"У Бразилії не було воєн понад 200 років": легіонер Колоса перервав смугу поразок і привіз свою кохану в Україну
"Футбол 24" поспілкувався з Теллесом Еліасом, бразильським півзахисником ковалівського Колоса.
Теллес Еліас / Фото ФК Колос
– Теллесе, Колос нарешті здобув очки після трьох поразок поспіль. Як загалом оціните цей матч проти Полтави – більше позитиву від повернення результату, чи все ж розчарування, що перемога вислизнула?
– Усі моменти важливі. Звісно, ми трохи розчаровані, бо, на мою думку, заслужили на перемогу – особливо після другого тайму, де створили більше. Але чемпіонат дуже конкурентний, і кожне очко, здобуте на виїзді, матиме велике значення наприкінці сезону.
до речі
– Якщо говорити безпосередньо про гру – Колос пропустив, потім зрівняв рахунок, знову поступався й вирвав нічию в кінцівці. Що, на вашу думку, стало ключовим у такій гойдалці й чого не вистачило, щоб забрати три очки?
– Ми добре боролися, але поле не дозволяло показати наш найкращий футбол. Ми створювали моменти, однак у вирішальні миті – при останньому пасі чи завершенні атаки – не були достатньо ефективними. Полтава діяла через довгі передачі та контратаки, мала три чисті нагоди й реалізувала дві. Цього тижня розберемо детально, що зробили добре, а що треба виправити перед матчем у Ковалівці.
– Пенальті ви виконали дуже впевнено. Як вирішувалося, що саме ви його пробиватимете? І чи аналізували воротаря суперника перед матчем?
– У нас пенальті зазвичай б’ють Ррапай або Юрі (Климчук, – Футбол 24), але на той момент їх не було на полі. Перед тим я вже двічі пробивав – один із ударів якраз призвів до епізоду, після якого заробили пенальті. Почувався впевнено, тому вирішив бити сам. Так іноді трапляється у футболі.
– Колос не перемагав із вересня. Як команда реагує на цю серію без перемог? Яка атмосфера зараз у роздягальні: тиск, втома чи радше спортивна злість і віра, що прорив близько?
– Атмосфера залишається стабільною. Ми дуже добре почали сезон і знаємо, на що здатні. Працюємо наполегливо, як завжди, і впевнені, що хороші результати повернуться.
– На вашу думку, чому команді поки не вдається перетворити хороші відрізки гри на перемоги – справа в концентрації, стабільності чи психологічній впевненості?
– Як я вже казав, нам потрібно ухвалювати кращі рішення в останній третині поля – точніше віддавати останній пас, спокійніше завершувати атаки. Більше холоднокровності, концентрації й віри – і це, безумовно, допоможе.
– Попри все, ваша команда виглядала жвавіше, створила більше моментів і билася до фінального свистка. Чи можна цю гру вважати кроком уперед перед наступними матчами?
– Так, я думаю, ми провели хороший поєдинок і контролювали ритм більшу частину часу. Сподіваємося, перемога прийде вже в наступному матчі вдома.
– Яке завдання клуб поставив на цей сезон і чи вірите, що його реально досягти?
– Наша мета – боротися за місце в єврокубках наприкінці чемпіонату. Ми розуміємо, що це нелегко, адже в лізі багато сильних команд, а місць лише чотири. Але ми зробимо все, щоб досягти цієї мети.
– Ви вже певний час граєте в Україні. Де зараз мешкаєте – у Києві, чи поруч із тренувальною базою Колоса? І як сприймаєте останні події, коли знову посилилися обстріли українських міст, зокрема столиці? Наскільки складно емоційно залишатися тут і жити, коли війна триває навколо?
– Зараз я живу в Ковалівці. У клубу хороша інфраструктура, і тут я почуваюся спокійніше. Мені дуже подобається Україна, хоча, звісно, сумно бачити, через що проходять українці. Я народився і все життя жив у Бразилії, де не було воєн понад 200 років, тому важко усвідомити, як таке можливе сьогодні. Але все ж тут можна нормально жити й працювати.
Місяць тому я привіз сюди свою дівчину – ми разом гуляли Києвом, і їй місто дуже сподобалося. Так, зараз непросто, обстріли знову посилилися, але я бачу, як українці тримаються, як продовжують працювати, і це викликає величезну повагу. Саме завдяки цій силі духу я залишаюся тут і намагаюся бути частиною народу, який не здається. Сподіваюся, що ця війна закінчиться якомога швидше.
