девід Ібботсон, ні повітряне судно не мали ліцензії на комерційне перевезення пасажирів на момент 21 січня.
На яких умовах перевозили Салу, не встановлено, але попередніх клієнтів перевозили за правилами "кост-шерінгу". Тобто пілот вирішував, коли здійснювати політ, і виплачував половину експлуатаційних витрат.
Футбольний агент Віллі Маккей, який домовлявся про перевезення Еміліано Сали у Францію та назад, сказав, що попросив досвідченого комерційного пілота Девіда Хендерсона з Йорка звозити гравця за маршрутом. Однак слідчі повідомили, що 35-річний власник літака не звертався до американської (літак було зарєєстровано в США) і британської влади з проханням експлуатувати літак в комерційних цілях.
Отож, причин трагедії багато. Як завжди трапляється в таких моментах, зійшлося багато негативних моментів: несправність літака, затримка через проблеми зі злетом, темна пора доби та погана погода над Ла-Маншем (до речі, ще збираються дані для визначення того, наскільки погода вплинула на політ), які завадили пілоту керувати судном за тими правилами, на які в нього була ліцензія, зрештою недостатня кваліфікація та рішення Девіда Ібботсона, якого друзі вважали сантехніком.
Інфографіка – The Times