"Золотий м'яч" віддав би Луніну": Пятов про перемогу над Динамо і можливу роботу в збірній України
Інтерв'ю Валерії Цюпи з легендарним екс-голкіпером Шахтаря та збірної України, а зараз – помічником Арди Турана. Ексклюзив "Футбол 24".

Андрій Пятов / Фото ФК Шахтар

Хочеш бачити наші футбольні новини частіше?
"Олег виконує установку тренера грати щільніше. Хтось може сприймати це як провокацію"
– Насамперед вітаю вас із перемогою у вівторковому Класичному. Чи очікували, що матч так добре складеться для Шахтаря? Адже перемога 3:0 – це розгром.
– Я вірив у нашу перемогу. Але, дивіться, я зіграв багато матчів, а тепер працюю тренером, тому це вже інша нова історія. Було важко у тому плані, що ми отримали жовті картки, але, бачите, червона для Динамо. Вона, звичайно, допомогла нам.
– Червона картка серйозно змінила перебіг гри?
– У футболі так є: якщо граєш на одного гравця більше, то отримуєш перевагу. Але Динамо перед цим грало з Поліссям у більшості, і це не стало для нього такою перевагою.
– Шахтар також грав у більшості проти Інтера і програв.
– Ну так, як бачите.
– Олег Очеретько вже вдруге заробляє на собі червону. Це тренерська заготовка чи справа випадку?
– Ні, просто він відповідально грає з гравцем. Ви розумієте, якщо ти десь втратиш гравця... Є багато прикладів, коли футболіст має грати один в один, але не втримує суперника, і той забиває. Олег виконує установку тренера грати щільніше. Хтось може сприймати це як провокацію, але він просто відповідально ставиться до своїх дій.
– Навколо цієї червоної картки багато дискусій. На вашу думку, вилучення було справедливим, чи арбітр міг обмежитися жовтою карткою?
– Михавко ж вибачився. Думаю, це відповідає на всі запитання.
– ЛНЗ уже вилетів із Кубка України. Встигли обдумати, з ким би хотіли в чвертьфіналі зіграти?
– Та ні. Ми що, хотіли грати з Динамо вже в 1/8 фіналу.
– А є суперник, із яким поки не хотіли б зустрічатися? Наприклад, Полісся?
– Думаю, було б добре зіграти з Поліссям у фіналі. Але я впевнений, що й інші команди теж заслуговують грати там, тому нехай до фіналу вийде сильніший, і там переможе Шахтар.

"Я радий, що ми змінили арену, правильне рішення ухвалив клуб"
– Шахтар проводить домашні матчі Ліги чемпіонів у Лондоні. Дуже виснажує така дорога далека?
– Та ми вже звикли.
– Раніше команда грала в Польщі та Німеччині. Якщо порівнювати ці арени, де вам найкомфортніше?
– У Лондоні дуже комфортно.
– Чому? Через підтримку вболівальників?
– Тут великий стадіон – Стемфорд Брідж. Це вже саме по собі багато означає. По-друге, Лондон. Добре, що ми щоразу змінюємо локації. Так психологічно трохи легше. Бо ви розумієте, грати на виїзді, ще й їздити кожен раз, і ще й в одне і те саме місце – повірте, дуже психологічно важко. А тут – я радий, що ми змінили арену, правильне рішення ухвалив клуб. Зміна атмосфери. У нас люди виїхали через війну, і ми повинні дарувати їм радість. Я от в Лондоні поїхав до дітей українців. Це теж для мене багато означає.
– Якщо порівнювати підтримку в Польщі, Німеччині та Лондоні, чи є суттєва різниця?
– Не сказав би. Знаєте, Ліга чемпіонів – це Ліга чемпіонів. Коли граєш у Лізі конференцій, усе трохи інакше. У Лізі чемпіонів трибуни заповнені, приходять і місцеві вболівальники, які підтримують команду.
– Зараз Шахтар грає одразу в трьох турнірах. Чи виснажує це команду? Чи є серед них пріоритетний?
– Я вам так скажу, що це Шахтар. Він завжди грає у всіх турнірах на максимум.
– Але якщо все-таки визначати пріоритети?
– Дивіться, Ліга чемпіонів – топ-турнір. Ми хочемо потрапити у топ-24 і обов’язково будемо старатись. Перемога в УПЛ дасть нам шанс зіграти в Лізі чемпіонів наступного сезону. Ну а Кубок, то Шахтар – це кубкова команда. Ми не можемо підвести своїх вболівальників і ставимося до всіх турнірів однаково.
"Рустам працює, я теж працюю"
– Трохи про збірну України. Писали, що Андреа Мальдера контактував із вами та запрошував до національної команди, правильно?
– Конкретного запрошення не було. Він лише запитав, чи готовий я, якщо щось зміниться. Певні розмови були, але я не хочу виносити їх на загал. Я завжди був готовий.
– Ви хотіли б працювати у збірній?
– Звичайно. Це моя сім’я. Я виріс у збірній, 15 років віддав їй. Але зараз у збірній є чудовий тренер Рустам Худжамов, якому довіряють. І я вважаю, що в нас дуже сильні воротарі – одна з найсильніших ланок.
– Тобто після вересневої розмови ситуація не змінилася?
– Рустам працює, я теж працюю.

Пятов із Шевченком – легенди збірної України / Instagram
– Тож конкретної пропозиції поки не було?
– Не було. Вважаю, що правильно, коли кожен перебуває на своєму місці. Коли я буду потрібен або не буду потрібен, ви про це дізнаєтеся.
– Нещодавно відбулася церемонія вручення "Золотого м’яча". Андреа Мальдера сказав, що серед українців віддав би його Андрію Ярмоленку. Кому б ви віддали цю нагороду?
– Я б віддав її комусь із воротарів.
– Тому що ви самі воротар?
– Так. Воротарів недооцінюють, і я вважаю це несправедливим.
– То кому саме вручили б?
– Будь-кому. Дмитро Різник, Андрій Лунін он зіграв добре в Ель Класіко, Анатолій Трубін. У нас багато хороших воротарів. Кожен у своєму клубі демонструє дуже пристойний рівень.
– "Золотий м'яч-2026" виграв Харрі Кейн. Ви за кого вболівали?
– Теж за Кейна. Вважаю, що він заслуговує на нього. Забити 73 голи за сезон – це дуже багато. Він демонструє стабільність. Йому вже 33 роки, а він продовжує показувати такий рівень.
Валерія Цюпа, спеціально для Футбол 24
