Україна у стані контрольованої розгубленості – як змінилася збірна після Реброва і чи так все погано
Команда Мальдери потрапила в хаос невизначеності. Збірна України змінюється радикально, і це можна розглядати як шанс, а не загрозу.
Україна була дуже різною в 4 матчах Ліги націй / фото УАФ
Хочеш бачити наші футбольні новини частіше?
Коли ЛЧ програє Чемпіоншипу та третьому дивізіону
Під час першої серії з чотирьох матчів фанатів та експертів кидало в кардинально різні емоції. Велике піднесення очікувань через збудження від дещо фартової перемоги в Угорщині, де Собослай і компанія не реалізували свої моменти (хоч насправді супершанс був тільки один на старті гри, але підходи з тою ж поперечиною та іншими епізодами створювали враження домінування в системі очікуваних голів). Морок грузинського матчу команди Б чи навіть В, де в нас переважали передачі назад і страх, а з позитиву – Україна випробувала схему з трьома центральними захисниками, де супернику дозволили майже контрольований мінімум, а Михавко і Сарапій відкрилися з сильного боку. Таке може згодитися проти сильніших суперників у відборів Євро-2028.
Далі було повернення на грішну землю для актуальної команди А. В основі на Північну Ірландію вийшли 7 гравців, які перемагали на старті Ліги націй Угорщину. Був би ще й восьмий, але Миколенко травмувався. Тарас Степаненко перед матчем пригадав, наскільки все неправильно було на Євро-2016 з тими ж британцями. "Зараз більш професіональний склад, хлопці готові, і повинна бути бойова гра", – пообіцяв Степаненко. І що ми отримали на виході? Подорож у часі, як висловився відомий коментатор Дмитро Джулай на своєму ютуб-каналі. Той же Степаненко і Ярмоленко добре пам'ятають ту попередню поразку 0:2, яка поставила хрест на надіях команди Фоменка пройти далі.
Знову зірки та навіть легенди збірної України відверто переоцінили себе та недооцінили суперника. Ну, там ж грають у другому та третьому англійських дивізіонах, що це за рівень, так же ж? Натомість футболісти нашої національної команди мають значно більший досвід виступів на основних етапах Ліги чемпіонів: Яремчук, Ярмоленко, Циганков, Судаков, Матвієнко, Забарний, Бондар насамперед, але також Очеретько, Різник, Зубков, Назарина, Сікан. На папері це дійсно значно перспективніше, ніж у скромного суперника. А по факту, історично омолоджена Північна Ірландія відверто присоромила нашу на 5 років досвідченішу збірну, якщо брати в середньому кожну позицію. Насмішки північноірландців перед обличчями наших після невдалих спроб бодай виконати банальний навіс з флангу мали б додатково мотивувати, але ж поки ні.
Розгублені, але не безнадійні
Якщо говорити про результат, то з кожним матчем ставало гірше. Команда, складена з гравців часто другого, ба навіть третього вибору, важко сприймала нову тактику. Мальдера викликав одразу 5 форвардів, а це забагато навіть для чотирьох матчів. Очевидно, що це був кастинг в умовах відповідальності офіційної гри. Наприклад, атака. Сікан, Ванат, Пономаренко, Яремчук, Краснопір – чи викличе італійський наставник їх усіх у листопаді? Велике питання. Парадокс, але після сильного враження, яке створив своїм сміливим індивідуальним виступом нападник Полісся особливо у програній зустрічі проти Угорщини, саме він може почуватися тим, чиї акції зросли найбільше.
Хоча Яремчук і Сікан забили голи, а самого Краснопіра і близько не підпускали за часів Реброва. Нападник Олімпіакоса вже роздає обіцянки, що з поверненням Мудрика, Зінченка і Довбика, ще одного форварда, збірна буде набагато сильнішою – легше та швидше сприйматиме вимоги Мальдери. Ванат і Пономаренко робили багато вітру, але мали дещо спантеличений вигляд. А є ще ж Степанов, який ризикує не повернутися на поле через травму до листопада, тож його дебют може ще затриматися. Проте Мальдера пояснив, чому не варто болісно сприймати навіть невдачі на цьому етапі. Андреа головним чином збирав дані. Багато інформації. Якої не побачиш на матчах УПЛ чи тренуваннях збірної.
Розгубленість. Це слово надто часто приходило до голови за ці 4 матчі. Особливо проти Грузії та Північної Ірландії, де тренерський штаб геть не влучив з планом, складом та ідеями. Цей гострий стан супроводжується дезорієнтацією, тривогою, збентеженням, ускладненим ухваленням рішень. У тілі з'являються нотки апатії (нездатність створити момент проти Грузії і меншою мірою проти британців) або надмірного збудження (ситуація з бійкою після вилучення Назаренка). Ватні ноги та хаос на стандартах у розгромній поразці. Через 2 швидкі голи, безглуздо подаровані суперникам, утворилася ще більша невпевненість у власних силах на чужій половині.
Водночас Мальдера намагається контролювати цей процес. Втручається змінами тактики і навіть пересуванням гравців в ході матчів, не чекаючи перерви. Постійна емоційна залученість тренера, крики, донесення інформації. Це контрастує зі стриманістю Реброва. Після 0:3 вдома з Північною Ірландією у наступному матчі не було апатія. Трапилася та сама реакція, про яку говорили і тренери, і гравці. Так, без результату. Але з найкращою грою за всі 4 поєдинки. З найзмістовнішою. Коли в України було 33 дотики у штрафному Угорщини. Проти 4 у матчі проти Грузії, де був апофеоз гри, коли занадто багато сил у відтяжці на своїй половині чи центрі поля, а форварди почувалися самотнішими за воротарів.
Кумедно, що стався цей атакувальний прорив значною мірою завдяки Краснопіру (лев матчу), Велетню (гострота відкривань, широта, звільнення простору для партнерів, спроби піти в обіграш) і Піхальонку (асист на Яремчука, постійний пошук ударів у штрафному угорців), яких Мальдера спершу не хотів кликати, а помістив лише в резервний список. Всі так знищували рівень УПЛ після Грузії, але ось кілька змін, з легіонерів у старті тільки Циганков, Забарний і Трубін, і виявляється можемо демонструвати зовсім інший футбол проти не добротної Угорщини, що стабільно виходить останнім часом на Євро, але не може кваліфікуватися на ЧС – все десь як ми. Тож чи така безнадійна наша нова команда, як на емоціях хтось може виносити суворі вироки? Або ситуація все ж складна, але контрольована.
Україна – лише 43 збірна за очікуваними голами після 4 турів у всії Лізі націй / SofaScore
Мінуси
Мальдера наче сам ще не визначився з тим, у що хоче грати. Проти Північної Ірландії вийшли без флангових захисників. Боялися, що не вистачить високих гравців на стандартах, тому позапихали центрбеків навіть на краї? Набрали багатенько форвардів та обмаль центральних півзахисників. Та ще й біда – Бражко і Шапаренко морально геть не вивезли цей збір. Зінченко і Маліновський травмовані вже давно. Ярмолюк не приїхав, бо Брентфорд вирішив, що заліковуватиме проблеми Єгора коштом збірної. Це трохи повнішого профілю футболісти, сміливіші у грі в пас, ніж Назарина та Очеретько, які у клубі виконують скромніший обсяг роботи на атаку. Гостроти моментів і віддачі від гравців з глибини нам не вистачало. Статистика xG від OPTA це підвердить.
Не виключено, що постійні дуети центрфорвардів були вимушеною акцією саме цього складу, до яких найближчим часом не повертатимуться. Це виглядатиме дещо дивно, адже тренер награвав щось одне 4 тури, а тут відмовиться від заготовок, але згадайте, з чого починав Мальдера у перших двох товариських матчах. Тоді якраз була класичніша схема з десяткою або двома вище висунутими хавбеками - відповідно форвард виходив один. Тобто схема на двох зборах кардинально відрізнялася саме через підбір виконавців, а не тільки лише з волі тренера.
Збірна повинна вибудовувати командний дух. Тоді буде правильна культура і прийдуть результати. Цією думкою Тарас Степаненко підсумував збір, на якому взяли 4 очки з 12. Коли Сарапій розводить руками й емоційно пред'являє Крупському в моменті вирішального гола Угорщини. Коли Забарний з'ясовує стосунки з партнерами, хто більше завинив. Яремчук жорстко пред'являв Хланю за пас в іншу зону. Велетень кричав на Михавка уже на перших хвилинах четвертого матчу. Збірна не викликає враження єдиного організму, але це зрозуміло – незвично велика конкуренція і багато новачків, які дуже хочуть проявити себе. Звісно, певні проблеми в атмосфері та поділ на групки завжди підсилюються через відсутність результату. Але ви працюєте як одна команда. Приємно, коли Забарний підійшов підтримати Різника після рідкісної помилки. Чи як той же Ілля підбадьорив молодого Крупського, який отримав жовту картку в дебютному матчі проти Угорщини.
Бо в цій команді мало хто може похвалитися бездоганністю в усіх діях. Іноді краще підтримати, а не добивати. Саме так, до речі, поводиться у записаних на відео промовах до цієї команди Мальдера. Особливо, коли єдність збірної, складеної з гравців Полісся, Шахтаря, Динамо та іноземних ліг, ще доволі крихка. Коли багато хто, якщо не молоді, то без значного досвіду гри за національну команду. Взяти того ж Сарапія. Наскільки він круто грав проти Грузії, крім епізоду, де випустив свого гравця в центрі полі, з чого розігналася контратака, та й чомусь залишив Хвічу, стягнувшись до Михавка в першій половині. Наскільки надійним Едуард був більшість часу проти Угорщини, але в одному голі проґавив гравця у своїй зоні, а в іншому – подачу над головою, не тримаючи жодного суперника. Якби так зіграв Забарний, страшно уявити, що б понеслося.
Хлань розчарував проти Грузії на нерідній центральнішій позиції у схемі 3-5-2. Хоча дуже жваво вийшов уже вінгером на Угорщину і навіть міг рятувати нам останній акорд, якби не сейв голкіпера. Варфоломєєв і Драмбаєв вийшли тільки на мізер хвилин ніби більше для галочки, що дали зіграти усім викликаним, крім третього воротаря Єрмакова. Наш хавбек з Чемпіоншипа заслужив хоча б вийти ще на Грузію чи проти британців. Захисник ЛНЗ, за версією коментатора Вацка, не вразив штаб Мальдери у тренувальному процесі. Хоча водночас інші інсайдери запевняють, що Драмбаєв перебуває на прицілі Шахтаря Турана.
Ефектна гра Краснопіра могла б і не статися, якби не дискваліфікація Сікана, котрий у попередньому матчі виходив на заміну, а найкраще себе проявив саме на старті Ліги націй проти Угорщини. Та й замінили Ігоря, може, десь зашвидко. Як тих же Пономаренка та Піхальонка на полі Грузії. Мальдера моментами ніби реагує надто емоційно в дусі пристрасного італійського менталітету, пробуючи різко щось змінити. Краще, ніж запізнілі рішення Реброва, але теж не завжди влучно. Серед таких змін – успішні спроби докричатися до Велетня, якого з угорцями якийсь час почало тягнути в центр, а тренер хотів би більшої ширини.
Віктор Циганков давно стільки не бігав / УЄФА
Плюси
Мальдера не скаче на журналістів з агресією, а терпляче відповідає на всі сумніви чи навіть дивні питання. І тренер, і гравці здебільшого не шукають виправдань. Хоча об'єктивно вони були. Чи мала збірна України хоч колись у своїй історії стільки втрат? Навіть після остаточного виклику від італійського тренера треба було вносити ще три зміни. Гравці з резервного списку нечасто перебували в такому напруженні – викличуть чи ні, а може, зараз надійде саме мій шанс. Ще один момент. Як стало відомо вашому авторові, ледь не всі гравці так чи інакше перехворіли на цьому зборі через легкий вірус, який гуляв командою. Деякі не потрапляли у заявку через це, на діях інших могло позначитися. Але чи чули ви акцент на тому, що все проти нас? Ні, й це дуже приємно, що причину невдач все ж намагалися шукати в собі.
Ребров не хотів дивитися багато новачків. Ліга націй – експерименти не на часі. У матчі плей-офф відбору ЧС-2026 так взагалі краще поставити Тимчика, який не дуже готовий після травми, ніж дати дебютувати, повірити в не такого вже зеленого Крупського, який на секундочку захищав кольори України на першій для нас футбольній Олімпіаді та був одним з головних облич молодіжної збірної, тримаючи марку і в дорослій УПЛ. Випустити того ж Краснопіра на Угорщину? Ребров точно віддав би перевагу Яремчуку. Першого в історії збірника з ЛНЗ годі було чекати. Полісся було представлене, але ніби мало ліміт на виклики.
Андрій Ярмоленко з цікавістю стежив за грою збірної України / скріншот з трансляції
Послухайте, а коли взагалі перевіряти гравців, якщо не в Лізі націй? Більше слотів нема. Ситуація нагадує Шотландію, яку очолив молодий іноземець Поконьйолі – настільки ж рідкісна історія, як у нас, до слова. Там теж, що цікаво, проблеми зі здоровими вінгерами і багато нарікань на результативні помилки центрбеків. Шотландія набрала ті ж 4 очки, також вдома провалилася 0:3 та 1:2. на виїзді зіграла 0:0 і виграла 2:0. Ну, майже брат-близнюк. Поконьйолі теж стикається з критикою через експерименти, трьох центральних, двох форвардів, не найпотужніший результат тощо. Той же Клопп з Німеччиною переміг у групі з Нідерландами та Грецією лише раз – якусь геть знедолену Сербію. Новим тренерам ніде брати інформацію, як не на основі цікавих дослідів у Лізі націй. Та й згадайте, як важко і довго будувалися команди Блохіна та Шевченка, які на виході пробивалися у плей-офф великих турнірів!
Збірна втратила Гуцуляка – найкращого бомбардира у фінальний період при Реброві. Після вильоту Мудрика Олексій ніби був головною надією в атаці, але не грає вже 5 місяців, так і не знайшовши новий клуб, який запропонував би бажані півтора мільйона євро на рік. Ванат переживав дискомфорт, який турбує ще з літа, Яремчук нарікав на біль у коліні. Зубков без практики, та ще й боляче приземлився на спину в матчі №3. Було багато дрібних проблем, через які цей склад гравців не міг видати свій максимум. І було багато навчального процесу. Який, може й, буває легким, коли ти Іспанія чи Франція, але навіть у тій же Німеччині та Італії вже давненько не проходить безболісно.
Ми вилетіли з другого кошика на жеребкування відбору Євро-2028. Катастрофа, не вийдемо! Так, може випасти умовна Іспанія, Франція, Англія чи Португалія, а з другого кошика Швейцарія, Норвегія чи Швеція, які на ходу, завжди непроста Чехія, а ще Туреччина та Австрія. Але чи настільки кардинально це гірший розклад, ніж у третьому? Адже з другого можна витягнути таких суперників, як Косово, Сербія, Словенія, а також Боснія і Герцеговина. Деякі з цих команд також переживають перебудову або кризу результату. Ще там Північна Ірландія та Угорщина, але з ними ми не грали основою, тож завжди є шанс на помсту.
Натомість у третьому кошику дуже схожий набір на те, що бачимо у другому, з деякими традиційно незручними для нас суперниками: Ірландія, Грузія, Польща, Шотландія, Румунія, Ізраїль, Північна Македонія, Албанія, Словаччина, Чорногорія, Ісландія. З першого ж може взагалі випасти Уельс. Відразу згадуєш, наскільки велика різниця між очікуваннями та реальністю, коли граємо з британцями другого ешелону, але все ж це не топ-збірна, тягатися можна. Залежно від жереба можна програти навіть від наявності у другому кошику, але може й сильно пощастити у третьому. Хоча, звісно, потрапити на 2 місце й зіграти стикові матчі за підвищення у класі проти Бельгії, Німеччини, Хорватії чи Норвегії/Уельсу, було б цікаво для перевірки свого актуального стану на фоні сильнішого суперника.
Україна і кошики для жеребкування на відбір Євро-2028 / Ігор Семйон
Збірна України дала такий бажаний новий досвід гравцям, які готові конкурувати чи навіть ставати лідерами. Крупський, Михавко, Різник, Сарапій, Очеретько, Краснопір. Та навіть ті ж Пономаренко та Велетень. Майже ніхто не міг похвалитися тим, що він має гарантований старт. Тільки Очеретько (295 хвилин), Циганков (281, витримав інтенсивний графік і додав у тонусі після зірваної міжсезонки!), Забарний, Сарапій (по 270) і Назарина (255) зіграли більш ніж 200 хвилин з 360 можливих. Судаков у перемозі над Угорщиною видав якийсь космічний рівень інтенсивності пресингу та самовіддачі. Очеретько, хай дивно виглядає у парі опорників з Назариною, але теж відкрився як той жорсткий хлопець, який завжди готовий піти і виграти відбір. А ще Олег міг мати гол чи асист, якби трохи більше пощастило.
Циганков, Хлань, Крупський та інші після фінального свистка у четвертому матчі важко переживали невдачу – дехто ледь не плакав. Такий настрій хочеться бачити. Саме це є великим плюсом тої небаченої раніше довіри від тренера. Не всі й не завжди її виправдовували, але важко тепер сказати, що Мальдера дає грати виключно гравцям з Динамо чи Шахтаря. Хлопці отримали мотивацію. Можливо, далі настане час декого з Карпат. Бо навіть на цих зборах складалося так, що тільки озвучували певні імена, яких хотілося б побачити у збірній, як вони з'являлися у списку. Хай десь і вимушено.
Мальдера ще має трохи часу, бо Ліга націй не дає автоматичної путівки на чемпіонат Європи. Хіба що у плей-офф. А питати будуть зовсім не за її результатами. Та й зізнайтеся щиро. Хтось дуже хоче, аби ми на нинішньому етапі розвитку збірної були в елітному дивізіоні Ліги націй у компанії Франції та Італії? Чи Іспанії та Англії? Трохи насторожує ця віра Яремчука у повернення Мудрика, Довбика, Зінченка як фактор близького порятунку, адже не факт, що хоча б один з них буде готовий до кінця 2026 року реально допомогти збірній. Та наша національна команда дійсно має ще незалучені резерви (ті ж Ярмолюк, Степанов, Маліновський, Батагов, Сич, Дубінчак, Андрієвський, Конопля, Миколенко зараз вийшов лише раз і переможно), які в ідеалі могли б допомогти 26 чи 27 березня 2027-го, коли запланований перший тур відбору.
