"Емоції треба стримувати, а не бити по обличчю": Воробей про помилку Бущана, топа у Шахтарі і чи впорався Копієвський
"Футбол 24" розібрав українське Класичне 1/8 фіналу Кубка України Шахтар – Динамо (3:0) разом із легендою "гірників" Андрієм Воробеєм.
Андрій Воробей проти Динамо / Фото ФК Шахтар
Будь в курсі спортивних новин першим
– Андрію Олексійовичу, як вам загалом перебіг українського Класичного? Три голи Шахтаря, три вилучення Динамо – ваші враження від матчу?
– Очікувано було, що станеться такий сплеск пристрастей, гра матиме жорсткий характер, буде багато емоцій. Все це ми передбачали. А от стільки червоних карток – це, звісно, несподівано (Усміхається). Але там дві червоні вже, можна сказати, наприкінці, одна взагалі після матчу, тому вони не вплинули на результат. А так, загалом, Класичне у своєму стилі, з жорсткими протистояннями та емоціями. Вболівальникам було цікаво подивитися.
– Червона картка Тарасу Михавку стала ключовим епізодом зустрічі. Чи справді той момент заслуговував на вилучення?
– На мою думку, звісно, так. Так, там була і провокація. Була загальна боротьба між Очеретьком і Михавком, вони там тримали один одного. Але це емоції, їх потрібно стримувати, а не бити по обличчю. Як, власне, було і в матчі з ЛНЗ, коли захисник також не стримався і вдарив суперника по обличчю. Так робити не можна. Насамперед він підвів команду в такому принциповому матчі. Напевно, молодість і певна недосвідченість вплинули на це. Але так підводити команду не можна. Грати з 30-ї хвилини в меншості проти такої команди як Шахтар, звісно, складно.
– Як загалом оціните суддівство матчу? Віктор Копієвський показав чимало карток – не лише червоних, а й жовтих.
– Насправді це був дуже складний матч для арбітра. Емоції зашкалювали як з боку Шахтаря, так і з боку Динамо. Це було принципове протистояння, тому судді було непросто. Загалом, думаю, він упорався. Були ще кілька епізодів, у яких можна було показати жовті картки. А так, в принципі, усе заслужено, по ділу. Вважаю, що він упорався зі своїм завданням.
– Не найкращим вийшов цей матч для Георгія Бущана, зважаючи на серію "сухих" поєдинків. Як оціните його виступ? Чи міг він зіграти краще навіть попри те, що команда була в меншості?
– Ні, Бущан зіграв непогано. Єдине, що перший гол – це, звісно, суто його помилка. Таке буває з усіма, ми ж не роботи. Людям властиво помилятися, тому в цьому епізоді він припустився помилки, як і Михавко в моменті з вилученням. Так само Бущан помилився під час першого гола. А так, загалом, потім були удари, на яких він не міг зафіксувати м’яч. Я б не сказав, що він провів поганий матч. Ні. Помилка, яка стала фатальною, – так, це можна сказати.
– Кого б ви назвали найяскравішим гравцем цього протистояння, а хто, навпаки, розчарував найбільше? Чим саме вам запам’яталися їхні виступи?
– Розчарували, звісно, деякі гравці Динамо. Той самий Михавко розчарував, але не в плані гри, а через те, що підвів команду. Загалом інших розчарувань у мене немає. А якщо когось виділити, то я б, напевно, відзначив гру Аліссона. Він непогано виглядав в останніх матчах – і в Кубку, і в чемпіонаті. Сьогодні також добре зіграв, віддав дві гольові передачі, тому я б його, мабуть, виділив.
– Після звільнення Ігоря Костюка Динамо вже провело два матчі без нього. Чи помітили ви якісь зміни в грі команди за час тренерства Мацея Кендзьорека?
– Насправді тут навіть не потрібно нічого помічати, адже тренер прийняв команду посеред чемпіонату, під час ігрового процесу. У такій ситуації він не відіграє вирішальної ролі одразу. Тому зараз не варто оцінювати Кендзьорека як тренера чи говорити про те, що він змінив. Так само не потрібно перекладати на нього всю критику. Він прийняв команду в ситуації, коли багато чого змінити одразу неможливо. Так, він щось змінить, але для цього потрібен час.
Тож давайте дочекаємося зимового трансферного вікна, повноцінних зборів, а вже навесні оцінюватимемо команду, яку він побудує. Тоді й можна буде говорити про зміни. Зараз це складно. Так, видно, що він став емоційнішим за попередника, але я не заздрю тренерам, які приймають команди посеред чемпіонату. Це дуже складна робота. Тому дочекаймося паузи, коли він зможе планомірно готувати команду до продовження чемпіонату.
– Кендзьорек поки виконує обов’язки головного тренера Динамо, а в мережі вже лунають різні кандидатури на цю посаду. Чи маєте ви власне бачення, хто міг би очолити киян?
– Я не маю власного бачення, тому що не розумію, що відбувається в клубі. Для цього потрібно бути всередині й знати ситуацію. Насамперед це залежить від керівництва клубу. Тому мені, як уболівальнику і фахівцю, який не перебуває всередині клубу, ситуація незрозуміла. Про це знають лише ті, хто безпосередньо залучений до процесу. Постійно міняти тренерів, як коней на переправі, як то кажуть, теж, мабуть, не варто. Тут потрібно визначитися з тренером і, напевно, більше йому довіряти. А щодо цієї ситуації я навіть не можу нічого сказати, адже мені складно зрозуміти, що там відбувається і як усе складеться надалі.
– Після цієї перемоги Шахтаря на скільки відсотків ви оцінюєте шанси "гірників" стати тріумфаторами Кубка України? Легко їм буде дійти до трофею, чи попереду ще чимало складних випробувань?
– Так, звісно, попереду ще багато всього. Шкода, що на цій стадії зійшлися дві такі команди, як Шахтар і Динамо. Хотілося б, щоб вони зустрілися ближче до фіналу. Тоді було б цікавіше. Але, тим не менш, я не скажу, що Шахтар однозначно є фаворитом Кубка України. Попереду ще кілька стадій, є хороші клуби – ті самі Полісся та Харків, які не можна скидати з рахунків. Тому попереду ще багато матчів.
З огляду на досвід минулого року, коли Харків програв Чернігову в півфіналі, ви ж розумієте, що футбол непередбачуваний. Тому потрібно враховувати й те, що Шахтар після кубкових матчів гратиме в інших турнірах, матиме різні переїзди, тож буде дуже складно. Подивимося, як усе складеться надалі. Тим і цікавий футбол – він непередбачуваний.
– Уже 8 листопада Шахтар і Динамо знову зустрінуться, цього разу в чемпіонаті України. Яким, на вашу думку, буде це протистояння? Чи зможе Динамо взяти реванш за кубкову поразку, зважаючи на те, що за п’ять днів до матчу "гірники" проведуть поєдинок у Лізі чемпіонів?
– Так, звісно, Динамо може взяти реванш. Зараз кияни вже не беруть участі ні в Кубку, ні в єврокубках і не мають постійних переїздів. Шахтар же, звісно, буде дещо втомленим через цю логістику та матчі Ліги чемпіонів. Тому це шанс для Динамо набрати очки та реабілітуватися після кубкової поразки. Але я думаю, що гра буде схожою на сьогоднішню. Буде дуже велика напруга, багато емоцій, тому, незалежно від того, у якому стані перебуватимуть команди, вони все одно демонструватимуть той футбол, який ми звикли бачити в українському Класичному.
– Ви неодноразово грали в Класичних під час власної кар’єри. Пригадайте ті матчі: якою була атмосфера на полі та поза ним? Що найбільше запам’яталося з протистоянь Динамо і Шахтаря ваших часів?
– Найбільше запам’яталося те, що, незалежно від того, на якому місці перебувають команди, вони завжди налаштовуються одна на одну. Ще згадуються повні стадіони. На жаль, зараз такого немає і, мабуть, найближчим часом не буде. Але дуже хотілося б повернутися до тих часів, коли стадіони були заповнені.
Ми грали на Олімпійському, де збиралося 80 тисяч уболівальників, і в Донецьку, де також були повні стадіони. Коли є вболівальники, це, звісно, дуже сильно мотивує. Тому шкода, що зараз не так, і хочеться повернутися в ті часи, коли трибуни знову будуть заповнені. Я хочу дочекатися цього моменту, коли стадіони будуть повними, а команди гратимуть для вболівальників.
– Якщо порівняти Класичні вашого ігрового періоду з нинішніми протистояннями, які головні відмінності, окрім заповненості трибун?
– Не знаю... У мій час було менше легіонерів і більше українських гравців. Можливо, ми були менш майстерними, але грали у більш відкритий футбол. Зараз команди, напевно, більше сповідують позиційний футбол. У нас гра була відкритішою, було більше гольових моментів, та й уболівальників було більше. Тобто атмосфера, мабуть, була трохи кращою. Зараз усе дещо інакше.
