"Розуміли, що це матч за шість очок": десять запитань лідеру Кривбаса
Вінгер криворізького клубу Артур Микитишин поспілкувався з "Футбол 24" після матчу 16 туру УПЛ із Колосом (1:1).
Артур Микитишин з партнерами святкує гол / Фото ФК Кривбас
– Артуре, в останньому матчі року ваш суперник – Колос – дуже активно розпочав і з перших хвилин навантажував фланги. Наскільки складно було одразу увійти в такий темп і не припуститися помилок?
– З перших хвилин була серйозна боротьба. Колос – дуже амбітна команда: всі активно йдуть уперед, багато біжать і дуже хочуть забити. Але ми до цього були готові. Першими відкрили рахунок, загалом контролювали гру, хоча згодом і пропустили. Після цього намагалися знову забити, щоб перемогти. У підсумку наче впоралися з грою, але водночас пропустили й здобули лише нічию.
– Епізод із пенальті виник після твого проходу у штрафний уже на старті гри. Ти встиг першим до м’яча – чи одразу відчув, що фол був очевидним?
– Після кутового ми добре вибігли в швидку атаку. Мені віддали передачу, я побачив, що Андрій Понєдєльнік біжить поруч і ніби втрачає рівновагу. Я прокинув м’яч – і в цьому епізоді заробив фол.
– Наскільки важливо було забити першими в матчі з таким активним суперником?
– Забивати першими завжди приємно. Це додає впевненості, дає позитивний імпульс і впливає на подальший хід гри – ти починаєш діяти спокійніше й упевненіше.
– Після гола Кривбас не пішов у відкритий футбол і зіграв компактніше. Це було тренерське рішення – віддати ініціативу й працювати на переходах?
– Я б сказав, що ми так граємо завжди. Намагаємося діяти на контратаках, ловити суперника на помилках і чекати свого моменту. Ми розуміли, що це матч за шість очок, адже в таблиці перебуваємо поруч. Турнірний контекст також зіграв свою роль.
– У першому таймі Колос створив кілька небезпечних моментів після флангових атак. Як у ці хвилини змінювалася твоя роль – більше вінгер, чи вже гравець оборонної фази?
– Ми всі разом атакуємо і всі разом захищаємося. Так, на мою думку, має бути в кожній грі. Тому по ходу матчу я можу бути і атакувальним гравцем, і працювати в обороні.
– У другому таймі Колос зрівняв рахунок, після чого гра стала ще нервовішою. Як команда переживала цей момент?
– Після гола Колос почав більше атакувати й тиснути. Але водночас і в нас з’явилося більше моментів – завдяки помилкам суперника та контратакам. Я б навіть сказав, що після пропущеного м’яча ми почали тиснути на Колос сильніше.
– При 1:1 матч перейшов у фазу великої кількості боротьби й мінімуму простору. Що в таких умовах було найскладнішим саме для гравців флангу?
– Коли вся команда глибоко захищається, стає важче створювати різницю, обігрувати один в один. Постійно є підстраховка – захисники, опорники. Так було й у цій грі.
– У кінцівці обидві команди мали свої підходи, але вирішального гола не сталося. Чи було відчуття, що можна дотиснути суперника?
– Думаю, так. Ми близько восьми хвилин грали в більшості після вилучення гравця Колоса. Усі розуміли: якщо ще трохи додати й дотиснути суперника, можна забити вирішальний м’яч і вирвати перемогу.
– Нічия залишає Кривбас у верхній частині таблиці, але конкуренти підтискають. Наскільки команда відчуває турнірний тиск?
– На мою думку, ми непогано впоралися, зважаючи на те, що в нас майже повністю новий склад і новий тренерський штаб. Після першого кола ми закріпилися у верхній частині таблиці. Потрібно працювати далі й прагнути більшого.
– Попереду пауза й відпустка. З яким настроєм команда йде на цей період і що, на твою думку, потрібно додати Кривбасу в другій частині сезону?
– Усі йдуть у паузу з хорошим настроєм. Перше коло, на мою думку, видалося дуже непоганим. А далі все просто: потрібно виходити в кожному матчі й перемагати – тоді все буде добре.
