"Це наш ритуал перед матчем": як за футболістів збірної України вболівають їхні кохані "половинки"
Катерина Бондаренко пояснює, чому це історія не тільки про спорт, а й про любов.
Анастасія Конопля на матчі збірної України / Instagram
П'ятого вересня український футбол проживе подвійне хвилювання. Одразу дві синьо-жовті команди вийдуть на поле з важливими завданнями. Національна збірна зіграє проти Франції у відборі до чемпіонату світу-2026, а молодіжна, U-21, стартує у кваліфікації Євро-2027 матчем із Литвою.
до речі
Для одних це черговий крок у боротьбі за путівку на Мундіаль, для інших – перший іспит нового циклу. Дві історії, два турніри, два різні покоління футболістів. Але за межами поля обидві команди мають щось спільне – силу, яка додає впевненості у вирішальні моменти. Це сила підтримки близьких.
Ми спеціально поєднали дві історії – дружини захисника національної команди Юхима Коноплі та дівчини оборонця U-21 Іллі Крупського. Контраст між досвідченою опорою та щирою молодістю дозволяє впевнитись, що рівень турніру може бути різним, але любов і віра в тих, хто на полі, залишаються однаково потужними.
"Я зі спокійних рядів, – запевнила Футбол 24 Анастасія Конопля. – Для мене головне, щоб у чоловіка все було добре протягом матчу, нічого не хвилювало, обійшлося без травм. Радію, коли він проявляє себе, виділяється на полі. Усі мої емоції у футболі пов’язані тільки з ним. Я вболіваю за нього в першу чергу. І він для мене – найголовніше. Що на полі, що поза ним".
А ось емоції Софії Кремінської, дівчини Іллі Крупського із "молодіжки", – зовсім інші за тональністю.
"Коли Ілля виходить за збірну, я починаю дуже переживати, – зізналася нам Софія. – Гордості й хвилювання стільки, що важко спокійно дивитися гру. Але для мене найважливіше – щоб він завжди відчував, що я поруч, навіть якщо ми далеко один від одного. Перед грою у нас є маленький секрет: я завжди кажу йому одну й ту ж фразу, а він у відповідь усміхається й каже: “На фарт”. Це наш ритуал, який ми обоє вважаємо оберегом".
Дві історії, поставлені поруч, показують дві різні грані одного й того ж почуття. У національній збірній воно звучить зріло й виважено, у молодіжній – трепетно й емоційно. Але сенс завжди той самий: на поле виходить не лише футболіст, а людина, у якої за спиною стоїть віра найдорожчих.
Незалежно від того, чи це Франція у відборі на чемпіонат світу, чи Литва у стартовому матчі молодіжної команди, найголовніше залишається незмінним. Футболісти можуть боротися з будь-яким суперником, але справжня сила народжується з того, що поруч із ними – їхні близькі. Саме ця підтримка перетворює кожен матч на історію не тільки про спорт, а й про любов.
І це непоодинокі приклади. Колись Ангеліна, дружина Іллі Забарного, розповідала, як у дні матчів не знаходить собі місця, доки не почує фінальний свисток. А Влада Седан, дружина Олександра Зінченка, особливо тепло підтримала збірну саме після гри проти Франції у кваліфікації чемпіонату світу-2022. Тоді вона написала: "Історичний день для нашої родини. Пишаюсь тобою, наш кеп", а звертаючись до всієї команди, додала: "З вдалим початком. Вами пишається вся країна". Сьогодні ці слова звучать ще потужніше, адже українська збірна знову виходить на поле проти Франції – і знову відчуває за спиною підтримку.
